Рішення № 76699663, 26.09.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5239/18

Провадження №2-а/461/340/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого-судді Городецької Л.М.,

з участю: секретаря судового засідання Думича Р.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

10.07.2018 року співробітником Яворівського ВП ОСОБА_3 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 170 грн. У постанові вказано, що ОСОБА_1 порушено п. 2.9 «в» та п.30.2 ПДР України.

Вважає, що постанова є незаконною, оскільки вказані вище пункти ПДР України стосуються автомобілів, які зареєстровані в Україні і номерні знаки на яких повинні відповідати «Національному стандарту України» ДСТУ 4278:2004 «Знаки номерні транспортних засобів». Натомість, вимоги до номерних знаків автомобілів іноземної реєстрації регулюються Главою 29 ПДР «Міжнародний рух». Просить суд скасувати постанову НК№934759 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а адміністративну справу закрити.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18 липня 2018 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов з мотивів наведених у ньому.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою поліцейського СР ПП №2 ПП Яворівського ВП ОСОБА_3 серії НК №934759 від 10 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 10.07.2018 року о 16:00 год. у м.Новояворівськ на вулиці 50-ліття УПА керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номер SC0549F з підробленим номерним знаком (пластиковим), що не відповідає вимогам стандартів, чим порушив п.2.9 «в», п.30.2 ПДР України.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.1 ст.222 КУпАП органи національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.6 ст.121 КУпАП.

Відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється, серед іншого, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов’язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

На механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими (п.30.2 ПДР України).

Зміст вказаних вище норм передбачають відповідальність за експлуатацію автомобіля з номерним знаком, що не належить цьому транспортному засобу чи не відповідає вимогам стандартів. На території України діють ДСТУ Національні стандарти, а саме ДСТУ 4278:2004 "ЗНАКИ НОМЕРНІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ", які визначають вимоги до номерних знаків транспортних засобів. Згідно вказаних ДСТУ 4278:2004 встановлено вимоги щодо типу, розміру, символіки, тощо. Наприклад, згідно пункту 2.6. встановлено, що на знаках типів 1 та 5 літери української абетки, розміщені з лівого боку знака, означають адміністративно-територіальну або загальнодержавну належність. Тобто, вказані ДСТУ, які визначають вимоги стандартів, поширюються тільки на номерні знаки держави реєстрації - України, і не можуть поширюватися на номерні знаки реєстрації інших країн.

На думку суду, при винесенні оскаржуваної постанови, співробітником Яворівського ВП ОСОБА_3 суб’єктивно про трактовано зміст законодавства та зроблено невірні висновки в частині застосування норми закону, адже номерний знак позивача не може відповідати вимогам стандартів ДСТУ 4278:2004, оскільки такі вимоги стандартів поширюються, як було згадано вище, виключно на номерні знаки української реєстрації.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів:(п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05;п.53 Рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_3 проти України» від 15.10.2010 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,ст.ст.222, 245, 251, 252 КУпАП, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса місцезнаходження: м.Львів, пл.Генерала Григоренка,3, ідн. код. 40108833) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського СР ПП №2 ПП Яворівського ВП ОСОБА_3 серії НК №934759 від 10 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення проголошено 26.09.2018 року

Суддя Л.М.Городецька