Вирок № 76718333, 25.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/5838/18

Провадження №11-кп/772/984/2018

Категорія: 18

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.

Доповідач:Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

судді-доповідача: Дедик В.П.

суддів: Нешик Р.І., Рупака А.А.

за участю секретаря: Олійник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020000605 від 12.02.2018р., за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2018 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 19.01.2011 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років; 10.01.2014 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 3 місяці; 24.12.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту на 3 місяці; 07.07.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 8 місяців,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 вирішено рахувати з 13.07.2018 року, зарахувавши йому у строк покарання період перебування під вартою з моменту затримання, а саме з 12.02.2018 року.

Вирішено питання з процесуальними витратами та речовими доказами.

За участю прокурора Кузьміна С.В., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника Варчука А.Б.

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 12.02.2018 року близько 14 год. 20 хв. перебував в приміщенні Інтернет-салону «Максімус», що розташований у м. Вінниці по вул. Брацлавській, буд. 1. В приміщенні він помітив на столі системний блок комп'ютера, в результаті чого у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись жагою легкої наживи та незаконного збагачення, повторно, будучи переконаним в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 відключив від живлення системний блок, який складався із корпусу марки "FrimeCo ATX FB 125 400 W», в середині якого знаходився процесор марки «AMD Athlon II х2 250 (3mhz, 2 mb, Regor 65W, АМЗ)», оперативна пам'ять марки «2.0 GB DDRIII РСЗ-10600(1333 MHZ) Patriot», материнська плата марки «MB ASUS M5A78L-MLX» та відео карта марки «PCLEX Geforce GT 440 1024mb GDDR5, 128 bit pаlit», взяв його в руки та зник із місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Згідно висновку товарознавчої експертизи № 127 від 28.02.2018 року, вартість викраденого майна становить 1646,42 грн. Таким чином, ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 1646,42 гривень.

Крім цього, 12.02.2018 року близько 16 год. 47 хв., ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, помітив на торговому прилавку мобільний телефон марки «Samsung Gelexy S III NEO» а також зовнішній карман до телефону марки «AgeStar3ub2al4 2.5; USB 3.0», червоного кольору разом із жорстким диском «Toshiba 2.5" 120Gb (NZ-4397). В цей час у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись жагою легкої наживи та незаконного збагачення, повторно, будучи переконаним в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 взяв із торгової полиці мобільний телефон марки «Samsung Gelexy S III NEO», зовнішній карман марки «AgeStar 3ub2al4 2.5; USB 3.0», червоного кольору разом із жорстким диском «Toshiba 2.5" 120Gb (NZ-4397) та вийшов із вказаним майном на вулицю, після чого зник із місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Згідно висновку товарознавчої експертизи №131 від 23.02.2018 року, вартість викраденого таким чином майна складає 1766,67 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на вищевказану суму.

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок в частині призначеного покарання, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'ягкості, та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, з мотивів зазначених в ній та просить її задовільнити, оскільки вважає, що призначивши мінімальну міру покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції не врахував тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого та обтяжуючу обставину - рецидив злочину, ОСОБА_3 вже відбував реально покарання, але через нетривалий час після звільнення знову скоїв другий злочин, обвинуваченого ОСОБА_3, який просить залишити вирок без змін та врахувати, що він проживав з сестрою, не мав коштів для існування, захисника Варчука А.Б., який заперечує проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просить взяти до уваги, що ОСОБА_3 визнав вину, сприяв розслідуванню, відшкодована шкода, а тому позов не заявлявся, також жив без батьків і неофіційно працював, апеляційний суд взявши до уваги всі обставини справи, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, і докази стосовно яких судом, згідно із ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувались.

При розгляді кримінального провадження апеляційним судом порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та кваліфікацію його дій, не виявлено.

Що стосується призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 то апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст. 50, 65 КК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України

№ 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», де зазначено, що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як вбачається із вироку, суд першої інстанції призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, зазначив, що бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а даний злочин ним скоєно у період непогашеної судимості.

Також враховано, характеристику ОСОБА_3, який характеризується посередньо, та обставини, що пом`якшують - щире каяття, та обтяжують покарання - рецидив злочину.

Разом з тим, в порушення вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд зазначивши обставини, які впливають на міру покарання, не взяв їх до уваги при визначенні покарання.

Зокрема, не в повній мірі враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_3 умисного злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до середньої тяжкості, своїми діями здійснив посягання на одне з найцінніших соціальних благ - право власності, яке гарантується Конституцією України та Законами України.

При цьому не враховано, що ОСОБА_3 був раніше судимим за вчинення корисливого тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства щодо особи, за ч. 3 ст. 187 КК України Замостянським районним судом м. Вінниці йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Проте, відбувши покарання за нього, знову ж таки підбурюваний жагою до легкої наживи, вчинив тяжкі кримінальні правопорушення проти власності, за що 10.01.2014 Вінницьким районним судом його було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки 3 місяці.

Також Вінницьким міським судом м. Вінниці від 07.07.2015 ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі. Однак ОСОБА_3 на шлях виправлення не став та знов вчинив аналогічне нове умисне кримінальне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_3 ніде не працює та суспільно-корисною працею не займається, мотивом вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень не є складне матеріальне становище або збіг важких життєвих обставин, у які він потрапив, а його стійка антигромадська позиція.

За таких обставин можливо зробити висновок, що ОСОБА_3 не надавав критичну оцінку своїй злочинній поведінці, не бажає виправити ситуацію, що склалася, а тому призначення покарання ОСОБА_3 у виді 1 року і 6 місяців позбавлення волі, ніяким чином не зможе вплинути на його відношення до вчинення нових кримінальних правопорушень та не сприятиме перевихованню.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування вироку, в частині призначеного покарання, та постановленням нового вироку апеляційним суду.

Разом з тим, при призначенні покарання апеляційний суд, враховує тяжкість злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, визнання ОСОБА_3 своєї вини, що є пом'якшуючою обставиною, особу обвинуваченого, який на шлях виправлення не став, після відбуття покарання за інші злочини, вчинив новий умисний злочин, пов'язаний із посяганням на чужу власність, що через рік після звільнення ОСОБА_3, а тому ОСОБА_3 необхідно призначити більш суворе покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших злочинів у майбутньому.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 414, 420 КК України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора задовільнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2018 року в частині призначення покарання ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі скасувати та постановити в цій частині новий вирок.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок Апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на протязі 3 місяців з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Судді:

В.П. Дедик Р.І. Нешик А.А. Рупак

Згідно з оригіналом:

Суддя: