Ухвала суду № 76689389, 26.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у відводі судді)

26 вересня 2018 року м. Житомир справа № 806/1025/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України , третя особа: Національна академія служби безпеки України про визнання наказів протиправними, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, третя особа: Національна академія служби безпеки України про визнання наказів протиправними, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 для розгляду даної справи визначено головуючим суддю Панкеєву В.А.

20 березня 2018 року ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

24 вересня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді. В обґрунтування вказав, що суддя Панкеєва В.А. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, оскільки наявні обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. Зазначає, що ухвалою від 14.05.2018 судом було повернуто без розгляду заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, ухвалою від 21.05.2018 відмовлено в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та залишення позову без розгляду. Вказує, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду ухвали суду першої інстанції від 21.05.2018 та від 14.05.2018 були скасовані та зроблено висновок, що судом першої інстанції створено штучні перешкоди для позивача стосовно його доступу до правосуддя в адміністративній справі для захисту його прав, свобод та інтересів.

За результатами розгляду питання про заявлений йому відвід суддя Панкеєва В.А. дійшла висновку про його необґрунтованість та внаслідок чого, відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2018, справу №806/1025/18 передано для визначення судді щодо вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду №288 від 25.09.2018 "Щодо призначення судді для вирішення питання про відвід" призначено автоматизований розподіл справи №806/1025/18, для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді Панкеєвої В.А..

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2018, автоматизованою системою документообігу суду для вирішення питання про відвід судді Панкеєвої Вікторії Анатоліївни визначено суддю Лавренчук Ольгу Володимирівну.

Відповідно до ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Надаючи правову оцінку доводам, викладеним в заяві про відвід, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді Панкеєвої В.А. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони із процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або чи був він безсторонній у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував себе суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Суд вважає, що заявником не надано переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що суддя проявляє особисту упередженість при розгляді даної справи.

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Доводи заявника про неупередженість та об'єктивності судді, які обґрунтовані тим, що ухвали, постановлені суддею Панкеєвою В.А. були скасовані судом апеляційної інстанції, суд вважає необґрунтованими, оскільки останні жодним чином не можуть свідчити про упередженість та зацікавленість судді при вирішенні справи та не є підставою для задоволення заяви про відвід судді.

Частиною 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 не наведено і матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєвої В.А. при розгляді даної адміністративної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді, та як наслідок відмову у її задоволенні.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Панкеєвої Вікторії Анатоліївни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 26.09.2018.

Суддя О.В. Лавренчук