Постанова № 7671846, 29.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2010 року. Справа № 2а-27705/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі: Попові М.Г.

за участю

представника позивача Вєтрової І.І. за дов. № 86 від 08.10.2009,

представника відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Стройенерго» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу № 1.1.31-5 від 25.09.2009, -

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство «Стройенерго», далі позивач, звернувся з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, далі відповідач, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою відповідача від 25.09.2009 № 1.1.31-5 (далі - постанова № 1.1.31-5), «про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування» до позивача застосовано санкції у вигляді зобов'язання сплатити штраф у розмірі 139476,50 грн. Постанову № 1.1.31-5 позивач вважає незаконною, висновки необґрунтованими, характер та висновки результатів перевірки противоправними та помилковими, невідповідними законодавству України.

Постанову № 1.1.31-5 про застосування штрафу відповідачем прийнято на підставі Протоколу «про правопорушення у сфері містобудування» від 10 серпня 2009 року. Позивач стверджує, що протокол про правопорушення у сфері містобудування від 10 серпня 2009 року, складений головним державним інспектором Біловодського відділу контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів та виробів Старобільського управління контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів та виробів інспекції ДАБК у Луганській області не відповідає вимогам Положення «про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування», зокрема Додатку до Положення, відповідній формі Протоколу та неспівпадання зазначених перевіряючим висновків наданій на перевірку документації (у переліку вимоги № 7/12-1343-К від 27.07.2009)

Так, перевіряючий зазначив, що на перевірку надано договір підряду № СР-W-0700187-KFW від 22.09.2008 предметом якого є «покращення умов надання послуг в галузі культури для громадян Південного мікрорайону смт. Слов'яносербськ» (будинок культури: ремонт будівлі, безбар'єрний доступ, навчання громади), що за умов Договору Підряду виконувались ремонтно-будівельні роботи, виправлення будь-яких дефектів, безпідставно віднесено до категорії «капітальний ремонт та реконструкція». Позивач вважає, що предметом Договору Підряду та специфікацією робіт передбачений лише поточний ремонт будинку культури .

Зазначав у позові, що у разі встановлення факту відсутності дозволу на виконання будівельних робіт при інспектуванні виконання Договору підряду ст. 5 Положення передбачена відповідальність забудовника (замовника) та органу держбудконтролю у оскаржуваній Постанові. Лист директора філії ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗИ», на підставі якого відповідач зробив висновок про те, що виконані позивачем роботи є капітальним ремонтом, не містить достатньої інформації та не може вважатись відповіддю компетентного експерта. Крім того, вказаний лист № 653 від 05.08.2009 Гарідова адресовано іншій установі, а не відповідачу. Документи перевіряючого органу не містять посилань на правомірність використання висновку директора експертної установи. Додатково зазначив, що об'єкт ремонтних робіт - будинок культури не потребував підготовчих робіт, бо ця споруда є предметом будівництва часу Радянської епохи, не вимагав додаткових підключень до різних мереж, це діючий об'єкт, виконання робіт з поточного ремонту не потребувало припинення на час виконання робіт експлуатації будинку у цілому, тому виконані роботи є поточним ремонтом, на виконання якого отримання дозволу не вимагається.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 29.01.2010, не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У раніше наданих поясненнях (а.с. 185 188) позов не визнав, зазначив, що позапланову перевірку проведено у звязку з надходженням запиту УДСБЕЗ ГУМВС у Луганській області. Разом зі зверненням УДСБЕЗ ГУМВС у Луганській області було надано Лист директора філії ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗИ» № 653 від 05.08.2009, відповідно до якого, роботи виконані МПП „Стройенерго", належать до «капітального ремонту». Дозвіл на їх виконання позивач не отримував. Також, пояснив, що перевірка здійснювалась щодо замовника капітального ремонту Українського фонду соціальних інвестицій. Під час перевірки було встановлено, що ремонтні роботи виконувались МПП «Стройенерго», тому на підставі протоколу від 10 серпня 2009 року було винесено дві постанови «про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування», а саме про накладення штрафу на МПП «Стройенерго» за виконання капітального ремонту без отримання дозволу та у такому ж розмірі на замовника - Український фонд соціальних інвестицій.

З урахуванням думки представника позивача, вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних даних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

МПП «Стройенерго» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.02.1999 за № 13821200000000205, код 30280136 (а.с. 112-121)

МПП «Стройенерго» має право здійснювати господарську діяльність у сфері будівництва на підставі ліцензії серії АБ № 117411, виданої управлінням містобудування та архітектури Луганської обласної державної адміністрації 07.06.2005 зі строком дії з 07.06.2005 до 07.06.2010 (а.с. 180 182)

Між Українським фондом соціальних інвестицій та МПП «Стройенерго» 22.09.2008 укладено договір підряду № СР-W-0700187-KFW, предметом якого є «покращення умов надання послуг в галузі культури для громадян Південного мікрорайону смт.Слов'яносербськ» (будинок культури, розташований за адресою: смт. Слов'яносербськ, вул. Горького, 88, ремонт будівлі, безбар'єрний доступ, навчання громади). Зі змісту вказаного договору підряду, додаткових угод до нього, специфікації, та інш., вбачається, що розробку проектно-кошторисної документації за договором підряду здійснює замовник - Український фонд соціальних інвестицій, будь-які зміни у виконанні робіт повинні бути попередньо узгоджені із замовником, нагляд за виконанням робіт здійснює інженер з технагляду, призначений замовником. (а.с. 125-150)

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області № 1.1.31-5 від 25.09.2009 «про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування», на підставі протоколу від 10 серпня 2009 року, договору підряду № СР-W-0700187-KFW від 22.09.2008, розрахунку розміру штрафу, за порушення ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій», до МПП «Стройенерго» застосовано штраф у сумі 139476,50 грн.(а.с. 122)

Протокол від 10 серпня 2009 року про порушення у сфері містобудування складено відповідачем у звязку з тим, що ремонтні роботи, виконані позивачем, є капітальним ремонтом та на їх проведення не було отримано дозвіл відповідача. (а.с. 206)

Згідно із Положенням, Інспекція державного архітектурно-будівельного нагляду в Луганській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції, створена відповідно до Наказу Держбудінспекції № 54 від 26.10.2007 (а.с. 189-198)

Повноваження відповідача визначені перш за все Законами України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687), «Про планування і забудову території» (далі - Закон № 1699), « Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (далі - Закон № 208), Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 « Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування» (далі - Постанова № 244).

Згідно з пунктами 2, 4 Постанови № 244 штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції) на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування (далі - підприємства), за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб. Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол, складений за результатами перевірки.

Предметом даного спору є правомірність постанови відповідача щодо накладення штрафу на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України, справа адміністративного суду це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень…

Проблемою даного спору є наявність або відсутність у позивача обовязку отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт та тип виконаних позивачем робіт.

Для виконання робіт між позивачем та Українським фондом соціальних інвестицій був укладений договір підряду № СР-W-0700187-KFW від 22.09.2008 предметом якого є виконання ремонтно-будівельних робіт для «покращення умов надання послуг в галузі культури для громадян Південного мікрорайону смт. Слов'яносербськ» (будинок культури: ремонт будівлі, безбар'єрний доступ, навчання громади).

Склад та об'єми робіт для підрядчика позивача були визначені кошторисною документацією, яка разом з технічною документацією, була своєчасно передана підряднику замовником.

Згідно з Листом Державного комітету будівництва та архітектури від 30.04.2003 року № 7/7/401 «Щодо від несення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів»: Капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності). Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин, проте з пояснень сторін вбачається, що на час виконання ремонтних робіт, експлуатація будівлі, або її частин, не призупинялася.

Згідно із договором підряду та умовами договору, викладеними в додатку № 1 №СР-W-0700187-KFW від 22.09.2008 на позивача не покладався обовязок щодо отримання дозволу на виконання робіт з капітального ремонту споруди у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування" підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за таке правопорушення, як проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Однією з обовязкових умов притягнення до відповідальності є наявність вини у діях особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Статтею 317 Господарського кодексу України передбачено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються, як правило, на підставі договору підряду.

Відповідно до ст. 318 Господарського кодексу України та ст. 875 Цивільного кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

З систематичного аналізу зазначених нормативних актів, обставин по справі, суд приходить до висновку про відсутність у позивача обовязку отримувати дозвіл на будівництво, відповідно відсутня відповідальність за неотримання дозволу.

Крім того, згідно письмових пояснень відповідача заходи дотримання юридичними особами містобудівного законодавства здійснюються інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області згідно вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877).

Як вбачається з пояснень представника відповідача та наданих ним документів позапланова перевірка дотримання вимог діючого законодавства під час здійснення ремонту будинку культури, розташований за адресою: смт. Слов'яносербськ, вул. Горького, 88, здійснено на підставі листа УДСБЕЗ ГУМВС України в Луганській області № 2/6-4787 від 27.05.2009 (а.с. 199)

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону № 877 підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення субєктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу зясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обовязковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Державна архітектурно-будівельна інспекція листом № 22/7/12-3477 від 16.06.2009 надала згоду на проведення відповідачем позапланової перевірки замовника будівництва - Українського фонду соціальних інвестицій на обєкті - будинок культури, розташований за адресою: смт. Слов'яносербськ, вул. Горького, 88. (а.с. 200)

Згідно зі статтею 7 вказаного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування субєкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, імя та по батькові) і засвідчується печаткою;

- у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування субєкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, імя та по батькові фізичної особи- підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження субєкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, імя та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення);

- перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобовязані предявити керівнику субєкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати субєкту господарювання копію посвідчення (направлення);

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) субєкта господарювання;

- за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, імя та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи- підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства субєктом господарювання, а в разі невиконання- детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

- в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та субєктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо субєкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження субєкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невідємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови субєкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається субєкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий- зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області № 136в від 27.07.2009 про проведення перевірки та направлення № 136в від 27.07.2009 видано на проведення позапланової перевірки Українського фонду соціальних інвестицій щодо здійснення капітального ремонту будинку культури, за адресою: смт. Слов'яносербськ, вул. Горького, 88. (а.с. 2001, 202)

Субєкт господарювання відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 877 повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Посадовим особам МПП «Стройенерго» відповідні документи на проведення позапланової перевірки для ознайомлення не надавались.

З Акту перевірки № 1.1.31-8в від 10.08.2009 вбачається, що перевірку проведено у присутності директора регіонального представництва Українського фонду соціальних інвестицій Шигірта С.Ф. (а.с. 203 205)

Матеріали перевірки Українського фонду соціальних інвестицій реалізовано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області шляхом прийняття постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 25 вересня 2009 року № 1.1.31-6, якою на Український фонд соціальних інвестицій накладено штраф за проведення капітального ремонту будинку культури, розташованого за адресою: смт. Слов'яносербськ, вул. Горького, 88, у розмірі 139476,50 грн. (а.с. 223)

В порушення вимог статті 7 Закону № 877 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області для здійснення позапланової перевірки МПП «Стройенерго» наказ не видавала, посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки не оформлювала, акт за результатами позапланової перевірки МПП «Стройенерго», як того вимагає частина 6 статті 7 Закону № 877, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області не складався.

Відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Враховуючи, що позапланова перевірка МПП «Стройенерго» інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області у відповідності до вимог Закону 877 взагалі не проводилась, суд вважає дії посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області щодо винесення постанови від 25 вересня 2009 року № 1.1.31-5 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування незаконними, а постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 25 вересня 2009 року № 1.1.31-5 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права за позовними вимогами про скасування постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 25 вересня 2009 року № 1.1.31-5 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень субєкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема, законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Таким чином, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розвязання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність (недійсність) рішення субєкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29 січня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Малого приватного підприємства «Стройенерго» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про визнання дій неправомірними та скасуванні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування задовольнити повністю.

Визнати недійсною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області № 1.1.31-5 від 25.09.2009 про накладення на Мале приватне підприємство «Стройенерго» штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 139476,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Стройенерго» (ідентифікаційний код 30280136, місцезнаходження: 91031, м.Луганськ, вул.Оборонна, 10/9) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову у повному обсязі виготовлено та підписано 01 лютого 2010 року.

Суддя Т.В. Смішлива