Постанова № 7671843, 26.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-27386/09/1270

Категорія № 2.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2010 року місто Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Лисенко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Марківського комбінату комунальних підприємств про стягнення суми економічних санкцій на суму 17150,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Марківського комбінату комунальних підприємств, в якому позивач просить стягнути з відповідача економічні санкції у сумі 17150,06 грн. на користь Державного бюджету України. В обгрунтування своїх позовних вимог Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області зазначила, що ними в період з 10.09.2009 по 18.09.2009 проводилась перевірка Марківського комбінату комунальних підприємств з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги. За результатами перевірки складено акт від 18.09.2009 р. за № 427.

Підприємством порушено порядок формування, встановлення та застосування тарифів, а саме: при застосуванні тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі 0,44 грн./м2, затвердженого рішенням виконкому Марківської селищної ради від 01.08.2005 № 109, в період з 01.10.2008 по 01.09.2009 було завищено вартість послуг з утримання будинків та прибудинкових територій за рахунок включення повної вартості послуг „Освітлення східних кліток”, „Профілактичне обслуговування та ремонт димовентиляційних каналів” при фактичному наданні цих послуг не в повному обсязі.

Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка.

Ці дії призвели до порушення вимог п.5 ч.1 ст. 20 , п.6 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 2 загальної частини «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2005 №560.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 28.09.2009 р. № 220 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 18150, 06 грн., які складаються з штрафу в сумі 12100, 04 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 6050, 02 грн.

30.09.2009 р. рішення від 28.09.2009 р. № 220, претензія і припис були направлені на адресу відповідача, що підтверджується квитанцією поштового відправлення.

Відповідач частково сплатив економічні санкції на суму 1000,00 грн. згідно платіжного доручення від 07.10.2009 № 235.

Таким чином, рішення Держінспекції на цей час не оскаржено і є чинним.

Позивач просить стягнути з відповідача економічні санкції в сумі 17150,06 грн. на користь державного бюджету України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просив стягнути з Марківського комбінату комунальних підприємств несплачену суму економічних санкцій в розмірі 17150,06 грн.

Представник відповідача - Марківського комбінату комунальних підприємств в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі про стягнення суми економічних санкцій на суму 17150,06 грн., просив надати розстрочку виконання судового рішення строком на два роки (двадцять чотири місяці) відповідно до графіку починаючи з листопада 2009 року по жовтень 2011 року, справу просив розглянути без його участі та надав копію платіжного доручення про сплату у сумі 1008 грн. відшкодувань від 19.01.2010.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки є Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги — результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Частиною1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області в період з 10.09.2009 по 18.09.2009 проводилась перевірка Марківського комбінату комунальних підприємств з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, за результатами перевірки складено акт від 18.09.2009 за № 427, в якому зазначено, що Підприємством порушено порядок формування, встановлення та застосування тарифів, а саме: при застосуванні тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі 0,44 грн./м2, затвердженого рішенням виконкому Марківської селищної ради від 01.08.2005 № 109, в період з 01.10.2008 по 01.09.2009 було завищено вартість послуг з утримання будинків та прибудинкових територій за рахунок включення повної вартості послуг „Освітлення східних кліток”, „Профілактичне обслуговування та ремонт димовентиляційних каналів” при фактичному наданні цих послуг не в повному обсязі. (арк. справи 3-12).

Відповідно до п.6 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов’язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості

Вищезазначені дії Марківського комбінату комунальних підприємств призвели до порушення вимог п.5 ч.1 ст. 20 , п.6 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 2 загальної частини «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2005 №560.

Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 28.09.2009 р. № 220 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 18150, 06 грн., які складаються з штрафу в сумі 12100, 04 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 6050, 02 грн. (арк. справи 15).

Вказане рішення було напревлено на адресу Марківського комбінату комунальних підприємств 30.09.2009 р., що підтверджується квитанцією поштового відправлення. (арк. справи 15). На момент звернення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до суду Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 220 відповідачем оскаржено не було, а навпаки частково виконане на суму 1000 грн., зазначених обставин сторони не оспорюють.

Відповідач сплатив 1008 грн. від 19.01.2010 відповідно до графіку погашення боргу, що підтверджується копією платіжного доручення, залишок несплаченої суми економічних санкцій на день прийняття рішення в справі складає 16142,06 грн. ( 17150,06 грн. – 1008 грн.), що підлягає стягненню.

У відповідності зі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації, крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки, вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Враховуючи той факт, що відповідач протягом часу розгляду справи в суді здійснював часткове погашення суми штрафних санкцій, його тяжкий матеріальний стан, що підтверджено довідкою про наявність заборгованості (арк. справи 24), суд вважає можливим встановити спосіб виконання рішення суду шляхом надання відповідачу розстрочки строком на 2 роки.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.

Таким чином, розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог, на підставі норм чинного законодавства України, аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми економічних санкцій в розмірі 16142,06 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про ціни і ціноутворення», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити частково.

Стягнути з Марківського комбінату комунальних підприємств (92400, Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, пл. Жовтнева, 13, р/р 260083010449, в Ощадбанку, смт. Біловодськ, МФО 364025, і.к. 03339590), економічні санкції у сумі 16142,06 грн. (шістнадцять тисяч сто сорок дві грн. 06 коп.) на користь Державного бюджету України (код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Марківського району, код 24046892, р/р № 31118106700188), надавши розстрочку Марківському комбінату комунальних підприємств строком на два роки (двадцять чотири місяці) з щомісячною виплатою рівними частинами.

В задоволенні решти вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 30 січня 2010 року.

Суддя В.С.Шембелян