Ухвала суду № 76693506, 26.09.2018, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/789/17

Провадження № 1-кп/280/56/18

У Х В А Л А

26 вересня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., прокурора Невмержицького М. І., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Кириченко О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017060190000402 від 31.05.2017, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 125 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 125 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор у судовому засіданні звернувся із клопотанням про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою, так як строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою спливає 29.09.2018. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою, існувати не перестали, останній не працює, раніше судимий, на шлях виправлення не став, може переховуватися від органу розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а жоден із більше м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Кириченко О. А. заперечували щодо задоволення заявленого клопотання, захисник вказала, що клопотання необґрунтоване, ризики, зазначені прокурором відсутні, обвинуваченому можливо змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід, а саме на домашній арешт.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011. Зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог діючого законодавства тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ст.183 КПК України).

Суд, заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, перевіривши, перевіривши наявність існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та врахувавши відповідно до ст. 178 КПК України всі обставини, оцінюючи їх в сукупності, приходить до висновку про достатність даних, якими підтверджується вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкість вчинених ним злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, ОСОБА_1 має досить високий ступінь суспільної небезпеки, а також існуючі ризики, що в разі перебування обвинуваченого на більш м'якому запобіжному заході, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від явки до суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 331, 372 КПК України, суд,

постановив:

Продовжити застосований до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів, тобто по 24 листопада 2018 року включно.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Щербаченко