Ухвала суду № 76692701, 25.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/719/18

УХВАЛА

25 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс» (далі - Позивач, ТОВ «Тандем-Фінанс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2017 року №0066561409.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору на суму 2 643,00 грн. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано ГУ ДФС у м. Києві 14.07.2018 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

До Київського апеляційного адміністративного суду Апелянтом 26.07.2018 року було направлено клопотання про усунення недоліків, до якого додано документ про сплату судового збору на суму 2 589,00 грн. Крім того, в указаному клопотанні зазначено, що у зв'язку з технічною помилкою було несплачено суму судового збору у розмірі 54,00 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року продовжено ГУ ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків на десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано Відповідачем 25.08.2018 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, у даній ухвалі зазначено, що належним усуненням недоліків апеляційної скарги є надання документу про сплату судового збору у повному обсязі.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДФС у м. Києві 11.09.2018 року до суду направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю проведення будь-яких видатків через призупинення органами ДКС України проведення платежів за платіжними дорученнями.

Надаючи оцінку таким твердженням Апелянта, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ДФС у м. Києві у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків ГУ ДФС у м. Києві, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Крім того, судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відсутність належних і допустимих доказів неможливості своєчасної сплати судового збору, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко