Постанова № 76685488, 19.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

м. Харків

Справа № 639/6381/17

Провадження № 22-ц/790/4718/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.,

при секретарі – Дашковської Н.К.

учасники справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідач – ОСОБА_1

представник відповідача –ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу № 639/6381/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 червня 2018 року, ухвалене суддею Барковою Н.В., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 13 жовтня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №805/6/18/8-135, згідно з яким встановлено загальний ліміт кредитування в сумі 1 200 000дол. США зі сплатою відсотків в розмірі 24% річних в гривні, 16% річних в доларах США, Євро та російських рублях та з кінцевим терміном погашення 12 жовтня 2018 року. Відповідно до умов Генерального договору 13 жовтня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 згідно з якою банком надано ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 902425дол. США зі сплатою 16% річних, з графіком погашення щомісячно рівними частинами та з кінцевим строком погашення 12 жовтня 2018 року. Банк виконав свої зобов’язання, надавши позичальнику кредитні кошти. Відповідач з листопада 2008 року порушує умови Генерального договору, своєчасно не сплачує суми заборгованості за кредитом та відсотками. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 14 лютого 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто суму заборгованості в сумі 866191,47дол. США та 33597,99дол. США заборгованості за процентами, що в еквіваленті становила 9615431,86грн. за офіційним курсом НБУ станом на момент винесення зазначеного рішення суду. ОСОБА_1 продовжує порушувати умови Генерального договору, а також не виконує вищезазначене рішення третейського суду, з виконання якого триває виконавче провадження. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за Генеральним договором станом на 31 липня 2017 року становить 2625307,02дол. США. Оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання, тому з моменту отримання зазначеного рішення третейського суду відповідно до умов Генерального договору за період з 16 серпня 2014 року по 15 серпня 2017 року нараховано проценти на існуючу заборгованість за кредитом в розмірі 421030,52дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 16 серпня 2017 року складає 10777657,14грн. яку Банк просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенню позову, а у випадку задоволення позову просили врахувати позовну давність.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 червня 2018 року в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що доказів на задоволення позову не надано.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що умовами кредитного договору припинення зобов’язання пов’язане лише з повним виконанням позичальником своїх зобов’язань. Оскільки до цього часу рішення не виконано, то умови договору повинні виконуватися і відповідач повинен сплачувати відсотки.

Колегія суддів, вислухав суддю – доповідача, пояснення з’явившихся осіб та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 13 жовтня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №805/6/18/8-135, згідно з яким встановлено загальний ліміт кредитування в сумі 1200000дол. США зі сплатою відсотків в розмірі 24% річних в гривні, 16% річних в доларах США, Євро та російських рублях та з кінцевим терміном погашення заборгованості 12 жовтня 2018 року.

Відповідно до умов цієї Генеральної угоди 13 жовтня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 згідно з якою банком надано ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 902425дол. США зі сплатою 16% річних, з графіком погашення щомісячно рівними частинами та з кінцевим строком погашення 12 жовтня 2018 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Банк виконав свої зобов’язання надавши позичальнику кредитні кошти у вищезазначеному розмірі, про що свідчить заява на видачу готівки від 14 жовтня 2008 року та 15 жовтня 2008 року. Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором кредиту виконував не належним чином, у зв’язку з чим станом на 23 грудня 2009 року утворилася заборгованість в розмірі 7178042,61 грн., а саме: 6903546,02 грн. – заборгованість за кредитом, 267775,98 грн. – заборгованість за відсотками; 6720 грн. – пеня.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов’язання.

Зобов’язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. (ч.ч.1,2 цієї статті)

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 14 лютого 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто суму заборгованості в сумі 866191,47 дол. США та 33597,99 дол. США заборгованості за процентами, що в еквіваленті становила 9615431,86 грн. за офіційним курсом НБУ станом на момент винесення зазначеного рішення суду.

Банк зазначає, що рішення третейського суду по теперішній час відповідачем не виконано.

За період з 16 серпня 2014 року по 15 серпня 2017 року Банком нараховано проценти на існуючу заборгованість за кредитом в розмірі 421030,52 дол. США, а також пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками у загальному розмірі 282659,98 дол. США. 01 вересня 2017 року відповідачу направлялась вимога про погашення боргу за нарахованими відсотками за вищевказаний період, яка залишена без виконання. Тому вони просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 421030,52 дол. США що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 16 серпня 2017 року складає 10777657,14 грн.

Відповідно до умов п.1.1 додаткової угоди №2 Генерального договору погашення суми кредиту та нарахованих відсотків має відбуватися шляхом сплати щомісячних платежів, починаючи з листопада 2008 року, не пізніше 13 (тринадцятого) числа кожного місяця рівними частинами в сумі 15236дол. США, а останній платіж має бути здійснений 12 жовтня 2018 року у розмірі 15323,42дол. США.

Відповідно до п.п. 3.2.6.2. Додаткової угоди №2 Кредитор має право у разі невиконання Позичальником своїх зобовязань за договором вимагати від Позичальника дострокового виконання ним всіх своїх обовязків протягом 30 календарних дні від дня вручення позичальнику письмової вимоги Кредитора про повернення Кредиту, сплати відсотків, комісій, а також можливої неустойки, а п.п. 3.3.5., 3.3.8., 3.3.9. Генерального договору та п.п. 3.3.5., 3.3.6., 3.3.7., 3.3.15., додаткової угоди №2 передбачено обовязок позичальника своєчасно виконувати зобовязання з погашення кредиту, відсотків, можливої неустойки та, у разі отримання, виконати таку вимогу Кредитора.

Як свідчать матеріали справи 25 січня 2010 року відповідачу направлялась вимога про погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором

Направивши відповідачу письмове повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості та звернувшись до третейського суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, Банк змінив строк виконання кредитного договору та припинив взаємовідносини сторін.

Сума заборгованості за кредитом та відсотками вже стягнута позивачем іншим судовим рішенням.

Після стягнення в судовому порядку з відповідача всієї заборгованості за кредитом позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором та має право лише на отримання інфляційного нарахування на суму боргу, виражене в національній валюті та на три проценти річних від простроченої суми боргу, згідно положень ст. 625 ЦК України в межах строку позовної давності.

Даний висновок узгоджується з постановою Верховною Суду від 14 лютого 2018 року у справі №564/2199/15-ц.

Отже, підстав для стягнення суми відсотків не вбачається.

Посилання Банку на п.п.3.3.5, 3.3.8, 3.3.9 Генеральної угоди та п.п.3.2.6.2, 3.3.5 – 3.3.7, 3.3.15 додаткової угоди №2 безпідставне, оскільки, як вже зазначалося, пред’явивши позов про стягнення суми кредиту, у т.ч. і тіла кредиту, Банк змінив строк виконання зобов’язань; кошти стягнуто, договір припинив свою дію, а тому позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків саме за умовами кредитного договору.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» – залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 червня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 25 вересня 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

ОСОБА_3