Ухвала суду № 76718512, 25.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13086/18

Провадження № 1-кс/520/4527/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017160500007596 від 02.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Як вбачається з клопотання, досудове розслідування у провадженні здійснюється за фактом збуту невстановленими особами для ОСОБА_3, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – РСА (пара-хлорамфетамін).

У кримінальному проваджені зібрані достатні дані про те, що ОСОБА_4, займається незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, та за місцем його реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 - можуть зберігатися наркотичні засоби та психотропні речовини, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна – АДРЕСА_2 ні за ким не зареєстрована. За вказаною адресою зареєстрований та проживає ОСОБА_4

В ході досудового розслідування, у період часу 08.19 год. до 11.43 год. 21.09.2018 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено зазначені у клопотанні документи.

Слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту на зазначені у клопотанні тимчасово вилучені документи, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки такі документи можуть мати значення для кримінального провадження.

Слідчий та власник майна в судове засідання не з’явилися, разом з тим від них надійшли заяви, в яких вони просять клопотання про арешт майна розглядати за їх відсутності.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання про арешт майна, досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме за фактом можливого збуту невстановленими особами для ОСОБА_3, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – РСА (пара-хлорамфетамін).

Згідно вказаного клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4, в зв’язку з чим, за місцем реєстрації останнього й було проведено обшук.

Разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого, тимчасово вилучені документи жодного відношення до будь-якої діяльності ОСОБА_4, тим паче щодо можливого здійснення останнім діяльності, пов’язаної з незаконним збутом особливо небезпечних психотропних речовин не мають. Більше того, такі документи належать особам, в яких будь-який процесуальний статус в рамках даного кримінального провадження відсутній.

За таких обставин, слідчим не було доведено, що тимчасово вилучені документи, які згідно клопотання належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6, мають будь-яке доказове значення в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а тому, з огляду на необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що таке клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017160500007596 від 02.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – відмовити.

Тимчасово вилучене майно – повернути власникам.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.