Рішення № 76685470, 13.09.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6426/17

Провадження по справі № 2/635/637/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Грищук Р.Р.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

представник позивача - ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1, діючи на підставі довіреності в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк», пред'явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до відповідача ОСОБА_2, яким просить стягнути з останньої суму заборгованості за кредитним договором б/н від 24 травня 2016 року у розмірі 38509,71 гривень та судові витрати у розмірі 1600 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та 24 травня 2016 року підписала заяву, згідно якої отримала кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконала належним чином свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 18 жовтня 2017 року за нею утворилась заборгованість у розмірі 38509,71 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22573,49 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 4149,16 гривень, пені у розмірі 9477,07 гривень, штрафу (фіксованої частини) 500 гривень та штрафу (процентної складової) 1809,99 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2018 року провадження по справі відкрито.

Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

02 лютого 2018 року відповідач надала до суду відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що 24 травня 2016 року звернулася до відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання кредиту у виді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту у розмірі 5000 грн., де їй було запропоновано підписати анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, але фактично із зазначеними правилами вона ознайомлена не була, звернутись у відділенні банку до Інтернет ресурсу, де розміщені такі правила відповідач не мала можливості. Протягом деякого часу відповідач користувалася кредитною карткою, знімала кредитні кошти та вносила щомісячні платежі. Після пред’явлення ПАТ КБ «ПриватБанк» позову до суду, відповідач дізналася про існування у неї заборгованості. ОСОБА_2 зазначає, що зі змісту позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» не зрозуміло, коли саме та до якого розміру збільшився кредитний ліміт, не зазначено, яку саме з чотирьох карт «Універсальна» вона отримала та відповідно до яких тарифів необхідно розраховувати заборгованість за кредитом. Зазначені в позові суми заборгованості відрізняються від сум, зазначених в розрахунку, а отже сума заборгованості, яку просить стягнути з неї позивач є недоведеною. Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості, штраф і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, тому відповідач вважає вимоги позивача щодо стягнення з неї одночасно штрафу і пені подвійною цивільно-правовою відповідальністю, що є незаконним. Враховуючи викладені обставини, відповідач заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.

17 квітня 2018 року представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, надала до суду відповідь на відзив відповідача в якій зазначила, що позивачем до суду надана копія анкети-заяви від 24 травня 2016 року, з якої вбачається інформація необхідна для отримання кредитної картки, заява заповнена відповідачем особисто, зокрема з вказаної анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_2 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчила, що вона згодна з тим, що ця заява разом із пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. До матеріалів позовної заяви долучено довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», з якої вбачається що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,6% ( 43,2% на рік), вказано розмір комісій та штрафів. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені всі істотні умови. Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності її письмового свідчення про те, що вона ознайомлена у письмовому вигляді та згодна з Умовами та Тарифами, що заява разом з Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є недопустимими доказами. Випискою з карткового рахунку підтверджується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, вона користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали, в касах магазинів, а отже й отримувала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Відповідач частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджується випискою про рух коштів. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача – баланс станом на дату укладення договору (надана сума кредиту, всі операції за картковим рахунком, з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції). Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Щодо перевищення ліміту представник позивача зазначила, що відповідно до виписки по рахунку, відповідач за допомогою кредитної картки скористалася сервісом «Оплата частинами», тобто сервісом, який дає можливість клієнту придбати товар або послугу в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет – магазинах за 30 секунд в розстрочку кредитною карткою та відповідно до якого оплата товару або послуги здійснюється шляхом списання щомісячних платежів з картки клієнта. 16 листопада 2016 року під час списання чергового щомісячного платежу по оплаті частинами відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Заперечення відповідача про незаконність одночасного нарахування пені та штрафу позивач вважає помилковим, оскільки згідно ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а є різновидами штрафних санкцій. Принцип свободи договору дає право банку передбачати в кредитних договорах відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання у вигляді штрафу і за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання – у вигляді пені. Застосування банком в кредитному договорі штрафу і пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний. Щодо правомірності внесення змін до умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку представник позивача зазначила, що відповідно до умов договору право зміни кредитного ліміту банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. Відповідач мала можливість самостійно знайомитися з балансом свого карткового рахунку шляхом отримання інформації через Інтернет. Перед підписанням кредитного договору відповідач мала можливість ознайомитися з його умовами і в разі незгоди відмовитися від укладення такої угоди. Відповідача влаштовували вказані умови договору, про що свідчить її підпис, а тому заперечення відповідача позивач вважає необґрунтованими. Крім того, представник позивача зазначила, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом за фактом обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 12 квітня 2012 року №578/5. Користуючись кредитними коштами відповідачу були відомі і зрозумілі умови договору, твердження відповідача щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи, що в судове засідання не зявились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту анкети-заяви ОСОБА_2 про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та правил надання банківських послуг, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №б/н від 24 травня 2016 року, за умовами якого банк надає відповідачу кредит у розмірі 5000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Тобто Правила та Умови надання банківських послуг є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву клієнт приєднується і зобов’язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.

Отже, заява ОСОБА_2 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Умови та правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та тарифи банку, які викладені на банківському сайті є по суті кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

Аналогічний правовий висновок щодо можливості укладення кредитного договору в такий спосіб, висловлено в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, стороною у якій був ПАТ КБ «Приватбанк».

В зазначеному Договорі про надання банківських послуг визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.

Відповідач ОСОБА_2 24 травня 2016 року особисто поставила свій підпис в анкеті-заяві, яка містить посилання на те, що позичальник згодний з тим, що ця заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, тим самим погодилася на укладення Договору про надання банківських послуг та його всіма умовами. Крім того, у зазначеній анкеті-заяві мається вказівка про те, що відповідач була ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами банку.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності будь-яких зауважень та заперечень з боку відповідача з приводу умов кредитного договору. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, за весь час, починаючи з дня укладення кредитного договору до 26 вересня 2016 року відповідач користувалася кредитною карткою, виконувала свої зобов’язання за кредитним договором щодо погашення заборгованості за наданим кредитом, тим самим погоджувалася з усіма умовами кредитування.

Згідно вказаного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», тобто свої зобов'язання банк перед відповідачем виконав. Відповідач в письмовому відзиві визнала факт отримання нею 24 травня 2016 року кредитної картки. ЇЇ посилання на те, що вона не знала, яку саме картку типу «Універсальна» та з якими тарифами вона отримала суд до уваги не приймає, оскільки підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, вона погодилася і з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна», які є невід’ємною частиною укладеного між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» договору та в яких зазначені всі Тарифи обслуговування кредитної карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яку в даному випадку було видано відповідачу.

Відповідно до п.2.1.1.2.1 та 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, датою укладення договору є дата отримання карти, яка зазначена у заяві. Клієнт надає свою згоду на те, щоб кредитний ліміт встановлювався за рішенням банку та Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити та анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішення банку.

Погашення кредиту передбачено п. 2.1.1.12.3 Договору, а саме поповнення карткового рахунку клієнтом в розмірі Мінімального обов'язкового платежу шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі доручення Клієнта.

Згідно до п. 2.1.1.5.5 Договору Позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.

Згідно до п. 2.1.1.12.6, 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Згідно до п. 2.1.1.12.2.1 Договору у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідачем за кредитним договором №б/н від 24 травня 2016 року не в повному обсязі сплачувалися сума кредиту та проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим, станом на 18 жовтня 2017 року за нею утворилася заборгованість по тілу кредиту у розмірі 22573,49 гривень та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 4149,16 гривень.

Крім того, на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов'язань банком додатково була надана виписка по рахунку відповідача, в якій відображені всі операції зі зняття грошових коштів, погашення та нарахування відсотків і неустойки.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12 квітня 2012 року №578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операцій та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи, повідомлення банків, виписки банків, корінці квитанції і касових чекових книжок.

Із розрахунків позивача, крім іншого, вбачається порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, тіла кредиту, комісії та пені, тобто міститься повна інформація про рух коштів на рахунку відповідача, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.

Отже позивачем належними та допустимими доказами доведено факт наявності заборгованості за кредитним договором б/н від 24 травня 2016 року.

Крім того, як вбачається з вищевказаної виписки по рахунку відповідача, остання користувалася кредитною карткою, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, що також свідчить про прийняття нею умов договору. Також суд враховує той факт, що відповідач ОСОБА_4 користувалася кредитною карткою протягом тривалого часу, а саме з 24 травня 2016 року по 17 січня 2017 року включно, а тому мала достатньо часу для висловлення в будь-якій формі своєї незгоди з умовами кредитного договору та наявною заборгованістю.

Відповідач ОСОБА_2, вважаючи, що банк припустився помилки в розрахунках сум щодо погашення кредиту, в ході розгляду справи не надала альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, не скористалася своїм процесуальним правом щодо надання доказів на підтвердження неправильності наданого позивачем розрахунку і взагалі не забажала скористатися будь-якими засобами захисту своїх інтересів і доведення обставин, на які вона посилається в своєму відзиві на позов.

Доводи відповідача щодо неправомірного збільшення кредитного ліміту банком в односторонньому порядку спростовуються п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, що є невід’ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору, відповідно до яких право зміни кредитного ліміту банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Крім того, згідно п.2.1.1.5.4 Умов та правил надання банківських послуг, у разі незгоди Клієнта з правилами та/або тарифами Банку, він має право надати Банку письмову заяву про розірвання договору.

Суду не надано беззаперечених, належних та допустимих доказів, які свідчать про звернення відповідача до банку із заявою про припинення дії договору або про його розірвання.

Судом встановлено, що на час розгляду справи у суді відповідачем не була погашена вказана сума заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість по кредиту, відсотках за використання кредиту, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник зобов'язується на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі прострочених кредитах і Овердрафту), оплату Винагороди банку.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, здійсненого позивачем, за відповідачем станом на 18 жовтня 2017 року були також нараховані заборгованість за пенею у розмірі 9477,07 гривень, а також штраф за несвоєчасність виконання зобовязання за договором у розмірі 500 гривень фіксована частина та 1809,99 гривень процентна складова.

Відповідно до положень ст.ст.526,530,610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, штраф і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу у вигляді 500 гривень штраф (фіксована частина) та 1809,99 гривень процентна складова, відсутні.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором №б/н від 24 травня 2016 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 36199,72 гривень.

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Враховуючи ту обставину, що зміна типу товариства в розумінні ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерне товариство» не є його перетворенням, а зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, зазначені зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим стягнути вищевказану заборгованість за користь АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно платіжного доручення №PROM0В8D4W від 20 жовтня 2017 року при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 36199,72 гривень, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1504,02 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 травня 2016 року в сумі 36199 (тридцять шість тисяч сто дев’яносто дев’ять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1504,02 гривень.

В задоволенні позову в частині стягнення суми штрафу за кредитним договором №б/н від 24 травня 2016 року в сумі 500 гривень (фіксована частина) та 1809,99 гривень (процентна складова) відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (Код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299), місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач – ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання (перебування): Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, в’їзд ОСОБА_5, буд.4.

Повне рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя Т.В. Бобко