Ухвала суду № 76718349, 26.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/22817/18

Провадження №1-в/127/682/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря - Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Коцаги О.С.,

засудженого – ОСОБА_1,

захисника засудженого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці клопотання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, засудженого 21.09.2000 року судовою колегією в кримінальних справах Тернопільського обласного суду та ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 12.12.2000 року - за ст. ст. 69, 93 п.п. “а”, “г”, “і”, 229-6 ч.1, 42 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, про звільнення його від відбування покарання у зв’язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого 21.09.2000 року судовою колегією в кримінальних справах Тернопільського обласного суду та ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 12.12.2000 року - за ст. ст. 69, 93 п.п. “а”, “г”, “і”, 229-6 ч.1, 42 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю ОСОБА_1 про його звільнення від відбуття покарання в зв’язку з закінченням строків давності та виправленням у умовах ізоляції від суспільства.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав своє клопотання, просив його звільнити з мотивів, викладених у клопотання, а саме того, що на його думку, мета покарання, що полягає у появі готовності у ОСОБА_1 до право-слухняної поведінки досягнута, а тому його перебування в умовах ізоляції є логічно невиправданим, а тому слід застосувати ст. 80 КК України та звільнити його від відбування покарання.

Захисник засудженого – адвокат ОСОБА_2 підтримав клопотання засудженого та просив його задовольнити з мотивів, висловлених його підзахисним.

В судовому засіданні прокурор Коцага О.С. висловився про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого оскільки відсутні законні підстави звільнення його від відбування покарання.

Заслухавши засудженого, його захисника, думку прокурора, дослідивши клопотання засудженого ОСОБА_1 та матеріали його особової справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання засудженого про звільнення його від покарання, в зв’язку з закінченням строків давності, та досягнення мети покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк п'ятнадцять років – у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років за особливо тяжкий злочин. Згідно з ч. 5 ст. 80 КК України, питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом; якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі.

Так, вироком судової колегії в кримінальних справах Тернопільського обласного суду від 21.09.2000 року та ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 12.12.2000 року - за ст. ст. 69, 93 п.п. “а”, “г”, “і”, 229-6 ч.1, 42 КК України ОСОБА_1 засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. Вирок набув законної сили та звернутий до виконання в межах строків виконання обвинувального вироку суду.

Чинним законодавством не передбачено такої самостійної підстави для звільнення особи від довічного позбавлення волі як, готовність засудженого до право-слухняної поведінки, що являється лише одним з критеріїв які характеризують особу засудженого.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання засудженого.

Керуючись ст. ст. 49, 80 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого 21.09.2000 року судовою колегією в кримінальних справах Тернопільського обласного суду та ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 12.12.2000 року - за ст. ст. 69, 93 п.п. “а”, “г”, “і”, 229-6 ч.1, 42 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, про звільнення його від відбування покарання у зв’язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: