Постанова № 76694109, 24.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6112/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Большакової О.О.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року (головуючий суддя Грень Н.М.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львів о 13 год. 07 хв. повний текст складено 27.06.2018 року у справі №813/1037/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Галицька Основа» 16.03.2018 року звернулося в суд з позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 26.02.2018 №0055451231 та №0055501231.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу. В якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права, а саме у відповідності до статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Щодо пропуску строків на проведення камеральної перевірки - зазначає, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У відповідності до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивачем не подано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Гавриляк

Р.А. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник позивача Тритяк Р.В. заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДФС у Львівській області 24 січня 2018 року проведено камеральну перевірка дотримання ТОВ «Галицька Основа» вимог пункту 57.1. статті 57 ПК України, за результатами перевірки складено Акт від 24.01.2018 року № 81/13-06-12-31/33419843 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України ТОВ «Галицька Основа» та встановлено порушення пункту 57.1. статті 57 ПК України щодо порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 26.02.2018 року № 0055451231, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 11200,19 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 26.02.2018 року № 0055501231, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 135604,14 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року розстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року в адміністративній справі № 813/311/15 за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» про стягнення коштів з рахунків у банку в сумі 565739,17 грн., наступними платежами: за період з 01.07.2015 року по 31.03.2016 року до останнього робочого дня поточного місяця по 10000,00 грн. кожного місяця; за період з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року до останнього робочого дня поточного місяця по 15000,00 грн. кожного місяця; за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року до останнього робочого дня поточного місяця по 30000,00 грн. кожного місяця; за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року до останнього робочого дня поточного місяця в сумі 45739,17 грн.

Крім того, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року у справі № 2а-8963/12/1370 змінено спосіб виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року шляхом коригування графіку погашення заборгованості в такому порядку: до 31.03.2015 року - 10000,00 грн., до 30.04.2015 року - 10000,00 грн., до 31.05.2015 року - 10000,00 грн., до 30.06.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.07.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.08.2015 року - 15 000,00 грн., до 30.09.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.10.2015 року - 15 000,00 грн., до 30.11.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.12.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.01.2016 року - 15 000,00 грн., до 29.02.2016 року - 15 000,00 грн., до 31.03.2016 року - 15 000,00 грн., до 30.04.2016 року - 15 000,00 грн., до 31.05.2016 року - 15 000,00 грн., до 30.06.2016 року - 15 000,00 грн., до 31.07.2016 року - 15 000,00 грн., до 31.08.2016 року - 20 000.00 грн., до 30.09.2016 року -20 000 грн., до 31.10.2016 року - 20 000 грн., 30.11.2016 року - 20 000грн., 31.12.2016 року - 12 747,11 грн.

Обставини щодо існування податкової заборгованості в Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» встановлено рішеннями суду та між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» та органом доходів і зборів в особі заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області укладено договір про розстрочення податкового боргу від 30.01.2017 року №3 строком з 30.01.2017 року по 20.12.2017 року.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України, порушення якого стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зазначене положення податкового законодавства стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за рішенням суду.

Таким чином, відповідач необґрунтовано розповсюджує дію цього положення ПК України на правовідносини, які ним не регулюються, а також не враховує, що рішенням суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, який став підставою для застосування штрафу до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням та на який посилається скаржник, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Однак відповідне положення ПК України встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені ухвалою суду.

Таким чином, відповідач у даному випадку ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частин першої-другої статті 257 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Оскільки ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року по справі № 813/311/15 та від 25.03.2015 року по справі №2а-8963/12/1370 набрали законної сили, то вони мають виконуватись Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», з урахуванням способу та порядку виконання, встановленого в них.

Крім того, як визначено пунктом 100.1 статті 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Визначення строків сплати податкового боргу має проводитись податковим органом з урахуванням їх перенесення, про яке йдеться в умовах розстрочення.

Колегія суддів вважає, що позивачем не допущено порушення строків сплати розстроченого податкового боргу за ухвалою суду, а скаржником належними доказами не доведено пропуску чи порушення підстав розстрочених зобов'язань позивача.

Як встановлено судом відповідачем проведена перевірка своєчасності сплати ПДВ та прийнято Акт перевірки від 24.01.2018 р. № 81/13-06-12-31/33419843, яким встановлено, що перевірка проведена на підставі пункту 57.1. статті 57 ПК України.

За своєю правовою природою перевірка проведена Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області є камеральною перевіркою.

Відповідно до підпункту 75.1.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно із статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Отже, камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

У відповідності до пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. В свою чергу, податкова декларація, згідно пункту 203.1 статті 203 ПК України, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як встановлено з Акту перевірки від 24.01.2018 р. № 81/13-06-12-31/33419843, камеральна перевірка декларацій ТОВ «Галицька Основа» проведена 24.01.2018. року, тобто з порушенням строку проведення камеральних перевірок, встановленого статтями 76, 200 ПК України.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

В силу дії пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків! неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/ або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 3.9 наказу Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1853/24385 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Таким чином, відповідно до наведених вище положень податкового законодавства, штрафні санкції не нараховуються тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов'язання (податкового боргу) саме з дати прийняття такого рішення.

Згідно із статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Системний аналіз викладених норм права дає підстави стверджувати, що строк встановлений пунктом 102.1 статті 102 ПК України для застосування до ТОВ «Галицька Основа» вищевказаних штрафних санкцій по певних сплатах вже минув. Більше того, такий висновок кореспондується з вимогами статті 114 ПК України, яка відсилає на норми статті 102 ПК України: контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Також, суд зазначає, що системний аналіз підпунктів 75.1.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76, пункту 102.1 статті 102, статті 114, статті 126, пункту 200.10 статті 200, пункту 202.1 статті 202 ПК України дає підстави для висновку, що законодавець обмежив строки проведення камеральних перевірок даних заявлених в декларації з ПДВ та своєчасності сплати ПДВ так і обмежив граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків.

Водночас, згідно пункту 56.21 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно із статтею 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Акту перевірки від 24.01.2018 р. № 81/13-06-12-31/33419843 не вказано на підставі, яких норм проведено камеральну перевірку, за який період проведено камеральну перевірку, не вказано суть порушення: за який період та підставі якого документу було визначено податкове зобов'язання, не вказано чітких розрахунків. При цьому, в Акті перевірки від 24.01.2018 року № 81/13-06-12-31/33419843 вказано, що під час перевірки був присутній керівник ТОВ «Галицька Основа», однак його підпис відсутній, а тому такий Акт перевірки від 24.01.2018 р. № 81/13-06-12-31/33419843 не відповідає вимогам закону. Також контролюючим органом не вказується про те, що визначення строків сплати узгоджених грошових коштів має проводитись з урахування їх перенесення, про яке йдеться в умовах розстрочення на виконання рішень судів та податкового органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі № 813/1037/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

О.О. Большакова

Повний текст постанови складено 26.09.2018 року