Рішення № 76691242, 18.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 вересня 2018 року справа №826/4550/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) доПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни (далі по тексту - відповідач, нотаріус Семенова Г.В.) треті особи1. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-банк" (далі по тексту - третя особа 1, ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк") 2. ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_3) 3. ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа 3, ОСОБА_4.) 4. ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 4, ОСОБА_5.) про1. визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17 лютого 2017 року №33918177 про відмову у державній реєстрації припинення іншого речового права - іпотека на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; 2. визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17 лютого 2017 року №33918358 про відмову у державній реєстрації припинення обтяження - заборона на нерухоме майно на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; 3. зобов'язати відповідача внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації іпотеки на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ) та в Державному реєстрі іпотек реєстраційний номер обтяження 5450029) та до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна про скасування запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987, об'єкт обтяження - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1)

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом, оскільки вважає протиправними рішення відповідача, у зв'язку з тим, що з метою проведення державної реєстрації припинення іншого речового права та державної реєстрації припинення обтяження, надано всі необхідні документи, у тому числі завірену належним чином копію рішення суду, яким визнано недійсним договір іпотеки, на підставі якого проведено державну реєстрацію обтяжень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4550/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав, однак, подав документи реєстраційної справи щодо оскаржуваних рішень.

Треті особи письмових пояснень чи заперечень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надали.

В судовому засіданні 16 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника до суду не направив, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності; треті особи або їх представники до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

17 лютого 2017 року нотаріусом Семеновою Г.В. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №33918177, відповідно до якого відмовлено у державній реєстрації припинення іншого речового права, іпотека на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням нотаріуса Семенової Г.В. від 17 лютого 2017 року №33918358 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відмовлено у державній реєстрації припинення обтяження, заборона на нерухоме майно на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції від 01 січня 2017 року, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень від 17 лютого 2017 року).

Частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державним реєстратором є також нотаріус.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною четвертою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі по тексту - Порядок, в редакції від 04 лютого 2017 року, який діяв на момент прийняття оскаржуваних рішень від 17 лютого 2017 року).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно абзацу першого пункту 9 Порядку №1127 разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Пунктом 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, або щодо відмови в такій реєстрації.

У разі проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі проведення державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно державним реєстратором приймається одне рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

У відповідності до пункту 23 Порядку за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Пунктом 40 Порядку визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Згідно з пунктом 57 Порядку для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Водночас частиною першою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Згідно частини другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Пунктом 9 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, підставою для внесення записів про обтяження - іпотеку (реєстраційний номер обтяження 5450029) та про обтяження - заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987) щодо об'єкта обтяження - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначено договір іпотеки від 12 липня 2007 року №д-1385, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що безумовною підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень є скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Матеріали справи підтверджують, що 17 лютого 2017 року, позивач звернувся до нотаріуса Семенової Г.В. із заявою, у якій просив скасувати записи: в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №17855881 від 08 серпня 2007 року про реєстрацію іпотеки; в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №5290987 від 12 липня 2007 року про арешт нерухомого майна; в Державному реєстрі іпотек від 08 серпня 2007 року №5450029 про передачу в іпотеку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 12 липня 2007 року №д-1385 та номер запису про іпотеку 1785581, та додав до неї засвідчену гербовою печаткою копію рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2016 року.

Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2016 року у справі №753/10431/14-ц визнано договір іпотеки від 12 липня 2007 року №д-1385 недійсним.

З наведеного вбачається, що рішенням суду скасовано документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію обтяження - іпотеку (реєстраційний номер обтяження 5450029) та заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987) щодо об'єкта квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є підставою для внесення до Державного реєстру прав відповідних записів про скасування державної реєстрації обтяжень.

Суд також звертає увагу, що Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком передбачено, що за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, або щодо відмови в такій реєстрації.

Як свідчать матеріали реєстраційної справи, позивач не звертався до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у тому числі про проведення державної реєстрації припинення обтяження та проведення державної реєстрації припинення іншого речового права, а просив скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек, у зв'язку із прийняттям судом рішення про скасування документа, на підставі якого проведено таку реєстрацію, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідачем прийнято не у спосіб та з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях відповідачем зазначено, що подані документи не відповідають вимогам, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Водночас, державним реєстратором не наведено вичерпний перелік обставин, що стали підставою для відмови у скасуванні записів в Державному реєстрі прав, та не зазначено, у чому саме полягає невідповідність наданих документів заявленим вимогам.

Процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб'єктів та об'єкти таких прав, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 року №484 (далі по тексту - Порядок №484).

Пунктом 4 Порядку №484 передбачено, що ведення Державного реєстру прав передбачає зокрема внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, внесення записів про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав.

Згідно пункту 51 Порядку №484 внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні відповідних записів, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.

У відповідності до пункту 2 Порядку №484, невід'ємна архівна складова частина Державного реєстру прав - Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек є складовою частиною Державного реєстру прав, а під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав, автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача внести записи про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що формулювання позовних вимог в редакції, викладеній позивачем є помилковим, у зв'язку з тим, що Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача внести відповідні записи саме до Державного реєстру прав, що у свою чергу задовольнить позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи викладені положення та обставини, а також той факт, що разом із заявою про скасування записів, позивачем подано відповідачу всі встановлені законодавством документи, які відповідають вимогам чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для внесення до Державного реєстру прав записів про скасування державної реєстрації іпотеки на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ), про скасування державної реєстрації іпотеки (реєстраційний номер обтяження 5450029) та про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987, об'єкт обтяження - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки приватний нотаріус не має бюджетних асигнувань, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 280,00 грн. належить відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд звертає увагу, що за суб'єктним складом відповідача та характером виконуваних ним функцій дана справа є публічно-правовим спором.

Так, згідно з частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до визначення пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналогічні правові норми містить і нова редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, спір набуває ознак публічно-правового за наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, які виконують владні управлінські функції.

Відповідно до частини 3 Закону України "Про нотаріат", нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Оскільки, нотаріус є уповноваженою державою фізичною особою, яка виконує функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовна заява ОСОБА_1 не містить доводів стосовно виконання/невиконання умов цивільно-правової угоди, а питання про визнання права на предмет іпотеки позивач перед судом не порушує і своїх вимог цими обставинами не обґрунтовує.

Таким чином, у даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса Семенової Г.В., яка у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №619/2019/17 (провадження №11-10апп18) та від 04 квітня 2018 року у справі №826/9928/15 (провадження №11-211апп18).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17 лютого 2017 року №33918177.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17 лютого 2017 року №33918358.

4. Зобов'язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенову Ганну Володимирівну внести до Державного реєстру прав записи: про скасування державної реєстрації іпотеки (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ); про скасування державної реєстрації іпотеки (реєстраційний номер обтяження 5450029); про скасування запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987).

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень нуль копійок) за рахунок коштів Державного бюджету.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенова Ганна Володимирівна АДРЕСА_4; ідентифікаційний код не відомий);

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-банк" (03187, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 93; ідентифікаційний код 26253000);

ОСОБА_3 (02099, АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_2);

ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть від 07 серпня 2009 року Серія НОМЕР_4;

ОСОБА_5 (02099, АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_3).

Суддя В.А. Кузьменко