Рішення № 76704500, 25.09.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/2/18

Справа №754/15738/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді – Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача Садової О.Г.

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.11.2017 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 753/19124/16, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 24.03.2017 року, щодо зобов"язання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 24.11.2017 року до позивача надійшла постанова державного виконавця про накладення штрафу на управління у розмірі 5100, 00 грн. за невиконання вказаного судового рішення. Але судове рішення було виконано Управлінням у повному обсязі, а тому підстав для накладення штрафу не було. Враховуючи незаконність дій державного виконавця, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати дії державного виконавця щодо накладення штрафу неправомірними, а також скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу.

14.02.2018 року до суду надійшли заперечення представника відповідача на позов. Вказані заперечення мотивовані тим, що на момент винесення постанови про накладення штрафу на позивача судове рішення у повному обсязі виконано не було, а тому дії державного виконавця є законними, як і постанова від 24.11.2017 року. На підставі викладеного представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2018 року до участі у справі залучено третю особу ОСОБА_7

13.06.2018 року до суду надійшла заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну сторони позивача.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2018 року замінено позивача Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Третя особа у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, зважаючи на законність дій державного виконавця.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року судове рішення від 10.11.2016 року скасовано і прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у м. Києві про перерахунок та виплату пенсії задоволено, відповідача зобов"язано здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії.

На виконання судового рішення третій особі був виданий виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання.

03.11.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.11.2017 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця про відкриття провадження.

Листом Управління від 20.11.2017 року повідомлено державного виконавця про обставини щодо виконання рішення суду, зокрема, про фактичне виконання судового рішення.

Відповідно до рішення суду від 10.11.2016 року третій особі ОСОБА_6 позивачем було здійснено перерахунок пенсії та здійснено виплату пенсії, що підтверджується відповідними розрахунками.

24.11.2017 року державним виконавцем Шатохіним О.П. було винесено постанову про накладення штрафу на позивача за невиконання судового рішення у розмірі 5100, 00 грн.

Вважаючи дану постанову незаконною, позивач звертається до суду з даним позовом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 пункту 9 статті 39 Закону визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Всупереч зазначеним вище вимогам діючого законодавства, державним виконавцем не було вчинено дій, направлених на винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, незважаючи на повідомлення позивача про повне виконання судового рішення, що підтверджується відповідними розрахунками.

Заперечуючи проти позову, державний виконавець зазначає про те, що судове рішення виконано позивачем не у повному обсязі, але судом дані заперечення до уваги не приймаються, зважаючи на наступне.

Так, відповідно до резолютивної частини рішення позивача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2016 року відповідно до Закону України "Про державну службу" та постанови КМУ від 06.04.2016 року № 292 "Про деякі питання оплати державних службовців у 2016 році" у розмірі 80 % від заробітної плати, виходячи із складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу на державній службі.

У зв'язку з неповним (на думку державного виконавця та третьої особи) виконанням судового рішення третя особа ОСОБА_5 звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення, але ухвалою суду від 22.06.2017 року їй було відмовлено у задоволенні заяви.

Відтак, позивачем було здійснено перерахунок третій особі відповідно до резолютивної частини судового рішення, а тому заперечення відповідача є безпідставними та такими, що не можуть бути взяті судом до уваги, як підстава для відмови у задоволенні позову.

Крім того, 24.04.2018 року державний виконавець звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 12.01.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 року вказану заяву державного виконавця було задоволено і роз'яснено судове рішення, зокрема, щодо всіх складових заробітної плати, що повинні враховуватися при обрахуванні пенсії третьої особи.

Але при цьому слід зазначити, що постанова державного виконавця була винесена до прийняття судом ухвали про роз'яснення судового рішення, станом на момент прийняття постанови державним виконавцем від 24.11.2017 року судове рішення позивачем було виконано, відповідачу надано відповідні письмові докази на підтвердження даного факту.

Відповідно до ч.. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження ", -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними та скасування постанови – задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про накладення штрафу на Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 24.11.2017 року - неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 24.11.2017 року № 55054582 про накладення штрафу на Лівобережне об''єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.

Відповідач – Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, адреса: м. Київ, вул. Виборзька, 32.

Третя особа – ОСОБА_5, адреса: АДРЕСА_1

Повний текст рішення виготовлений 26 вересня 2018 року.

Головуючий: