Вирок № 76693345, 24.09.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2307/17

ВИРОК

іменем України

24 вересня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

за участю прокурора Семенька П.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представників потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника цивільного відповідача ПАТ "НАСК "Оранта" ОСОБА_9,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду № 2 у м. Коростені Житомирської області кримінальне провадження № 12017060000000031 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні злочину, передбаченого за ст.286 ч.3 Кримінального кодексу України,-

встановив:

20 лютого 2017 року близько 17.00 години по вулиці Сергія Кемського поблизу провулку Сергія Кемського у м. Коростені Житомирської області, в порушення вимог пункту 2.9.а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, в якому перевозив пасажирів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_3.

Так, рухаючись у зазначений день та час вказаним транспортним засобом по вул. Сергія Кемського (Жовтневій) у м. Коростені Житомирської області у напрямку центра міста та проїжджаючи біля провулку ОСОБА_13 по напрямку до відділення "Нової пошти", водій ОСОБА_1, в порушення вимог пункту 2.3.б) Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог пункту 12.1 зазначених вище Правил під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стану свого транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в порушення вимог пункту 10.1 цих же Правил, перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, натомість змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу, в результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_14, який рухався у зустрічному напрямку та який своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажири автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які перебували на задніх пасажирських сидіннях посередині та праворуч, отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці події.

Пасажирам цього ж автомобіля ОСОБА_12, який перебував на передньому правому пасажирському сидінні, спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_3, яка знаходилася на задньому лівому пасажирському сидінні, заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3.б), 2.9.а), 10.1. та 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили ОСОБА_12 середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, а також заподіяли загибель кількох осіб, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.3 Кримінального кодексу України.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред’явленого йому обвинувачення ОСОБА_1 частково визнав вину, а також частково визнав цивільні позови та пояснив, що дійсно 20 лютого 2017 року він керував автомобілем марки "Volkswagen Polo", в якому знаходилися потерпілі та намагаючись уникнути наїзду на вибоїну, його транспортний засіб занесло на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з іншим автомобілем. Вказав, що того дня не перебував в стані алкогольного сп’яніння. Просив вибачення у потерпілих.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомив суспільну небезпеку вчиненого їм діяння та готовий понести покарання, яке було б достатнє для його виправлення. Вважає, що керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння не знайшло свого підтвердження, а ті докази, що надані стороною обвинувачення є неналежними. Просив врахувати показання свідка ОСОБА_12, який показав, що обвинувачений не вживав алкогольні напої.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позов, який просила задовольнити та показала, що 20 лютого 2017 року близько 13.00 години, після закінчення складання іспитів на роботі - в Коростенському відділенні ПАТ "Укрпошта", вона, ОСОБА_5, ОСОБА_12 та водій ОСОБА_1, вирішили відзначити складання іспитів. Близько 14.00 години всі разом, в тому числі і ОСОБА_1, який був за кермом автомобіля, поїхали за межі міста до місця, яке в народі називають "Буслик", де розпивали спиртні напої - горілку. ОСОБА_1 теж вживав горілку. Пізніше до них під’їхав ОСОБА_10, якого підвезли на іншому автомобілі. ОСОБА_1 був дуже п'яний, тому ОСОБА_12 хотів сісти за кермо автомобіля. Однак ОСОБА_1 все-таки керував транспортним засобом. Просила суворо покарати обвинуваченого ОСОБА_1 Підтвердила також, що зі сторони обвинуваченого їй надавалася матеріальна допомога на оздоровлення.

Потерпілий ОСОБА_15 підтримав свій позов та показав, що його дружина ОСОБА_11 повідомила, що 20 лютого 2017 року на роботі складатиме іспит. Потім близько 17-18-ї години йому зателефонували і повідомили, що дружина потрапила у ДТП. Приїхавши на місце події, він взнав, що його дружина - ОСОБА_15 була вже мертва. Водій ОСОБА_1 перебував у стані сп’яніння, а інший водій був тверезий. Місцем дорожньо-транспортної пригоди, де зіткнулися автомобілі марки "Daewoo" та "Volkswagen" був поворот до відділення № 1 "Нової пошти" по вулиці С.Кемського у м. Коростені. Допомогу на поховання дружини надала дирекція Укрпошти. Від допомоги матері ОСОБА_1, яка пропонувала 10000 гривень під розписку, він відмовився. Після смерті ОСОБА_11 на його утриманні та вихованні залишилася малолітня донька. Просив суворо покарати ОСОБА_1

Потерпіла ОСОБА_6 в суді позов підтримала та показала, що її чоловік ОСОБА_10 20 лютого 2017 року пішов на роботу, а потім їй повідомили, що він загинув у дорожньо-транспортній пригоді. Від матері обвинуваченого ОСОБА_1 вона отримала на поховання чоловіка 10000 гривень, про що написала розписку. Просила суворо покарати ОСОБА_1

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 20 лютого 2017 року в телефонному режимі їй повідомили про загибель у ДТП її сестри ОСОБА_11 Біля 22.00 години вона приїхала на місце ДТП - поворот до відділення № 1 "Нової пошти", де спілкувалася з матір'ю водія ОСОБА_1 При цьому повідомила, що смерть її сестри для неї це велика втрата, оскільки вони були дуже близькі. Просила суворо покарати ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він працював водієм Коростенського відділення ПАТ "Укрпошта" та 20 лютого 2017 року близько 13-ї години після здачі іспитів на роботі разом з колегами вирішили відмітити складання іспитів. На його пропозицію, водій ОСОБА_1, на своєму автомобілі відвіз його, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 за межі міста – на місце, яке в народі називають "Буслик", де вони розпивали горілку (2 літрові пляшки розведеного спирту). ОСОБА_10 до них під'їхав пізніше близько 16.00 години. Зазначив, що коли всі були разом, ОСОБА_1 горілку не вживав. В автомобілі при повернені в місто ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 сіли на задні пасажирські сидіння, він на переднє пасажирське сидіння, а за кермо автомобіля ОСОБА_1 Їдучи в напрямку міста по вулиці С.Кемського на дорозі була вибоїна, тому ОСОБА_1 повернув кермо автомобіля ліворуч, проте його занесло, оскільки дорога була слизька – потім стався удар (ДТП). Будь-яких претензій до ОСОБА_1 він не має, хоча також отримав тілесні ушкодження від дорожньо-транспортної пригоди.

Свідок ОСОБА_16 показав суду, що 20 лютого 2017 року близько 17-18-ї години по вулиці С.Кемського у м. Коростені, неподалік повороту до відділення № 1 "Нової пошти" він ремонтував свій автомобіль та почув звук зіткнення транспортних засобів. Відразу ж побіг на місце пригоди, де побачив два пошкоджені автомобілі марки "Daewoo" та "Volkswagen". У автомобілі марки "Daewoo" за кермом перебував його знайомий ОСОБА_14, у якого все обличчя було в крові. Водій же автомобіля марки "Volkswagen", стоячи попереду свого транспортного засобу палив цигарку, ніяких дій не вживав. Потім зі слів медиків швидкої допомоги, він дізнався, що водій ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що о 16.50 годині 20 лютого 2017 року він виїхав з будинку в напрямку району "Пашини" у м. Коростені. В районі повороту до відділення №1 "Нової пошти" помітив, що по зустрічній смузі руху їхав автомобіль марки "Volkswagen", водій якого спрямував руль авто трохи ліворуч. В зв’язку з цим він вимушений був гальмувати (гальмівний шлях складав 14 метрів). Після зіткнення транспортних засобів отримав сильний удар головою в лобове скло автомобіля.

В сукупності з показаннями обвинуваченого, потерпілих та свідків, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується також і наступними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні зокрема:

Даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 лютого 2017 року за №120170600000000319, зі змісту якого вбачається, що 20 лютого 2017 року близько 17.00 год водій ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючи ним по вул. Жовтневій зі сторони мікрорайону "Пашин" в напрямку центру м. Коростеня Житомирської області, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_14, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 загинули на місці пригоди, а ОСОБА_12, ОСОБА_3 та водій ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості (т.1 а.с.220).

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20 лютого 2017 року із схематичним планом до нього та фототаблицями, з яких вбачається, що місцем вчинення є вул. ОСОБА_13 (Жовтнева) біля пров. ОСОБА_13 до відділення "Нова Пошта" у м. Коростені Житомирської області. Локалізація пошкоджень на транспортних засобах: автомобіль НОМЕР_1 має механічні пошкодження у вигляді деформації правої бокової частини, а саме, правих дверей, нижнього порогу, скла дверей, центральної стійки; автомобіль НОМЕР_2 має механічні пошкодження у вигляді деформації передньої частини та лівої бокової, а саме, розбитого вітрового скла, передніх блок-фар, розламаного бамперу, деформації капоту, передніх крил, передніх водійських дверей (т.1 а.с.221-237).

Даними протоколу затримання ОСОБА_1 від 21 лютого 2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 затримано 21 лютого 2017 року о 03.00 годині та він при цьому, як підозрюваний у вчиненні злочину, заяв та зауважень з приводу свого затримання не заявляв (т.1 а.с.238-239).

Даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 20 від 20 лютого 2017 року, акту медичного огляду від 20 лютого 2017 року, результатами токсикологічного дослідження методом ГХ, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння та ступінь його сп’яніння становила - 1,4 проміле (т.1 а.с.240-241).

Даними протоколу огляду трупа та лікарського свідоцтва про смерть № 359 від 21 лютого 2017 року, з яких вбачається, що причиною смерті ОСОБА_11 стало розтрощення черепа (т.1 а.с.243-244).

Даними висновку судово-медичної експертизи № 58 від 21 лютого 2017 року, з якого вбачається, що причина смерті ОСОБА_11 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами в м'які покриви голови з внутрішньої поверхні, під тверду мозкову оболонку, в м'які мозкові оболонки обох півкуль мозку, в шлуночки мозку, в мозочок, довгастий мозок, Варолієв міст; лінійним переломом кісток основи і склепіння черепа; саднами обличчя; травматичним шоком. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії твердих тупих предметів, якими могли бути деталі салону автомобіля; одночасно чи в швидкій послідовності одне за другим; незадовго до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живої особи, як небезпечні для життя і знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті. Тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах і в термін ДТП (т.1 а.с.245-247).

Даними протоколу огляду трупа та лікарського свідоцтва про смерть № 358 від 21 лютого 2017 року підтверджується, що причиною смерті ОСОБА_10 зазначено інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла (т.1 а.с.248-249).

Даними висновку судово-медичної експертизи № 57 від 21 лютого 2017 року, з якого вбачається, що причина смерті ОСОБА_10 настала від тупої поєднаної травми грудної клітки, органів черевної порожнини і за черевного простору; яка супроводжувалася травматичним шоком. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії твердих тупих предметів, одночасно чи в швидкій послідовності одне за другим; за декілька хвилин до настання смерті і що можливо при обставинах і термін ДТП вказаних у постанові слідчого, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живої особи, як небезпечні для життя і знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті, є несумісними з життям людини (т.1 а.с.250-252).

Даними висновку експерта № 3/140 від 16 березня 2017 року, з якого вбачається, що на момент ДТП гальмова система, рульове керування, ходова частина автомобіля НОМЕР_2 знаходилася в технічно працездатному стані; будь-яких характерних ознак технічних несправностей деталей і систем, які б могли привести до створення аварійної ситуації й виникнення наведеної дорожньо-транспортної пригоди - не було (т.2 а.с.2-13).

Даними висновку експерта № 3/139 від 3 березня 2017 року, з якого вбачається, що на момент ДТП гальмова система, рульове керування, ходова частина автомобіля НОМЕР_1 знаходилася в технічно працездатному стані; будь-яких характерних ознак технічних несправностей деталей і систем, які б могли привести до створення аварійної ситуації й виникнення наведеної дорожньо-транспортної пригоди - не було (т.2 а.с.15-26).

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 6 березня 2017 року, схеми до цього протоколу за участю потерпілого ОСОБА_14 і фототаблиці, з яких вбачається, що автомобіль НОМЕР_1 від місця зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 перебував по смузі протилежного напрямку (т.2 а.с.44-53).

Даними висновку експертів за результатами проведення судової комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 170/17-25/5668/10628/17-52 від 15 червня 2017 року, з якого вбачається, що дії водія автомобіля марки "Volkswagen Polo" ОСОБА_1, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху та в даній дорожній обстановці, технічною причиною виникнення ДТП, став виїзд вказаного автомобіля в стані бокового заносу на смугу руху, по якій рухався автомобіль марки "Daewoo Espero", в безпосередній близькості від останнього (т.2 а.с.54-71).

Даними висновку експерта № 661 від 28 березня 2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_12 20 лютого 2017 року о 17 год 20 хв машиною швидкої допомоги КЗ ЖОР "Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф" доставлено до приймального відділення КУ Коростенської міської ради "Центральна міська лікарня" з попереднім діагнозом лікаря швидкої медичної допомоги: закрита черепно-мозкова травма, закритий перелом VI ребра справа. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого (их) предмета (ів) (т.2 а.с.73-74).

Даними висновку експерта № 666 від 28 березня 2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 20 лютого 2017 року о 17 год 20 хв машиною швидкої допомоги КЗ ЖОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" доставлено до приймального відділення КУ Коростенської міської ради "Центральна міська лікарня" з попереднім діагнозом лікаря швидкої медичної допомоги: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, закрита травма живота. Геморагічний шок ІІ ступеня. Після відповідного обстеження в умовах стаціонару у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому лонної і сідничної кісток з центральним вивихом стегна справа, розриву сечового міхура, розриву лівого яєчника, садна правої кисті. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого (их) предмета (ів) (т.2 а.с.75-76).

Підтвердженням права обвинуваченого ОСОБА_1 на керування транспортними засобами є посвідчення водія (т.2 а.с.80-81).

Суд, ретельно перевіривши докази по кримінальному провадженні та оцінивши їх в сукупності та на підставі ст.94 Кримінального процесуального кодексу України з точки зору їх об'єктивності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку щодо ухвалення обвинувального вироку у відношенні ОСОБА_1, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_12 середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, а також заподіяли загибель кількох осіб, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.3 Кримінального кодексу України.

Згідно із ст.2 ч.1 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.

Підставою кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений за ч.3 ст.286 Кримінального кодексу України, тобто при наявності об'єктивних (об'єкт, діяння, наслідки, причинний зв'язок) і суб'єктивних (суб'єкт, вина) ознак, які характеризують таке суспільно-небезпечне діяння, як злочин.

Суд дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.286 Кримінального кодексу України ґрунтується на достатніх доказах.

Сторона захисту в судовому засіданні стверджувала, що лікарський висновок про стан сп'яніння обвинуваченого не може вважатися доказом факту сп'яніння ОСОБА_1, оскільки спростовується показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_12, а також довідкою про результати токсикологічного дослідження обласного наркологічного диспансеру від 23 лютого 2018 року (т.1 а.с.242).

Суд не приймає до уваги та відхиляє ці доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, оскільки вважає, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1, з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння складено із дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 - є належним доказом.

Крім того факт вживання 20 лютого 2017 року обвинуваченим ОСОБА_1 алкогольних напоїв підтвердила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3, яка була безпосереднім очевидцем подій. А свідок ОСОБА_16, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показали, що зі слів медиків швидкої допомоги, водій ОСОБА_1 перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння.

Показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який також отримав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження, про те, що "коли всі були разом" обвинувачений ОСОБА_1 20 лютого 2017 року алкогольні напої перед тим, як керувати не вживав, суд розцінює як неоднозначні, а тому їх не приймає до уваги в цій частині.

Потерпіла ОСОБА_3, яка власне бачила підтвердила факт вживання алкогольних напоїв обвинуваченим ОСОБА_1

Таким чином висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 20 від 20 лютого 2017 року, актом медичного огляду від 20 лютого 2017 року, показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_16, потерпілого ОСОБА_5 спростовуються доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо невживання 20 лютого 2017 року алкогольних напоїв та й позиції захисту в цілому.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності з положеннями ст.65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину (вчинено тяжкий злочин з необережності), наслідки злочину (смерть двох осіб та спричинення іншим особам різного ступеню тяжкості тілесних ушкоджень), особу обвинуваченого ОСОБА_1, який за місцем попередньої роботи, так і за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на спеціалізованих обліках не перебуває, а також й особи потерпілих від злочину.

Обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст.66 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно із ст.67 Кримінального кодексу України, суд визнає як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При цьому суд також враховує й позицію потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_4 щодо обрання покарання ОСОБА_1, які просили суворо покарати обвинуваченого.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ст.286 ч.3 Кримінального кодексу України, як основного у виді позбавлення волі, так і додаткового у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах, а також в інтересах малолітньої доньки, до ОСОБА_1 та Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення матеріальної, моральної шкоди та судових витрат, цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення матеріальної, моральної шкоди та судових витрат, а також цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення матеріальної, моральної шкоди та судових витрат підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, регулюється, зокрема, Цивільним кодексом України, законами України "Про страхування", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним до таких правовідносин та підлягає пріоритетному застосуванню, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 1 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" та іншими.

Питання відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, вирішується відповідно до ст.ст.1166, 1187 Цивільного кодексу України, за якими шкода, завдана особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно з ч.3 зазначеної статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи з положень ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Цивільні позивачі підтримали свої позовні вимоги, які просили задовольнити у повному обсязі.

Цивільний відповідач ПАТ "НАСК "Оранта" в судовому засіданні частково визнав позови потерпілих, при цьому подав письмове заперечення.

Обвинувачений ОСОБА_1, як цивільний відповідач, цивільні позови визнав частково.

Відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1681415, де страховиком виступило ПАТ НАСК "Оранта".

Відповідно до ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 24.1 ст.24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів (п.24.2 ст.24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно із ст.26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком (у випадках, передбачених п.п."г" і "ґ" п.41.1 та п.п."в" п.41.2 ст.41 цього Закону) відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

За приписами ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч.1 і 2 ст.1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ч.3 ст.1200 Цивільного кодексу України особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Частиною 2 cт.1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Цивільний позов ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, мотивований тим, що вони є потерпілими внаслідок ДТП за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та зазнали душевних страждань від втрати (загибелі) рідної людини - дружини, матері. Донька померлої ОСОБА_11 - ОСОБА_17 є малолітньою та відповідно має право на відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника.

Таким чином, з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_18 підлягає стягненню страхове відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_18, який також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_17, смертю її матері, в межах встановленого законом розміру - 38400 грн (12 х 3200 грн (мінімальна заробітна плата на день настання страхового випадку); страхове відшкодування на утриманця померлої у розмірі 115200,00 грн (36 мінімальних заробітних плат на день настання страхового випадку); - по 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн 00 коп на кожного моральної шкоди.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_18 підлягають стягненню 190000,00 грн - моральної шкоди; 3000,00 грн - витрат, пов’язаних з наданням правничих послуг, що підтверджені документально, а також щомісячно підлягає стягненню шкода, яка була завдана малолітній ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, смертю матері у розмірі 1/2 частки середньомісячного заробітку (доходу) померлої, що становить 1935,99 грн (3871,97 грн (середньомісячна заробітна плата загиблої ОСОБА_11: 2 (особи) = 1935,99 грн) щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили вироком суду до досягнення дитиною повноліття.

Вимога про стягнення на користь ОСОБА_18 з ПАТ "НАСК "Оранта" матеріальних витрат на поховання підлягає задоволенню частково в розмірі 3680,00 грн, з урахуванням положення ст.2 Закону України "Про поховання та похоронну справу", відповідно до якої поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству, тобто витрати на ритуальний обід поминки померлої не є витратами на його поховання та не можуть бути враховані при виплаті страхового відшкодування.

Цивільний позов ОСОБА_3 мотивований тим, що вона є потерпілою внаслідок ДТП за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та після спричинення тілесних ушкоджень тривалий час лікувалась, в зв'язку з чим несла грошові витрати на лікування, а також моральні страждання через втрату звичного способу життя.

Таким чином з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню документально підтверджені витрати на лікування в розмірі 76591,42 грн за мінусом добровільно відшкодованих обвинуваченим коштів відповідно до досліджених накладних та квитанцій на суму 14071,58 грн, а також суми в розмірі 16980,00 грн, про що підтвердила в судовому засіданні і сама потерпіла ОСОБА_3; моральну шкоду в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю, що становить 10000,00 гривень.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню 95000,00 грн моральної шкоди, а також документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_19, мотивований тим, що вони є потерпілими внаслідок ДТП за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та зазнали душевних страждань від втрати (загибелі) рідної людини - чоловіка, батька.

Стягненню з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_19 підлягає моральна шкода, заподіяна смертю фізичної особи (чоловіка, батька) в межах страхового ліміту в загальному розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку - 3200 грн (мінімальна заробітна плата) х 12 = 38400,00 грн, тобто по 19200,00 грн на кожну потерпілу особу.

Стягненню з ОСОБА_1 на користь кожної потерпілої ОСОБА_6 та ОСОБА_19 підлягає також моральна шкода в розмірі по 200000,00 гривень, а також 8500,00 грн витрат на правничу допомогу, що підтверджено відповідною копією квитанції.

В задоволенні вимоги щодо відшкодування з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_6 поховання в розмірі 6930, 00 грн суд відмовляє, у зв’язку з відшкодуванням зі сторони обвинуваченого витрат на поховання в розмірі 10000,00 гривень.

Зазначені вище розміри задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідають засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушують баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілих, - з іншого.

У відповідності до ч.4 ст.174 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне скасувати захід забезпечення кримінального провадження - арешт автомобіля НОМЕР_2, який не являється ні знаряддям вчинення злочину, ні майном обвинуваченої особи.

Підстави, які слугували арешту автомобіля НОМЕР_1, який належить обвинуваченому ОСОБА_1, не відпали, а тому арешт не може бути скасовано в силу ч.4 ст.174 Кримінального процесуального кодексу України.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно із ст.126 ч.1 Кримінального процесуального кодексу України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат, а саме, доцільності стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/139 від 3 березня 2017 року, за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/140 від 16 березня 2017 року за проведення експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди №3/141 від 23 лютого 2017 року, за проведення комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 170/17-25/5668/10628/17-52 від 15 червня 2017 року.

Підстав для застосування запобіжних заходів відносно ОСОБА_1, передбачених ст.ст.176, 177 Кримінального процесуального кодексу України, до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.368, 370, 371 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ст.286 ч.3 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_18, який також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_17 - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_18 та ОСОБА_17: - по 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн 00 коп на кожного моральної шкоди; - 115200 (сто п'ятнадцять тисяч двісті) грн 00 коп страхового відшкодування на утриманця померлої; - 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн 00 коп матеріальних витрат на поховання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_18: - 190000 (сто дев'яносто тисяч) грн 00 коп моральної шкоди; - 3000 (три тисячі) грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_18 щомісячно у відшкодування шкоди, завданої малолітній ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, смертю її матері у розмірі 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) грн 99 коп, починаючи стягнення з дня набрання законної сили вироком суду та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_18 - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_3: - 76591 (сімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн 42 коп витрати на лікування; - 10000 (десять тисяч) грн 00 коп моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3: -95000 (дев'яносто п'ять тисяч) грн 00 коп моральної шкоди; - 3000 (три тисячі) грн 00 грн витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_19 - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_19 по 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн 00 коп на кожного моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_19 по 200000 (двісті тисяч) грн 00 коп на кожного моральної шкоди, а також 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_3 (який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового затримання Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області) - повернути власнику ОСОБА_14.

Речові докази: банку із запаховими слідами із сидіння водія та шість паперових конвертів з окремо вилученими слідами (які зберігаються в камері схову речових доказів Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області) - знищити після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 4587 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) гривень 04 копійки.

Арешт автомобіля НОМЕР_3, який накладено відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2017 року - скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_20