Постанова № 76684314, 19.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 757/7499/17-ц Головуючий у І-й інстанції - Цокол Л.І.

апеляційне провадження № 22-ц/796/5922/2018 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Ткаченко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Бауліної Віри Олегівни, діючої в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року в справі за скаргами Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на дії, рішення та бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та старшого державного виконавця цього відділу Ясюкевича Олексія Валерійовича в цивільній справі за позовом «CAMERIN INVESTMENTS LLP», «SUNNEX INVESTMENTS LLP», «TAMPLEMON INVESTMENTS LLP», «BERLINI COMMERCIAL LLP», «LUMIL INVESTMENTS LLP», «SOFINAM INVESTMENTS LLP» до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «Приватбанк», звернулося в суд зі скаргою, в якій Товариство просило: визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ясюкевича О.В. в частині невиконання вимог ч.2 ст.4, п.6 ч.4 ст.4, ч.1 ст.28 Закону України &qu> ;Про виконавче провадження&q?на; в межах ВП № 53527745, скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2017р. в межах ВП 53527745. Скарга обгрунтована тим, що старшим державним виконавцем прийнята до виконання ухвала суду, яка не відповідає вимогам п.7 ч.І ст.4 Закону України &qu:n;Про виконавче провадження&qu;П;; постанова про відкриття виконавчого провадження суперечить ч.2 ст.4 Закону України &quat;Про виконавче провадження&qu&q;; Старшим державним виконавцем не виконано вимоги п.6 ч.4 ст.4 Закону України &qude;Про виконавче провадження&q?аї;, оскільки в оскаржуваній постанові відсутня інформація щодо надходження заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження; старшим державним виконавцем не виконано п.п.1 п.4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, При цьому Товариство вказує на те, що оскаржувану постанову отримало 07.03.2017 р., тому строки на оскарження не порушені.

15 червня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з іншою скаргою, в якій просило визнати дії старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ясюкевича О.В. в частині складення акту державного виконавця від 29.05.2017року в межах виконавчого провадження № 53527745 незаконними; скасувати вказаний акт та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 29.05.2017 року.

При цьому скарга обґрунтована тим, що 25.05.2017 року представник Банку ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та з'ясував, що 22.05.2017 року старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ясюкевичем О. В. на підставі незаконної постанови В.о.начальника Відділу про перевірку виконавчого провадження від 22.05.2017 року було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження. 23.05.2017 року державним виконавцем було складено вимогу державного виконавця, якою Банк було зобов'язано вчинити певні дії та повідомити письмово протягом трьох днів з моменту отримання вимоги про виконання вимог державного виконавця. 23.05.2017 року зазначена вимога державного виконавця надійшла до Банку. 25.05.2017 року Банком була направлена відповідь на вказану вимогу засобами поштового зв'язку. 30.05.2017 року на адресу Банку надійшла постанова Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про накладення штрафу на ПАТ КБ &q?ас;ПРИВАТБАНК&q?нн; у сумі - 5100 грн. за невиконання вимог державного виконавця. 01.06.2017 року представник Банку повторно ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та з'ясував, що в матеріалах виконавчого провадження наявний акт державного виконавця від 29.05.2017р. про те, що станом на 29.05.2017 р. 10.00год. Банком не надано жодних письмових документів щодо вимог державного виконавця. Банк не погоджується із зазначеним актом державного виконавця та постановою про накладення штрафу, вважає що вони вчинені з порушенням норм діючого законодавства у зв'язку з не вчиненням всіх необхідних дій щодо з'ясування обставин стосовно виконання вимог державного виконавця. Крім того, акт державного виконавця складено в присутності іншого державного виконавця, а не працівника канцелярії відділу, відповідального за реєстрацію вхідної кореспонденції, за таких підстав державний виконавець не вжив всіх заходів щодо з'ясування обставин, не пересвідчився чи надано документи Боржником,чи надходили документи від Боржника поштою.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року вказані скарги об'єднані в одне провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі Бауліна В.О., діюча в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати в повному обсязі та постановити нову, якою скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримала апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник позивачів проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи ухвалу суду законною.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення - це акти суду, пов'язані із розглядом конкретної цивільної справи.

