Постанова № 76692692, 25.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13432/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року, суддя Катющенко В.П., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ О" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ О" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.10.2017 року № 2267 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТРИ О".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 78.4 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ТОВ "ТРИ О", прийнято наказ № 2267, згідно з яким зобов'язано в.о. начальника управління аудиту Каменецьку О.Є. забезпечити проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ТРИ О" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "БУД МЕЙН" за період з 01.07.2016 року по 31.05.2017 року (а.с. 12).

Позивач, вважаючи, що у контролюючого органу не було підстав для прийняття наказу на проведення перевірки, звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу; далі ПК України) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Як вбачається із матеріалів справи, у апеляційній скарзі відповідач зазначив, що підставою для прийняття спірного наказу стало ненадання позивачем повної відповіді та документального підтвердження господарських взаємовідносин останнього з ТОВ "БУД МЕЙД" на запит контролюючого органу від 28.02.2017 № 11897/10/28-10-14-06-12 та від 29.03.2018 року № 17935/10/28-14-06-12 про надання інформації та документального підтвердження з шістьма контрагентами.

Проте, як вірно встановлено судом попередньої інстанції, наказ 12.10.2017 року № 2267 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТРИ О" не містить посилань на номери та дати запитів, на які позивачем не було надано відповіді та документального підтвердження.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було направлено ТОВ "ТРИ О" наступні запити:

- від 28.02.2017 року № 12055/10/28-10-42-07-17 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Алекса Груп" та ТОВ "Буд Мейд" у січні 2017 року;

- від 28.02.2017 року № 11897/10/28-10-14-06-12 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Лоран Інвест", ТОВ "Алєксандрія", ТОВ "Шварцбуд", ТОВ "Буд Мейд", ТОВ "Осмій-Груп" та ТОВ "Буд капітал-сервіс" протягом окремих періодів 2016 - 2017 років;

- від 16.03.2017 року № 15103/10/28-10-42-07-17 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Алекса Груп" та ТОВ "Буд Мейд" у лютому 2017 року;

- від 21.03.2017 року № 16127/10/28-10-42-07-17 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Осмій Груп" у лютому 2017 року;

- від 20.04.2017 року № 22074/10/28-10-42-07-17 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Алекса Груп" та ТОВ "Буд Мейд" у березні 2017 року;

- від 22.05.2017 року № 27797/10/28-10-42-07-17 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Алекса Груп", ТОВ "Буд Мейд" та ТОВ "ТРК Інжиніринг" у квітні 2017 року;

- від 16.06.2017 року № 33281/10/28-10-42-07-10 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Алекса Груп", ТОВ "Буд Мейд", ТОВ "Акмебуд" та ТОВ "Осмій-Груп" у травні 2017 року;

- від 07.07.2017 року № 36733/10/28-10-42-07-10 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Алекса Груп", ТОВ "Буд Мейд", ТОВ "Осмій-Груп" та ТОВ "Лоран Інвест" протягом окремих періодів 2015 - 2017 років;

- від 24.07.2017 року № 39497/10/28-10-42-07-10 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Алекса Груп" у червні 2017 року;

- від 16.08.2017 року № 43364/10/28-10-42-07-17 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Алекса Груп" у липні 2017 року.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 826/12062/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 року, адміністративний позов ТОВ "ТРИ О" задоволено повністю: скасовано Наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 1860 від 28 серпня 2017 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРИ О".

Зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що підставою для прийняття контролюючим органом наказу № 1860 від 28.08.2017 року стало ненадання або неповне надання ТОВ "ТРИ О" пояснень та їх документального підтвердження на запити контролюючого органу від 28.02.2017 №12055/10/28-10-42-07-17; від 28.02.2017 №11897/10/28-10-14-06-12; 16.03.2017 №15103/10/28-10-42-07-17; від 21.03.2017 №16127/10/28-10-42-07-17; від 20.04.2017 №22074/10/28-10-42-07-17; від 22.05.2017 №27797/10/28-10-42-07-17; від 16.06.2017 №33281/10/28-10-42-07-10; 07.07.2017 №36733/10/28-10-42-07-10; від 24.07.2017 №39497/10/28-10-42-07-10; від 16.08.2017 №43364/10/28-10-42-07-17.

При цьому, при вирішенні адміністративної справи № 826/12062/17 судами встановлено, що зі змісту зазначених запитів вбачається, що у них не зазначено підстав для їх надсилання, передбачених п. 73.3 ст. 73 ПКУ, а також вказівки на виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію, а посилання відповідача на ризиковий зміст операцій не є підставою для витребування інформації та копій документів згідно ст. 73 ПК України. Таким чином, відмова позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на розглядувані запити відповідача у зв'язку із відсутністю в тексті запиту підстав для їх направлення, не може розцінюватися як обставина, з якою підпункт 78.1.4 п. 78.4 ст.78 ПК України пов'язує можливість призначення позапланової перевірки платника податків.

Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, у справі № 826/12062/17 встановлено невідповідність запиту контролюючого органу від 28.02.2017 року №11897/10/28-10-14-06-12 вимогам статті 73 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що ненадання або надання неповної відповіді позивачем на такий запит не може бути підставою для призначення проведення документальної позапланової перевірки на підставі пункту 78.1.4 статті 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Доводи апелянта скарги про недостатність наданих позивачем пояснень і документів, без визначення, які виявлені контролюючим органом обставини не підтверджуються наданими платником документами, не можуть свідчити про законність призначення оспорюваної перевірки позивача.

Та обставина, що податковим органом подану касаційну скаргу до Верховного Суду, колегія суддів вважає не є свідченням незаконності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.

Повний текст виготовлено: 25 вересня 2018 року.