Постанова № 76703488, 24.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/357/18 Номер провадження 22-ц/786/1910/18Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого – судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

учасники процесу:

позивач ОСОБА_2

третя особа ОСОБА_3

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року, ухвалене суддею Куцин В.М. повний текст рішення складено - 25 червня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради, треті особи: ОСОБА_3, про скасування рішення ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району Полтавської області свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 сільської ради про скасування рішення ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району Полтавської області № 5 від 29.05.1998 року щодо оформлення права власності на домоволодіння № 145 вул. Леніна с. Попівка на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 по 1/3 частині на кожного; свідоцтво про право власності на спірний будинок серії САА, № 463255 від 24.12.2003 року; державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно видане ДКП «Миргородтехінвентаризація» від 24.12.2003 року, стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2040 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 21 травня 1987 року в період зареєстрованого шлюбу із ОСОБА_3 за спільні кошти придбав у ОСОБА_6 будинок, що знаходиться в с. Попівка, на земельній ділянці 0,40 га закріпленої за колгоспом «Перемога» та належав до колгоспного двору. Договір купівлі-продажу посвідчений виконавчим комітетом ОСОБА_4 сільської ради та оформлений ОСОБА_2 Без його відому було видано свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння та проведено реєстрацію права власності 24.12.2003 року на трьох осіб: на ОСОБА_2, колишню дружину ОСОБА_3 та сина ОСОБА_5 по 1/3 частині кожному, але син ОСОБА_7 на час придбання нерухомості був малолітнім і, на думку позивача, не має ніякого відношення до придбаної нерухомості в 1987 році. Окрім цього, позивач ні в 1998 році, ні в 2003 році, ні при яких обставинах не звертався до ОСОБА_4 сільської ради з проханням про оформлення та видачу свідоцтва на право власності на трьох осіб та реєстрацію жилого будинку. Станом на серпень 2017 року вважав, що єдиними правовстановлюючими документами на жилий будинок є договір купівлі-продажу, укладений 21.05.1987 року, який і повинен був стати підставою для його реєстрації в 2017 році.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району Полтавської області про скасування: - рішення виконкому ОСОБА_4 сільської ради № 5 від 29.05.1998 року щодо оформлення права власності на домоволодіння № 145 вул. Леніна с. Попівка на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 по 1/3 частині; - свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії САА, № 463255 від 24.12.2003 року, виданого ОСОБА_4 сільською радою Миргородського району Полтавської області, на будинок 145 по вулиці Леніна ( Центральна) села Попівка, Миргородського району власники з приватною формою власності: ОСОБА_2 1/3 частка, ОСОБА_3 1/3 частка, ОСОБА_5 1/3 частка, виданого на підставі рішення сільської ради від 29.05.1998року; - державної реєстрації права приватної власності на будинок 145 вулиця Леніна (Центральна) села Попівка, Миргородського району, Полтавської області по 1/3 частині ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, здійсненої ДКП «Миргородтехінвентаризація» за реєстраційний номер 4147080, номер запису 219 в книзі 1, на підставі свідоцтва про право власності серії САА №463255 від 24.12.2003 р., виданого ОСОБА_4 сільською радою Миргородського району Полтавської області, - відмовлено в зв’язку зі спливом позовної давності.

Відмовлено у стягненні з відповідача ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі 2 040 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що станом на день купівлі 21.05.1987 р. позивачем у ОСОБА_6 будинку, зареєстрованого в ОСОБА_4 сільській раді, будинок належав до колгоспного двору. На день придбання будинку 21.05.1987 року та на 15 квітня 1991 року (дата припинення статусу колгоспного двору після введення постановою Верховної Ради Української РСР № 885-Х11 у дію Закону України «Про власність») ОСОБА_2, як голова домогосподарства, не був членом колгоспу, оскільки він став членом колгоспу «Перемога» у 06.04.1992 році, що підтверджується записом в трудовій книжці позивача, тому на момент ухвалення рішення ОСОБА_4 сільською радою 29 травня 1998 року про оформлення права власності на будинок №145 по вул. Леніна (Центральна) в с. Попівка Миргородського району спірне домогосподарство не відносилося до колгоспного двору, а відповідно до витягів із погосподарської книги відносилося до суспільної групи робітників. Відповідачем та третіми особами в процесі розгляду справи заявлено клопотання про застосування судом до виниклих правовідносин строку позовної давності, яким відповідно до ст. 256 ЦК України є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. ОСОБА_2 у 2003 році подавав заяву в БТІ про виготовлення технічного паспорта на спірний будинок. 11 листопада 2003 року був виготовлений Лубенським міжрайонним бюро технічної інвентаризації технічний паспорт, в якому зазначено співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 по 1/3 частині кожному. Цей технічний паспорт отримував позивач особисто, як свідчили треті особи, що також не заперечував сам позивач в судовому засіданні. У подальшому, при обладнанні будинку системою газопостачання в 2003 році позивач особисто передавав в газове господарство технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок року, тому ОСОБА_2 вже у 2003 році було відомо, що право власності на будинок належить йому, колишній дружині та сину по 1/3 частці. З даним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду у лютому 2018 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, який сплив у 2006 році.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати з підстав порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Зазначає, що при ухваленні рішення судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Просить ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому посилається на те, що про рішення сільської ради від 29.05.1998 року він дізнався лише у серпні 2017 року, коли отримав від ДКП «Миргородтехінвентаризація» копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно на трьох осіб по 1/3 частці кожного, в якому міститься посилання на рішення сільської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 1983 року по 10 листопада 2014 року, що підтверджується копією рішення суду про розірвання шлюбу (а.с. 42).

21 травня 1987 року ОСОБА_2 купив у ОСОБА_6 будинок в с. Попівка, розташований на земельній ділянці 0,40 га, закріпленої за колгоспом «Перемога» та належав до колгоспного двору, що підтверджується договором купівлі - продажу від 21.05.1987 року (а.с. 37).

Згідно ксерокопії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2003 року, виданого на підставі рішення сільської ради від 29.05.1998 року та зареєстрованого в ДКП «Миргородтехінвентаризація» 24.12.2003 року за реєстраційним № 4147080, будинок по вул. Леніна (Центральна) 145, в с. Попівка Миргородського району Полтавської області належить на праві приватної власності ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 по 1/3 частки кожному (а.с. 16).

Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації виготовило технічний паспорт на житловий будинок приватного житлового фонду за адресою вул. Леніна (Центральна) 145, с. Попівка Миргородського району Полтавської області, в якому значить частка кожного співвласника ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 по 1/3 кожного (а.с. 71-73).

У витягу з погосподарської книги №9 ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району Полтавської області на 1986-1990 роки, з погосподарської книги №17 на 1991-1995, 1996-2000, 2001-2005, 2006-2010, книги №8, в списку членів домогосподарства ОСОБА_2 зазначений як голова, ОСОБА_3, - дружина, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка (а.с. 21-26).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_4 сільської ради від 05.10.2017 року, домогосподарство по вул. Центральна, 145 (Леніна) з 1983 по 1987 відносилось до суспільної групи «Колгоспний двір», з 01.01.1991 по 01.01.1992 - суспільна група робітників (а.с. 31).

За період з 21.05.1987р. по 01.01.2000р. ОСОБА_2 працював «Миргород шофер» «ОСОБА_4 сільпо вантажником», «геологія №ІІ», «с/школа теслярем» «слюсарем» КСП «Перемога». ОСОБА_3 працювала «побут комбінат техробітницею», к-п «Перемога», «ОСОБА_4 сітроцех», ОСОБА_4 ССТ, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_2, архівною довідкою від 15.03.2018 (а.с.31, 95, 99).

