Постанова № 76693403, 25.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року справа №812/1094/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді доповідача Ястребової Л. В.,

суддів Геращенко І.В., Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 812/1094/18 (головуючий І інстанції - Петросян К.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (надалі - відповідач, Управління) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 3 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови КМУ від 15.10.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. «г» ст. 3 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 жовтня 2017 року (т. 1, а.с. 3-9).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю (т. 1, а.с. 236-239).

Вважаючи, що прийнятті вищезазначеного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано поверховий аналіз норм матеріального права та не застосовано норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів та членів їх сімей. За змістом цієї норми, на переконання апелянта, громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні) у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями (т.2, а.с. 1-2).

Між сторонами відсутній спір щодо участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отриманої внаслідок цього інвалідності.

Під час апеляційного розгляду позивач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Про розгляду справи за відсутності представника Управління не заперечував.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Позивач, ОСОБА_1 з 07.07.1987 по 05.09.1987 року приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при в/ч № 34003 с. Ораное, що підтверджується довідкою 1006/23 (т. 1, а.с. 20), архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.07.2003 року № 5157 (т. 1, а.с. 15).

Позивач є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 13) та перебуває на обліку у УПФУ в Попаснянському районі Луганської області, що не є спірним.

26 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми, в якій зазначив, що на підставі постанови КМУ від 15.11.2017 року «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 01.10.2017 року Пенсійний фонд України мав забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю за матеріалами пенсійних справ, але відповідного перерахунку відповідачем здійснено не було. На підставі зазначеного, позивач просив провести перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чонобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови КМУ від 15.10.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням проведених виплат (т. 1, а.с. 21).

Відповідач, листом від 04.04.2018 року № 19/Т-14 повідомив позивача, що застосування до позивача п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для здійснення перерахунку пенсії не є можливим, оскільки він застосується лише для інвалідів-ліквідаторів з числа військовослужбовців дійсної строкової служби. Відповідач також зазначив, що оскільки позивача призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС з Попаснянського вагоноремонтного заводу, тобто на момент призову на збори він не був військовослужбовцем дійсної строкової служби, відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (т. 1, а.с. 22-24).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач не має права на призначення/перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки зазначена норма до відповідних змін стосувалась осіб, які брали учать у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, а після внесення змін стала розповсюджуватись на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).

Відповідно до пункту 9-1 Порядку № 1210 за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Матеріали справи свідчать, що позивачу пенсія призначена на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як особі, що має статус інваліда ІІ групи.

Згідно з ч. 3 ст. 59 Закон № 796-XII особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, до 01.10.2017 року ця норма була викладена в редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.»

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таким чином, враховуючи,що частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що лише в сукупності вищезазначених критеріїв ОСОБА_1 мав би право на обчислення його пенсії по інвалідності у відповідному розмірі.

Як вже було зазначено судом вище, між сторонами відсутній спір з приводу того, що:

- позивач у період з 07.07.1987 по 05.09.1987 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- позивач отримує пенсію по інвалідності;

- наявний причинно-наслідковий зв'язок між отриманою позивачем інвалідністю та його участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Разом з тим матеріалами справи підтверджено, що в період з 07.07.1987 по 05.09.1987 року ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі військової частини 34003, куди позивача призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.

Втім, матеріали справи не місять доказів щодо проходження строкової військової служби саме в цей період з 07.07.1987 року по 05.09.1987 року, відповідно до чого можна зробити висновок про відсутність підстав для застосування положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що в ОСОБА_1 відсутнє право на отримання пенсії, розмір якої визначається на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18.

Рішення суду в частині відмови відповідачу у задоволенні доводу про те, що позивач звернувся до Управління із заявою невстановленого зразка для перерахунку пенсії пенсійним фондом не оскаржено.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 25 вересня 2018 року.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 812/1094/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді:. І.Г. Геращенко

І.Д. Компанієць