Рішення № 76689232, 24.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4135/18

категорія 10.2.4

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 86 % грошового забезпечення до 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що 10 жовтня 1980 року він був звільнений у запас за ст.59 п."А" за віком з посади начальника курса військового училища. Починаючи з 10 жовтня 1980 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Розмір його пенсії з моменту призначення до 01.01.2018 складав 86 % грошового забезпечення.

Позивач вказує, що йому було здійснено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У зв’язку із зазначеним, позивач звернувся до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату в якій просив надати йому довідку про перерахунок пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, зазначивши в ній які із видів грошового забезпечення, в яких розмірах та відсотках включенні для нарахування пенсії, а також зазначити який відсоток пенсії йому встановлений вид грошового забезпечення. ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат листом повідомив про те, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 щодо перерахунку призначеної пенсії, відповідно до Закону України №2262 та Порядку №45, довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії виготовлена в одному екземплярі та передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. З відповіді на заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленої листом від 06.08.2018 №Р-3475 позивачу стало відомо, що після проведеного перерахунку основний розмір його пенсії починаючи з 01.01.2018 було зменшено до 80% від грошового забезпечення, замість встановлених йому раніше, при призначенні пенсії, 86% сум грошового забезпечення.

Позивач наголошує, що протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 86% до 80% грошового забезпечення суперечить нормам чинного законодавства та порушують його конституційні права, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 20 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

17 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії. Водночас, статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а тому перерахунок пенсії позивачу був проведений за чинною на час перерахунку редакцією Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто в розмірі 80% грошового забезпечення. У зв’язку з цим відповідач вважає, що права позивача ним порушені не були.

Розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження, з вимогами ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що підполковника ОСОБА_2, відповідно до наказу Головнокомандуючого військ протиповітряної оборони Збройних Сил СРСР по особовому складу №0841 від 17.09.1980 звільнено у запас по ст.59 п."А" за віком з посади начальника курса військового училища, що підтверджується витягом з військового квитка офіцера запасу Збройних Сил ВП №218900, виданого на ім"я Ревенко ОСОБА_1 міськвійськкоматом Житомирської області 20 жовтня 1980 року.

Починаючи з 10 жовтня 1980 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З довідки Головного управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області №1035 від 28.02.2018 вбачається, що основний розмір його пенсії був обчислений з розрахунку 86 % від грошового забезпечення.

Безспірно встановлено судом та не заперечується сторонами, що 01.01.2018 Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирської області на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та на підставі довідки ОСОБА_2 було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018. При цьому, основний розмір пенсії ОСОБА_2 було обчислено в розмірі 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись зі зменшенням основного розміру пенсії з 86 % на 80 % грошового забезпечення та вважаючи, що встановлений розмір пенсії на момент призначення не може бути в подальшому змінений, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із відповідною заявою, в якій просив усунути порушення законодавства та здійснити перерахунок його пенсії у розмірі 86% від суми грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, починаючи з часу перерахунку, встановленого Постановою № 103.

Розглянувши заяву ОСОБА_2, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 06.08.2018 № Р-3475 відмовило позивачу в перерахунку його пенсії у розмірі 86% від суми грошового забезпечення та повідомило останнього, що перерахунок його пенсії було здійснено за чинною на час перерахунку редакцією ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при перерахунку пенсії протиправно зменшило основний розмір пенсії, чим порушило його права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на відповідність ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 ОСОБА_3 України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.

Частиною третьою статті 46 ОСОБА_3 України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).

Преамбулою Закону №2262-XII закріплено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунку призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Положеннями пункту "а" частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону 2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

З матеріалів справи вбачається, що вислуга років позивача становить 32 роки.

З урахуванням приписів статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення), позивачу було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення.

Водночас, пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, який набрав чинності з 01 травня 2014 року, до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", а цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Таким чином, частиною другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії) було встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Виконуючи вимоги постанови КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, однак, після такого перерахунку, основний розмір пенсії позивача починаючи з 01 січня 2018 року був визначений відповідачем з 80% грошового забезпечення.

При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо здійснення відповідного перерахунку виключно на виконання норм чинного законодавства та наголошує, що внесені пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_3 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Частиною першою статті 58 ОСОБА_3 України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99) визначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа №1-21/2005) визначено, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм ОСОБА_3 України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов’язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.

Згідно зі статтею 22 ОСОБА_3 України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Суд дійшов висновку, що при здійсненні перерахунку пенсії відповідач протиправно застосував положення частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII в редакції, чинній на момент здійснення такого перерахунку, а не норму, чинну на момент призначення позивачу пенсії, що призвело до звуження конституційних прав позивача.

Така правова позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.03.2018 по справі № 295/309/17 та постанові від 24.04.2018 по справі №686/12623/17, які, відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зі змісту висновків Верховного Суду у вищезазначених справах вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії відповідача в частині зменшення основного розміру пенсії позивача вчинені з порушенням ч.2 ст.19 ОСОБА_3 України та не відповідають ч.2 ст.2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року основного розміру призначеної ОСОБА_2 пенсії з 86% до 80% сум грошового забезпечення.

Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із визначенням основного розміру пенсії як 86% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Натомість відповідачем не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність зниження позивачу основного розміру пенсії з 86 % на 80 % від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 258-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (БОС 1/431, кв.22, м.Житомир, 10004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) щодо зменшення при перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01 січня 2018 року основного розміру призначеної ОСОБА_2 (БОС 1/431, кв.22, м.Житомир, 10004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії з 86% до 80% сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (БОС 1/431, кв.22, м.Житомир, 10004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.В. Капинос