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району Полтавської області від 14.11.2017 року відмовлено позивачу у скасуванні рішення виконкому ОСОБА_4 сільської ради від 29.05.1998 року щодо оформлення права власності на домогосподарство ОСОБА_2 за необґрунтованістю та безпідставністю (а.с. 39,40).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 з 2003 року було відомо, що право власності на будинок належить йому, колишній дружині та сину по 1/3 частці, проте до суду з позовом про скасування рішення ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району Полтавської області, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 звернувся лише 13 лютого 2018 року. Трирічний строк позовної давності щодо такого строку звернення до суду сплив у 2006 році.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони є правильними, суд дійшов їх після повного, всебічного та об’єктивного з’ясування фактичних обставин справи, прав та обов’язків сторін в спірних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Під час розгляду справи місцевим судом, ДКП «Мирогородтехінвентаризація» надало ксерокопію заяви ОСОБА_2, а саме замовлення № 99-60, яке останній писав власноручно на ім»я Лубенського МБТІ у жовтні 2003 року про проведення первинної інвентаризації господарства повним комплексом, яке знаходиться в с. Попівка вул. Леніна,145, вартість робіт зобов»язувався оплатити згідно з пред»явленим рахунком, на замовленні мається відмітка про оплату замовлення (а.с. 70).

У суді апеляційної інстанції позивач підтвердив факт написання власноручно вказаного замовлення.

11.11.2003 р. Лубенським міжрайонним БТІ було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок приватного житлового фонду по вул. Леніна, 145, в якому вказаного три співвласника будинку – ОСОБА_2, ОСОБА_3А, ОСОБА_5 із зазначенням 1/3 частки кожного із співвласників (а.с. 71-73). Технічний паспорт на домоволодіння виготовлявся на підставі матеріалів інвентаризаційної справи, яка знаходилася в Лубенському МБТІ. Після виготовлення технічного паспорту на домоволодіння, тобто після проведення інвентаризації по встановленню площі житлового будинку та господарських приміщень, які маються у домоволодінні, було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24.12.2003 р. на підставі рішення сільської ради від 29.05.1998 р., в якому міститься повний опис об»єкту. Новий технічний паспорт на житловий будинок, виготовлений 07.07.2016 р. ДКП «Мирогородтехінвентаризація», на вимогу замовника ОСОБА_2, в ньому міститься вказівка на виготовлення первинного технічного паспорту станом на 11.11.2003 р. (а.с. 13-15), технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на домоволодіння.

Доводи апеляційної скарги позивача з приводу того, що позивач не був членом колгоспу, не впливають на законність рішення суду, оскільки рішенням суду відмовлено у позові у зв»язку з пропуском трирічного строку звернення до суду. У даному випадку місцевий суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача є обгрунтованими, але ним пропущено строк позовної давності три роки для звернення за захистом порушеного права. Про застосування наслідків спливу строку позовної давності просили суд треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у поясненні від 14.03.2018 р. (а. с. 62-64). Згідно ч. 4 ст. 267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач дізнався про існування рішення сільської ради від 29.05.1998 р. лише у серпні 2017 р., коли отримав від ДКП «Миргородтехінвентаризація» копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки для оформлення свідоцтва про право власності на домоволодіння, в якому зазначаються площа будинку та господарські споруди, необхідно було провести інвентаризацію спірного домоволодіння, така інвентаризація проводилася вперше у жовтні-листопаді 2003 р. на замовлення ОСОБА_2, про що свідчить його заява про проведення інвентаризації повним комплексом. Після отримання у листопаді 2003 р. технічного паспорту, в якому зазначені три співвласника домоволодіння, та у грудні 2003 р. - свідоцтва про право власності на нерухоме майно, позивач не міг не знати хто є власниками домоволодіння. Доводи позивача про фальсифікацію документів не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 368, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 – 384 ЦПК України, апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді: Лобов О.А.

ОСОБА_9