Ухвала суду № 76690077, 26.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні відводу

"26" вересня 2018 р. Справа№ 910/18460/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

без виклику представників сторін

розглянувши питання про відвід судді Верховця А.А. від розгляду справи №910/18460/17 за заявою ТОВ "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК"

в процесі розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018

у справі № 910/18460/17 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК"

про припинення порушення прав та заборону використання комерційного найменування, -

в с т а н о в и в :

20 вересня 2018 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК" надійшла Заява про відвід судді (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України), у якому заявлено про відвід судді Верховцю А.А. від розгляду справи №910/18460/17 (т.II, а.с. 257-262).

Колегія суддів (головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Сотніков С.В., Остапенко О.М.) визнала Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК" про відвід головуючого судді Верховця А.А., подану при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 у справі № 910/18460/17 необґрунтованою, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 р. зупинено провадження у справі №910/18460/17, матеріали справи №910/18460/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України (т.II, а.с. 265-268).

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. (ч. 3 ст. 39 ГПК України).

Протоколом автоматизовано розподілу справи між суддями від 25.09.2018 р. для розгляду заяви ТОВ "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК" про відвід судді Верховця А.А. сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 39 ГПК України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В., розглянувши заяву про відвід судді (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України), у якій заявлено про відвід судді Верховцю А.А. від розгляду справи №910/18460/17, дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Визначене ст.ст. 38, 42 ГПК України право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) суддів визначено статтями 35, 36 ГПК України.

У клопотання про відвід судді у справі №910/10059/17 викладено посилання на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За змістом ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В п. 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 р. суд нагадує, що: "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі."

Як зауважував Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (абз. 2 п. 1.2.1. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18).

Із заяви про відвід судді у справі №910/18460/17 вбачається, що підставою відводу є те, що: "головуючий суддя в судовому засіданні, яке відбулось 18.09.2018, розглядаючи справу, предметом якої є право інтелектуальної власності на комерційне найменування, надає поради правового характеру позивачу відносно того, як на користь позивача вирішити корпоративний конфлікт, та як взагалі припинити діяльність відповідача, чим викликав у представника апелянта, сумніви у неупередженості та об'єктивності головуючого судді Верховця А.А."

За доводами заявника: "коментарі судді Верховця А.А. при спілкуванні з представником позивача щодо можливих шляхів припинення діяльності підприємства відповідача, викликають у представника відповідача, обґрунтовані сумніви у тому, що суддя є вільним від будь-яких зв'язків, прихильності чи необ'єктивності, які впливають на здатність судді здійснювати судочинство незалежно, та свідчать на думку позивача про особисті переконання судді у цій справі."

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч. 1 ст. 270 ГПК України).

Статтею 209 ГПК України визначено порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів. За змістом ч. 1 цієї статті суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання в т.ч.: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Статтею 5 ГПК України визначено способи судового захисту, зокрема «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Тобто вказаними нормами законодавства передбачено обов'язок суду з'ясувати обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідити докази, якими вони обґрунтовуються з урахуванням встановлення того, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, а також наявності права з метою захисту якого пред'явлено позов, а відповідно і вірності визначення способу захисту такого права.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Колегія суддів не вбачає підстав задоволення Заяви про відвід судді (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України), у якій заявлено про відвід судді Верховцю А.А. від розгляду справи №910/18460/17 з вищезазначених підстав, так як викладені у ній доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями, вчиненими суддею Верховцем А.А. у судовому засіданні (порядком його ведення), що відбулось 18.09.2018 р. у справі №910/18460/17, а доводи заявника про наявність "у представника відповідача, обґрунтованих сумнівів у тому, що суддя є вільним від будь-яких зв'язків, прихильності чи необ'єктивності, які впливають на здатність судді здійснювати судочинство незалежно, та свідчать на думку позивача про особисті переконання судді у цій справі" є припущеннями та жодним чином не обґрунтовані.

Враховуючи викладене та те, що у Заяві про відвід не було наведено будь-яких доказів упередженості судді Верховця А.А., а також не доведено наявності об'єктивних обставин з якими положення ст.ст. 35, 36 ГПК України пов'язують можливість задоволення заяви про відвід суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України), у якій заявлено про відвід судді Верховцю А.А. від розгляду справи №910/18460/17, а тому вказана заява підлягає відхиленню.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 39 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ТОВ "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК" про відвід судді (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України), у якій заявлено про відвід судді Верховцю А.А. від розгляду справи №910/18460/17 - відмовити.

2. Матеріали справи № 910/18460/17 повернути для передачі визначеній протоколом від 20.08.2018 р. колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Сотніков С.В., Остапенко О.М. у справі № 910/18460/17.

Ухвала якою вирішується питання про відвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддями та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова