Рішення № 76708592, 26.09.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1220/18

Провадження №: 2/0343/524/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в м.Долина справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання права власності на квартиру, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка , просить постановити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39.7 кв.м.

Свої вимоги мотивує тим , що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 . Цю квартиру вона придбала згідно договору купівлі-продажу від 20.10.1999р.

Загальна площа придбаної квартири становила 29,5кв.м., а житлова - 17,3кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Вигодської селищної ради №29 від 26.05.2006р. їй було надано дозвіл на будівництво прибудови кімнати до належної їй квартири. Дію вказаного рішення було продовжено рішенням виконавчого комітету Вигодської селищної ради №67 від 24.06.2010р.

На виконання вказаних рішень нею було виготовлено будівельний паспорт на реконструкцію житлової квартири з прибудовою житлової кімнати та отримано дозвіл на початок будівельних робіт.

Рішенням Вигодської селищної ради №578-21/2009 від 28.07.2009р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки площею 0,0010 га по АДРЕСА_1. 30.12.2009р. між нею та Вигодською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки №3, згідно якого їй передано в оренду земельну ділянку площею 0,0010 га, кадастровий номер НОМЕР_2. Договір укладено строком на 50 років.

Після реконструкції вона виготовила технічний паспорт на квартиру від 03.10.2012р. У зв'язку з втратою дозволу на початок будівельних робіт вона не може зареєструвати своє право власності на вже реконструйовану квартиру.

Представник позивачки ОСОБА_1, - адвокат ОСОБА_2 (договір-доручення про надання правової допомоги а.с.34-35) в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав зіславшись на вищевикладені обставини. Просив позов задоволити.Додатково пояснив, що позивачка ОСОБА_1 до відповідного органу з питанням реєстрації права власності на добудовану частину квартири - не зверталась і відмови в такій реєстрації - вона немає.Всі передбачені Законом дозволи на добудову кімнати у неї були, однак на даний час втрачено дозвіл на початок робіт. Земельна ділянку, на якій здійснено добудову до квартири, передана позивачці Вигодською селищною радою в оренду на 50 років.

Представник відповідача, Вигодської селищної ради - ОСОБА_3 (довіреність а.с.33), в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку. В Долинський районний суд поступила заява (а.с.32), згідно якої представник Вигодської селищної ради просить справу за позовом ОСОБА_1, до Вигодської селищної ради про визнання права власності на квартиру слухати у їх відсутності. Позов визнають.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст.ст. 13, 78, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.ст. 13,41 Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності.

Відповідно до статті 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує на його зобов'язання.

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право власності набувається у порядку, визначеному Законом. Момент виникнення права власності на річ (майно) визначається законом.

При визначенні моменту набуття права власності слід враховувати як особливості самого майна, так і особливості оформлення права власності, які теж суттєво впливають на визначення моменту виникнення (набуття) права власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, визначені у главі 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), зокрема із правочинів.

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Законодавець в ч. 3 ст. 331 ЦК України врегулював питання правового режиму нерухомого майна до його створення (що включає прийняття до експлуатації та здійснення державної реєстрації), встановивши, що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесу цього будівництва (створення майна).

Саме такої правової позиції дотримувався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який в п. 2 Інформаційного листа «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28 січня 2013 року за № Х4-150/0/4-13 роз'яснив, що «... Виходячи зі змісту частин першої, другої статті 331 ЦК, частини першої статті 182 ЦК та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (зі змінами і доповненнями станом на 22 січня 2009 року), право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (частина третя статті 331 ЦК).

Поняття «забудовника», яке містилось у Законі України «Про архітектурну діяльність», згідно з яким ним визнавалася особа, яка відповідно до закону отримала право власності або користування земельною ділянкою для містобудівних потреб та виконує передбачені законодавством дії, необхідні для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування, в подальшому було виключено з тексту Закону (з 17.02.2011 р.)

У відповідності до вимог ст.392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.1999 року укладеного між ОСОБА_4, та ОСОБА_5, остання купила однокімнатну квартиру №3 житловою площею 17,3кв.м., загальною площею 29,5кв.м., в будинку АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально (а.с.4).

26.05.2006 року рішенням виконавчого комітету Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області № 29 було надано дозвіл ОСОБА_5 на прибудову кімнати до житлової квартири АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області №67 від 24.06.2010 року, продовжено дію рішення виконкому за №29 від 26.05.2006 року «Про надання дозволу гр.ОСОБА_5, на прибудову кімнати до житлової квартири АДРЕСА_1

Договір оренди земельної ділянки №3 від 30.12.2009 року свідчить про те, що на підставі рішенням виконавчого комітету Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області №766-23 /2009 від 23.12.2009 року ОСОБА_5 надано земельну ділянку для будівництва прибудови кімнат до житлової квартири в АДРЕСА_1, загальною площею 0,0010 га, в тому числі за рахунок земель прибудинкової території в оренду на 50 років (а.с.15-18) .

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , площа зазначеної квартири складає 39,7 кв.м. у тому числі 1-а кімната 17,3кв.м., 2-а кімната 9,4 кв.м., кухня 13,0кв.м. Інвентаризаційна вартість квартири 26887 тис.грн. (а.с.25-26).

У відповідності до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 (а.с.27 ), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 24.11.2015 року змінила прізвище на «ОСОБА_5» про що складено відповідний актовий запис №47.

Відповідно до ч.ч. 1,4,5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року - прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

У відповідності до ст.ст.4, 5, 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004р. в редакції від 28.08.2018 року - державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст.31 цього Закону.

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського значення, Автономної Республіки Крим ) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1, в передбаченому законом порядку не зверталися до відповідних органів чи суб'єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав з питання оформлення її права власності на новостворене нерухоме майно.

Матеріали справи не містять будь-яких даних про звернення позивачки до відповідних органів державного архітектурно-будівельного контролю з питанням про прийняття в експлуатацію квартири , а також про відмову цих органів у його вирішенні.

Необхідною умовою для вирішення питання в судовому порядку є наявність спору між сторонами. Але, в даному випадку спір між позивачкою та Вигодською селищною радою відсутній, оскільки відповідач не є компетентним органом у вирішенні питання оформлення та реєстрації права власності на реконструйовану квартиру.

Отже, відсутність спору між сторонами призводить до відмови у задоволенні позову.

Таким чином, в зв`язку з тим, що позивачкою не виконано всіх дій щодо належного отримання права власності на новостворене нерухоме майно, відсутність спору між сторонами, та те, що суд не повинен заміняти органи та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 182, 328, 331, ЦК України, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 4,6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , керуючись статтями 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання права власності на квартиру - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1.н., ІПН НОМЕР_1, жителька АДРЕСА_1

Відповідач: Вигодська селищна рада Долинського району Івано-Франківської області 77552 смт.Вигода вул.Д.Галицького,75 Долинського району Івано-Франківської області , код ЄДРПОУ 04355875.

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш