Рішення № 76694311, 19.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8845/17

Провадження № 2/359/742/2018

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Моргушко Л.В., Петрової Я.А., Пугач Д.О., Шляхетко Ю.В.,

за участю представників позивача Вегери А.С. та Картавенка О.В., відповідача ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", через свого уповноваженого представника, звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просить: стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б/н від 29.12.2012 у розмірі - 35492,45 гривень, яка складається з: 6542,27 грн. - заборгованість за кредитом, 18186,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8597,56 грн. - за пенею, а також 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1666,31 грн. - штраф (процентна складова) та судові витрати у розмірі 1600 гривень (а.с.1-4).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 29.12.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 18000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковй рахунок.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами, та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua., складає між ним та; Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.

Позивач також стверджує, що відповідно до п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. (в еквіваленті 500.00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивач виконав свої зобов'язання, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому у договорі та стверджує, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 27.09.2017 року має вищевказану заборгованість.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, надавши додаткові пояснення на заперечення відповідача.

Відповідач в судове засідання 19.09.2018 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Під час розгляду справи позовні вимоги не визнав, та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 29.12.2012 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки "Універсальна GOLD", що підтверджується укладеною сторонами Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.10).

Так, за змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 вказаної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.3 ст.1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог ч.1-3 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору та шляхом підписання зазначених письмових документів, а також скріплення їх печаткою юридичної особи - позивача (а.с.10).

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" з використання кредитки "Універсальна GOLD", що діяли на момент укладення договору, базова процентна ставка в місяць становить 2,5 %, з 01.04.2013 року становить 2,3 %, з 01.09.2014 р. - 2,7 % та з 01.04.2015 р. - 3,5 %, розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості з 01.04.2014 р. - 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості з 01.04.2014 р. (а.с.11).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком та зміни його у будь-який момент.

Також Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, передбачено, що:

- п. 1.1.5.2. Неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан Рахунків/Вкладів, а також операції, здійснені по Рахунках/Картках/Вкладах Клієнта, не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за цим Договором.

- п. 2.1.1.5.4. При незгоді зі змінами Умов та Правил та / або Тарифів Банку звернутись в Банк для розірвання цього Договору та погасити перед Банком заборгованість, у тому числі і заборгованість, що утворилася протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Держателю карток і його Довіреною особам. При незгоді зі списанням коштів по Картрахунку інформувати письмово Банк про це протягом тридцяти п'яти днів з моменту списання (у разі, якщо вирішення питання передбачає розгляд письмової заяви).

- п. 2.1.1.5.5. Погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, а також оплачувати комісії та інші платежі в поряку та на умовах, передбачених цим Договором.

- п. 2.1.1.5.7. Власник рахунку зобов'язаний стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

- п. 2.1.1.12.1 Під борговими зобов'язаннями за Кредитом Сторони узгодили зобов'язання Клієнта з повернення тіла Кредиту, відсотків за користування Кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість Клієнта.

- п. 2.1.1.3.3. Клієнт доручає Банку списувати з Картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених Клієнтом або його довіреними особами операцій відповідно до правил Міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу.

- п. 2.1.1.12.2 За користування Кредитом протягом Пільгового періоду Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок Кредиту. В разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання).

В разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих Умов, Клієнт використав всю суму Кредиту, Сторони узгодили про збільшення розміру Кредиту на розмір боргових зобов'язань за Кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Згідно ст.212 ЦК України, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи з 91-го дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою.

- п. 2.1.1.12.2.1 У разі виникнення прострочених зобов'язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної ставки від розміру загальних боргових зобов'язань Клієнта за договором, в т.ч. тих, строк сплати яких не настав.

- п. 2.1.1.12.6.1. У разі виникнення прострочених зобов'язань за Договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом пені у розмірі, встановленому Тарифами. (Даний пункт не діє для Преміальних карток).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.8,9) встановлено, що станом на 27.09.2017 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 35492,45 грн., яка складається з: 6542,27 грн. - заборгованість за кредитом, 18186,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8597,56 грн. - за пенею, а також 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1666,31 грн. - штраф (процентна складова).

Оскільки розмір заборгованості за використаними кредитними коштами підтверджено уповноваженою банком особою у вищезазначеному розрахунку, підстави сумніватися в дійсності наведеної в розрахунку інформації в частині використаних відповідачем кредитних коштів, у суду відсутні.

В зв'язку з цим суд прийшов до переконання, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 6542,27 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте суд вважає, що проведений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, а також процентна ставка, за якою позивач нараховував проценти за користування кредитом, не відповідають умовам укладеного сторонами договору, як визнано позивачем, були ним змінені в односторонньому порядку.

Так, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним окремо проводилось нарахування відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та на залишок простроченої заборгованості за кредитом.

Крім того, дослідженням долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості встановлено, що позивачем нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки: 2,5 %, з 01.04.2013 року - 2,3 %, з 01.09.2014 р. - 2,7 % та з 01.04.2015 р. - 3,5 % (а.с.5-9).

Таке нарахування, вочевидь, не відповідає відсотковій ставці визначеній сторонами при укладенні договору 30,0 % річних.

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам та встановленим на підставі цих доказів обставинам справи, суд приходить до висновку, що у позивача не було підстав для збільшення процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, оскільки це суперечить вимогами ст.1056-1 ЦК України.

Так, за змістом ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до вимог ч.3 вказаної статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з вимогами ч.4 вказаної статті, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною 5 та 6 ст.1056-1 ЦК України передбаченого, що індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Крім того, встановлено, що укладеним між сторонами договором, в тому числі вищезазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог, визначена при укладенні договору процентна ставка - 30,00% річних є фіксованою та не може змінюватись, зокрема в сторону її збільшення, протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до договору, оскільки без дотриманням ст.1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною.

Виходячи з наведеного, а також досягнутих сторонами істотних умов при укладенні договору, з урахуванням фактично використаних позивачем кредитних коштів (сум заборгованості за кредитом як поточної так і простроченої), зазначеної в розрахунку кількості днів користування коштами та відсоткової ставки 30,00 % річних, а також, враховуючи, що згідно з умовами кредитування нарахування відсотків здійснюється на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 календарних днів на рік, відсотки за використані відповідачем кредитні кошти (кредитний ліміт) мали бути нараховані та становлять наступні суми:

За період з 29.12.2012 по 29.08.2014 включно, банком нараховано відсотків, правильність нарахування яких у суду не викликає сумнівів, заборгованість за якими з урахуванням здійснених відповідачем платежів складає: нараховані відсотки в сумі 4589,61 грн. - погашені відсотки в сумі 4145,60 грн. = 444,01 грн. (а.с.5-6).

- з 01.09.2014 по 27.09.2017: (6542,27 грн. (заборгованість за кредитом поточна та прострочена разом) : 360 днів х 1123 день/дні (фактична кількість днів користування кредитними коштами) х 30,00 % (відсоткова ставка визначна сторонами при укладенні договору) = 6122,47 грн. - погашені відсотки в сумі 3993,32 грн. = 2130,15 грн.

Таким чином, сума заборгованості за процентами становить 2574,16 грн., з яких: заборгованість за процентами нарахована банком за період 29.12.2012 по 29.08.2014 включно (з урахуванням здійснених відповідачем платежів) в сумі 444,01 грн., перераховані судом проценти за період з 01.09.2014 по 27.09.2017 року включно (з урахуванням здійснених відповідачем платежів) в сумі 2130,15 грн.

В зв'язку з цим суд прийшов до переконання, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 6542,27 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2130,15 грн. є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню на вказану суму, з урахуванням здійсненого судом перерахунку заборгованості по відсотках.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині нарахованої неустойки, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості вбачається, що за порушення грошових зобов'язань за один і той самий період позивачем нараховано як пеню так і штрафи, внаслідок чого відповідача двічі притягнуто до одного і того ж виду відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

З цього приводу у задоволені вимог банку про стягнення з відповідача 8597,56 грн. заборгованості за пенею слід відмовити.

Заявлені позовні вимоги в частині сплати штрафів підлягають частковому задоволенню, а саме відповідач має сплатити позивачу штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 гривень - фіксована частина та 455,82 грн. - процентна складова, враховуючи наступний розрахунок: (6542,27 грн. + 2574,16 грн.) х 5% = 455,82 грн.).

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору підлягають також частковому задоволенню. Так, ціна позову 35492,45 грн.; задоволено повні вимоги в сумі 10072,25 грн. (6542,27 грн. + 2574,16 грн. + 500 грн. + 455,82 грн.). Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн., а тому підлягає відшкодуванню з відповідача судовий збір в розмірі пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 454 грн. 06 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1д, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №290928229003111, МФО 305299) - 6542 грн. 27 коп. заборгованості за тілом кредиту, 2574,16 грн. 16 коп. нараховані відсотки, 955 грн. 82 коп. штраф, та частину сплаченого судового збору в сумі 454 грн. 06 коп., а всього 10526 (десять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 31 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26.09.2018 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк