Рішення № 76688729, 28.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Справа № 804/8745/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Професійно-технічного училища №79 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Професійно-технічного училища №79 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єкту, а саме, будівлі гуртожитку, житлової будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Петриківка, проспект Петра Калнишевського, будинок 73 до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов’язання зупинити експлуатацію вищезазначених об’єктів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Професійно-технічним училищем №79 допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки від 28.11.2017 року №99. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, у зв’язку із чим, подальша експлуатація будівлі гуртожитку, житлової будівлі Професійно-технічного училища №79 із вказаними порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей, а тому є негайна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаних об’єктів до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 20 грудня 2017 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 15 січня 2018 року о 08 год.30 хв., разом з цим Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.

05 лютого 2018 року у зв’язку з наданням позивачу та відповідачу часу для примирення провадження у справі зупинено, яке було поновлено на підставі ухвали суду від 26.02.2018 року.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року підготовче провадження закрито та призначено справу № 804/8745/17 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 28 березня 2018 року об 11 год. 30 хв.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Відповідач - Професійно-технічного училища №79 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ним було здійснено всі можливі заходи для усунення порушень, встановлених в акті від 28.11.2017 року №99, а отже підстав для застосування заходів реагування немає.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошене повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 24.11.2017 року по 28.11.2017 року головним інспектором Петриківського районного сектору Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області майором служби цивільного захисту ОСОБА_2 на підставі наказу Петриківського районного сектору Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 01.11.2017 року № 9 та посвідчення на проведення перевірки від 22.11.2017 року №102 здійснено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки навчального корпусу, будівлі гуртожитку та житлової будівлі Професійно-технічного училища №79 будівлі гуртожитку, житлової будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Петриківка, проспект Петра Калнишевського, будинок 73, за результатами якої складено акт від 28.11.2017 року № 99.

Так, згідно висновків акту від 28.11.2017 року № 99 в ході перевірки було встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме:

- по навчальному корпусу:

1) системи протипожежного захисту знаходяться у не справному стані і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи.

- по будівлі гуртожитку та житлової будівлі

2) системи протипожежного захисту знаходяться у не справному стані і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи;

3) на 1-му поверсі в центральному (основному) коридорі допускається експлуатація тимчасових електромереж;

4) на 1-му поверсі в кімнаті для батьків підвішування світильників виконано безпосередньо на струмопровідних проводах;

5) на 1-му поверсі в кімнаті для батьків допускається користування пошкодженими розетками;

6) на 1-му поверсі в кімнаті для батьків з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснено скрутками а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів;

7) на 1-му поверсі в приміщенні вихователя – коменданта допускається експлуатація тимчасових електромереж;

8) на 1-му поверсі в приміщенні вихователя – коменданта допускається користування пошкодженими розетками;

9) на 1-му поверсі в приміщенні вихователя – коменданта з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснено скрутками а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків;

10) на 1-му поверсі у всіх житлових кімнатах допускається експлуатація тимчасових електромереж;

11) на 1-му поверсі у всіх житлових кімнатах підвішування світильників виконано безпосередньо на струмопровідних проводах;

12) на 1-му поверсі у всіх житлових кімнатах з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснено скрутками а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків;

13) на 2-му поверсі у всіх житлових кімнатах допускається експлуатація тимчасових електромереж;

14) на 2-му поверсі у всіх житлових кімнатах підвішування світильників виконано безпосередньо на стумопровідних проводах;

15) на 2-му поверсі у всіх житлових кімнатах з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснено скрутками а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегривання і пошкодження ізоляції стиків;

16) на 3-му поверсі у всіх житлових кімнатах допускається експлуатація тимчасових електромереж;

17) на 3-му поверсі у всіх житлових кімнатах підвішування світильників виконано безпосередньо на струмопровідних проводах;

18) на 3-му поверсі у всіх житлових кімнатах з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснено скрутками а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів;

19) на 4-му поверсі у всіх житлових кімнатах допускається експлуатація тимчасових електромереж;

20) на 4-му поверсі у всіх житлових кімнатах підвішування світильників виконано безпосередньо на струмопровідних проводах;

21) на 4-му поверсі у всіх житлових кімнатах з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснено скрутками а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів;

22) на 5-му поверсі у всіх житлових кімнатах допускається експлуатація тимчасових електромереж;

23) на 5-му поверсі у всіх житлових кімнатах підвішування світильників виконано безпосередньо на струмопровідних проводах;

24) на 5-му поверсі у всіх житлових кімнатах з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснено скрутками а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути більше втрат опору ізоляції на цілих жилах проводів;

25) дерев’яні елементи горищного покриття (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які повинні забезпечувати І групу вогнезахисної ефективності.

Примірник акту перевірки № 99 від 28.11.2017 року було отримано директором професійно-технічного училища №79 ОСОБА_3. Зауважень або заперечень до Акту перевірки до Головного управління не надходило.

З огляду на наявність вищевказаних порушень, на думку позивача, подальша експлуатація вказаних будівлі гуртожитку, житлової будівліПрофесійно-технічного училища №79 за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Петриківка, проспект Петра Калнишевського, будинок 73 із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю і здоров'ю людей, в тому числі як працюючого персоналу, так й іншим громадянам, дітям, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі – Закон України № 877-V).

Статтею 1 Закону України № 877-V закріплено, що державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Кодексу цивільного захисту України, даний правовий акт регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

За приписами статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та планових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

В силу приписів частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійсню є державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб’єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об’єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб’єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно з п.п. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

З аналізу наведених норм вбачається, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити постанову про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації приміщення за призначенням.

При цьому суд погоджується з доводами позивача відносно того, що встановлені ним під час проведення перевірки відповідача порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову, з яким управління звернулося до професійно-технічного училища №79, оскільки керівництвом відповідача було усунуто порушення, зазначені у акті перевірки від 28.11.2017 року №99, про що свідчить акт №2 від 14.02.2018 року проведеної повторної позапланової перевірки у період з 09.02.2018 року по 14.02.2018року.

Так, відповідно до наказу №2 від 09.02.2018 року та посвідчення на перевірку №2 від 09.02.2018 року, виданих Петриківським районним сектором ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, було проведено ще одну позапланову перевірку об'єкта, а саме: будівлю гуртожиток, житлова будівля професійно-технічного училища №79 за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Петриківка, проспект Петра Калнишевського, будинок 73.

В акті позапланової перевірки №2 від 14.02.2018 року зазначено лише про одне виявлене порушення, а саме: системи протипожежного захисту знаходяться у не справному стані і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Щодо вказаного порушення, не усунутого відповідачем, суд зазначає, що наданими відповідачем матеріалами підтверджується, що Професійно-технічним училищем №79 з ТОВ «Захист Спектр» укладено договір №Б-319 від 12.01.2018 року про послуги інженерного проектування (розробка проекту системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу). Для виконання робіт з монтажу системи пожежної сигналізації та системи оповіщення необхідні кошти у сумі 215 328,00 грн., які відповідач листом від 02.02.2018 року №68 просив виділити Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації.

Таким чином, відповідачем фактично усунено всі порушення, які були зазначені в акті перевірки від 28.11.2017 року №99.

З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров'ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов'язковою умовою для застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Так, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67, статті 68 Кодексу цивільного захисту України заходи реагування на порушення можуть включати як повне, так і часткове зупинення роботи підприємства, а також можуть стосуватися лише щодо окремих виробничих вузлів (окремих виробництв, виробничих дільниць, будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць).

Очевидно, що наведеними правовими нормами передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є крайнім заходом.

З огляду на викладене, зважаючи на той факт, що порушення, зазначені в акті перевірки від 28.11.2017 року №99, були фактично усунуті відповідачем, про що свідчить акт №2 від 14.02.2018 року, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що при зверненні до суду з цим позовом позивачу сплата судового збору була відстрочена, у зв’язку з чим, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з позивача необхідно стягнути 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, код ЄДРПОУ 38598371)до Професійно-технічного училища №79 (51800, Дніпропетровська обл., Петриківський район, селище міського типу Петриківка, проспект Петра Калнишевського, будинок 73, код ЄДРПОУ 02541869) про застосування заходів реагування– відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1