Постанова № 76697988, 25.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року справа №1240/2088/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребової Л. В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 1240/2088/18 (головуючий І інстанції - Петросян К.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (надалі - відповідач, Управління) про визнання протиправною бездіяльністі відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу його пенсії за інвалідністю за заявою від 15.06.2018 року, зобов'язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 3-5).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (а.с. 228-231).

Позивач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, на нього розповсюджуються ч. 3 ст. 59 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням змін згідно Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносно права на перерахунок пенсії, як, зокрема, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стати особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. На переконання апелянта, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII повністю змінила зміст, тобто, стала розповсюджуватись на осіб, якіі брали участь у ліквідації наслідків Чорнбильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю (а.с. 238-240).

Між сторонами відсутній спір щодо участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отриманої внаслідок цього інвалідності.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

ОСОБА_1 з 01.04.1988 року по 23.06.1988 року приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при в/ч № 64354 с. Ораное, куди його призвано на збори Станично-Луганським РВК Ворошиловградської (на теперішній час Луганської) області, що підтверджується довідкою 0709/25 від 23.06.1988 року (а.с. 10,37, 133), довідки Станично-Луганського районного військкомату від 27.06.1988 року Ворошиловградської (на теперішній час Луганської) області (а.с. 29, 38, 134), довідкою СТОВ «Суворова» № 32 про заробітну плату (а.с. 65, 135)

Позивач є інвалідом ІІІ групи 1 категорії та має право на пільги, що підтверджується посвідченням серії Є 056122 (а.с. 7,49) та перебуває на обліку у Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, що не є спірним.

15 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми, в якій просив провести перерахунок пенсії за інвалідністю у бік збільшення з 01.10.2017, встановивши її розмір у відповідності до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п.9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням змін згідно Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисливши з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року з виплатою донарахованих сум (а. с.12,131).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1, відповідач, листом від 06.07.2018 року № 88/Л-5 повідомив позивача, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій і випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної військової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, зазначивши, що пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до вказаного закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.

На підставі вищевикладеного, Управлінням зазначено, що зміни до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розповсюджуються виключно до військовослужбовців, які проходили строкову службу, звернувши увагу позивача, що його призвано на збори Станично-Луганським РВК для направлення у військову частину №64354, тому він немає право на перерахунок пенсії, обчисленого з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня відповідного року (а.с. 132)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії обчисленого з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, відповідач діяв на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, оскільки позивач не мав права на відповідне призначення/перерахунок пенсії ні до внесення змін до Закону № 796-XII ні після цих змін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).

Відповідно до пункту 9-1 Порядку № 1210 за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Матеріали справи свідчать, що позивачу пенсія призначена на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як особі, що має статус інваліда ІІІ групи.

Згідно з ч. 3 ст. 59 Закон № 796-XII особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, до 01.10.2017 року ця норма була викладена в редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.»

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таким чином, враховуючи,що частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що лише в сукупності вищезазначених критеріїв ОСОБА_1 мав би право на обчислення його пенсії по інвалідності у відповідному розмірі.

Як вже було зазначено судом вище, між сторонами відсутній спір з приводу того, що:

- позивач у період з 01.04.1988 по 23.06.1988 року (84 дні) брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- позивач отримує пенсію по інвалідності;

- наявний причинно-наслідковий зв'язок між отриманою позивачем інвалідністю та його участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Разом з тим матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.04.1988 по 23.06.1988 року ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі військової частини 64354, куди позивача призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.

Втім, матеріали справи не місять доказів щодо проходження строкової військової служби саме в цей період з 01.04.1988 року по 23.06.1988 року, відповідно до чого можна зробити висновок про відсутність підстав для застосування положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що в ОСОБА_1 відсутнє право на отримання пенсії, розмір якої визначається на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18.

Рішення суду в частині відмови відповідачу у задоволенні доводу про те, що позивач звернувся до Управління із заявою невстановленого зразка для перерахунку пенсії пенсійним фондом не оскаржено.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 1240/2088/18 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді:. І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв