Постанова № 76694328, 25.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1656/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення, суддя С.С. Сич , Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 по справі № 816/1656/18

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 18 травня 2018 року звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_2В.) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19843 грн. 75 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 381 грн. 12 коп. Позивачем зазначено, що у порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем у 2017 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування вказаних вище сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

У відзиві на позов ФОП ОСОБА_2 просить у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що на виконання обов'язку щодо забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідачем було подано протягом 2017 року (квітень - грудень 2017) до Полтавського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН. Полтавським міським центром зайнятості у вересні 2017 року направлено на робоче місце (вакансію) "мийник-прибиральник рухомого складу" ОСОБА_4, який є інвалідом 3 групи. Відповідачем відмовлено у прийнятті на роботу вказаній особі, оскільки згідно довідки до акту огляду МСЕК серії НОМЕР_2, виданої ОСОБА_4, останньому протипоказані важкі, шкідливі, небезпечні умови праці, психоемоційні навантаження, нічні зміни, керування транспортними засобами, виконання робіт, пов'язаних з безпекою руху, при цьому відповідно до посадової інструкції мийника-прибиральника рухомого складу, затвердженої ФОП ОСОБА_2, до обов'язків мийника-прибиральника рухомого складу входить, також, зовнішнє та внутрішнє очищення, обтирання, прибирання і протирання складу легкових, вантажних і спеціальних автомобілів, причепів, напівпричепів, вручну та/або із застосуванням пристроїв і миючих засобів згідно з санітарно-гігієнічними вимогами їх оброблення, тобто робота мийника-прибиральника рухомого скла пов'язана з безпекою руху. ФОП ОСОБА_2 встановлений змінний графік роботи, а робота в нічний час може негативно позначитися на здоров'ї інваліда, як моральному, так і фізичному.

13 липня 2018 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406; вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволений частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014, одержувач УДКСУ м. Горішні Плавні Полтавської області, код 37802029, р/р 31214230700006 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 4960 грн. 94 коп. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят гривень дев'яносто чотири копійки) та пеню у розмірі 95 грн. 36 коп. (дев'яносто п'ять гривень тридцять шість копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з останньої адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19843,75 грн. та пені у розмірі 381,12 грн., і в цій частині ухвалити нове рішення, яким Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зокрема, зазначив, що при прийнятті судового рішення суду першої інстанції надав неналежну оцінку доводам відповідача про те, що в період з січня по березень 2017 року у відповідачки працювало найманих працівників менше 8 осіб, тому у останньої не виникало обов'язку в цей період щодо створення робочих місць для інвалідів та подання звітів за формою 3-ПН. Тому вважає, що задоволення позову в цій частині не відповідає вимогам чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 без задоволення, посилаючись на законність оскаржуваного рішення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 17.03.2010, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 20-23). Відповідач має право на здійснення такого виду діяльності, як 96.09 Надання інших індивідуальних послуг (а.с. 20).

22.01.2018 відповідачем ФОП ОСОБА_2 подано до позивача Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма № 10-ПІ) (а.с. 8).

Відповідно до звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2017 році становила 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб.

Разом з тим, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) (код рядка 03) становить 1 особа.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано ФОП ОСОБА_2 адміністративно-господарські санкції у розмірі 19843 грн. 75 коп. (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 381 грн. 12 коп. (за 32 дні (з 17.04.2018 по 18.05.2017)) (а.с. 9).

Задовольняючи позов в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкції у розмірі 4960 грн. 94 коп. та пені у розмірі 95 грн. 36 коп., суд першої інстанції виходив з того, що звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування. Неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за період з січня 2017 року по березень 2017 року є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

В силу приписів частини 3 статті 217 Господарського кодексу України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 4 статті 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Із аналізу вищенаведених норм суд вбачає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 18 цього Закону встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування осіб з інвалідністю, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

Отже, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, (у редакції чинній до 07.02.2017) форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й).

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, (у редакції чинній з 07.02.2017) форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в період з січня 2017 року по березень 2017 року мав кількість працівників меншу ніж 8 осіб. Так, згідно відомостей про нарахування заробітної плати у відповідача працювало - у січні 2017 року 5 осіб ; у лютому 2017 року 7 осіб; у березні 2017 року від 6 до 7 осіб ( а.с. 144-151).

Враховуючи те, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця вираховується, коли на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, у ФОП ОСОБА_2 в період з січня по березень 2017 року не виникало обов»язку щодо створення робочих місць для інвалідів, та подання до центру зайнятості звітів за формою 3-ПН.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про неналежне інформування відповідачем центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів в період з січня по березень 2017 року, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за цей період є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 317 КАС України з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову .

Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у 2017 році подано до Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням однієї вакансії для осіб з інвалідністю "мийник-прибиральник рухомого складу": у квітні 2017 року (19.04.2017), у травні 2017 року (05.05.2017), у червні 2017 року (08.06.2017), у липні 2017 року (05.07.2017), у серпні 2017 року (07.08.2017), у вересні 2017 року (08.09.2017), у жовтні 2017 року (09.10.2017), у листопаді 2017 року (07.11.2017), у грудні 2017 року (11.12.2017) (а.с. 15-16, 34-39, 80-88).

У поданій протягом 2017 року звітності за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" відповідачем, серед іншого, вказано відомості про позмінний графік роботи та зазначено, зокрема, наступні вимоги до працівника: "Неконфліктність, вміння ввічливо спілкуватися з клієнтами, колегами, та порядність".

У вересні 2017 року Полтавською міськрайонною філією Полтавського обласного центру зайнятості направлено для працевлаштування до відповідача одну особу, якій встановлено третю групу інвалідності (а.с. 29).

Відповідачем ФОП ОСОБА_2 було відмовлено вказаній вище особі у прийнятті на роботу із зазначенням причин відмови "не відповідає вимогам", що підтверджується корінцем направлення на працевлаштування №16501709080025001 від 28.09.2017, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 28/.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

З довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0557580, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 29/, вбачається, що ОСОБА_4 встановлено повторно третю групу інвалідності з 26.01.2017 безтерміново. Вказана довідка містить висновок про умови та характер праці: протипоказано шкідливі, небезпечні умови праці, психоемоційні навантаження, нічні зміни, керування транспортними засобами та виконання робіт пов'язаних з безпекою руху.

В індивідуальній програмі реабілітації інваліда № 161 зазначено, що інвалід має обмеження до спілкування, контролю над своєю поведінкою та до трудової діяльності; згідно пункту 4 "Професійна реабілітація" інваліду протипоказано важкі, шкідливі, небезпечні умови праці, психоемоційні навантаження, нічні зміни, керування транспортними засобами, виконання робіт пов'язаних з безпекою руху.( а.с.30)

Відповідно до приписів пункту 1 розділу V Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ФОП ОСОБА_2, копія яких міститься у матеріалах справи /а.с. 94-98/, для мийників-прибиральників рухомого складу встановлено змінний режим роботи: І зміна - початок роботи 8.00, закінчення роботи 20.00, перерва 13.00 - 14.00; ІІ зміна - початок роботи 20.00, закінчення роботи 08.00, перерва 01.00 - 02.00.

Таким чином, змінний графік роботи передбачає нічні зміни, які категорично протипоказані ОСОБА_4

Також зазначена особа має обмеження до спілкування та контролю над своєю поведінкою, їй протипоказано психоемоційні навантаження, тоді як надання послуг мийки транспортних засобів, крім іншого, пов'язано із безпосереднім спілкуванням мийника-прибиральника рухомого складу з клієнтами мийки.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Полтавською міськрайонною філією Полтавського обласного центру зайнятості направлено на працевлаштування інваліда на посаду мийника-прибиральника рухомого скла до ФОП ОСОБА_2 без урахування індивідуальної програми реабілітації вказаного інваліда та всупереч протипоказанням щодо умов праці, встановлених для вказаної особи, яка має інвалідність, а відмова ФОП ОСОБА_2 у прийнятті на роботу мийником-прибиральником рухомого складу вказаному вище інваліду обумовлена підставами, передбаченими статтею 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", у зв»язку з чим є обґрунтованою, а тому відповідач позбавлений обов'язку сплачувати штрафні санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, а тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 309, 310,313, п.3 ч.1 ст. 315, п.4. ч.1 ст. 317, 321, 322, 325 , 329, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 по справі № 816/1656/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014, одержувач УДКСУ м. Горішні Плавні Полтавської області, код 37802029, р/р 31214230700006 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 4960 грн. 94 коп. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят гривень дев'яносто чотири копійки) та пеню у розмірі 95 грн. 36 коп. (дев'яносто п'ять гривень тридцять шість копійок) та ухвалити нову постанову, якою в цій частині в задоволенні позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - відмовити .

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 по справі № 816/1656/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.І. СіренкоСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складений та підписаний 25.09.2018.