Рішення № 76691024, 21.09.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №2-о/155/88/18

Справа №155/980/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа – Пустомитівська сільська рада Горохівського району Волинської області, –

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся в суд з заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2, яка померла 20 жовтня 2015 року є його рідною матір’ю.

Свою заяву мотивує тим, що 20 жовтня 2015 року померла його мама ОСОБА_2. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке заявник має намір успадкувати. Останній є спадкоємцем майна померлої матері за законом, однак в нього відсутні документи, які б підтверджували родинні відносини з покійною, оскільки в свідоцтві про народження заявника його мама значиться як «Михалевич Мілентина Панасівна», а в свідоцтві про смерть вона значиться як «Михалевич Мілетіна Панасівна». Зазначена розбіжність є перешкодою в подальшому оформленні спадщини. З огляду на це, просить встановити вищевказаний факт.

Заявник, ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, однак в поданій до суду письмовій заяві вимоги підтримав повністю, просив задовольнити заяву, а справу слухати у його відсутність.

Представник заінтересованої особи – Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області в судове засідання не з’явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення заяви не заперечував.

Враховуючи, що в дане судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 – на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне – 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Паспортом громадянина України серії АС №121018, виданого 02 жовтня 1996 року Горохівським РВ УМВС України у Волинській області та свідоцтвом про народження стверджується, що заявник народився 09 вересня 1975 року в селі Пустомити Горохівського району Волинської області. Його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Однак, свідоцтвом про смерть стверджується, що матір заявника померла 20 жовтня 2015 року і значиться як «Михалевич Мілетіна Панасівна».

Довідкою Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області №51 від 31 січня 2018 року стверджується, що спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 є її сини ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, те, що представлені заявником докази на підтвердження факту родинних відносин в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, спір щодо спадкового майна відсутній, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є підставною та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 265, 268, 315-319 ЦПК України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, –

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2, яка померла 20 жовтня 2015 року є рідною матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий /підпис/

Згідно з оригіналом:

Голова Горохівського районного суду ОСОБА_6