Згідно з ч. 1ст.208 ЦПК України судові рішення викладаються у формах ухвали, рішення та постанови. Ухвала суду - це акт суду, яким вирішуються питання, пов'язані із рухом справи та інші питання, що виникають під час розгляду справи. Ухвала суду постановляється з кожного такого питання.

На підставі ч.ч.1,3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Таким чином, ухвала про забезпечення цивільного позову, відповідно до норм цивільно-процесуального права України, є різновидом судового рішення.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва 09.02.2017 року, яка ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20.04.2017 року залишена без зміни, були вжиті заходи забезпечення позову в даній справі.

Згідно з частиною 9 статті 153 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

В ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 року зазначено, що ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності з ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Таким чином, ухвала суду про забезпечення позову має не лише обов'язковий характер, а й підлягає негайному виконанню з моменту її постановлення.

Частиною 3 ст. 387 ЦПК України передбачено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

На підставі спільно підписаної заяви стягувачів - компаній Софінам Інвестментс ЛЛП, Луміл Інвестментс ЛЛП, Берліні Коммершіал ЛЛП. Тамплемон Інвестментс ЛЛП, Саннекс Інвестментс ЛЛП, Камерін Інвестментс ЛЛП про примусове виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 р. старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ясюкевич О.В. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №53527745 від 03.03.2017 року з виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 року.

Таким чином, старшим державним виконавцем було дотримано вимоги статей 3, 26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо порядку та підстав відкриття виконавчого провадження.

В скарзі представник Банку посилається також на те, що ухвала суду не містить індивідуального ідентифікаційного коду боржника й державний виконавець мав відмовити у відкритті виконавчого провадження, не є слушними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Отже, відсутність у виконавчому листі (ухвалі суду) вказаних даних про особу боржника не є підставою для відмови старшим державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно ч. 1-2 ст. 32 ЦПК України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Заявлені позивачами позовні вимоги випливають з спільного предмету, а саме з обставин невиконання умов договорів банківських рахунків та обмеження права позивачів на розпорядження коштами, розміщеними на банківських рахунках.

Разом з тим, чинне законодавство не передбачає складення окремих ухвал про забезпечення позову щодо кожного позивача, навіть в тому випадку, коли має місце процесуальна співучасть. Враховуючи специфіку виконання ухвал про забезпечення позову, старший державний виконавець при відкритті провадження діяв з урахуванням вимог як ЦПК України, так Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.

Як видно з матеріалів виконавчого провадження, старший державний виконавець на виконання вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про відкриття виконавчого провадження від від 03.03.2017 року вручив 07.03.2017 року ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» під розписку через канцелярію боржника. Дана обставина представником Банку не оспорюється. 07.03.2017 року старшим державним виконавцем Відділу було складено акт про факт подання до канцелярії боржника постанови про відкриття виконавчого провадження.

Посилання представника заявника на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження небула надіслана Банкурекомендованим листом з повідомленням про вручення, не є підставою для задоволення скарги, оскільки старший державний виконавець, скориставшись своїми повноваженнями, вручив постанову через канцелярію Банку.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України &q?че;Про виконавче провадження&q?ов;, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі пункту 16 ч. 3 ст. 18 Закону України &q?ко;Про виконавче провадження&q?-п;, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України &q?ро;Про виконавче провадження&q?ти;, боржник зобов'язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

23.05.2017 року старшим державним виконавцем Ясюкевичем О.В. складена вимога, яка того ж дня була отримана ПАТ КБ &qut:;ПРИВАТБАНК&quan;, у якій було встановлено обов'язок боржника протягом 3-х днів з моменту її отримання, виконати вимоги ухвали № 757/7499/17-ц Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 р. та письмово повідомити державного виконавця про стан виконання даного виконавчого документу протягом 3-х днів з дня отримання постанови про відновлення виконавчого провадження від 22.05.2017 року. Також боржника попереджено, що у разі не надання письмового повідомлення про виконання вимог виконавчого документа, цей факт буде свідчити про невиконання рішення суду боржником. Відтак до ПАТ КБ «ПриватБанк» буде застосовано заходи примусового виконання передбачені чинним законодавством, зокрема штраф.

Проте, станом на 29.05.2017 р. ПАТ КБ &qula;ПРИВАТБАНК&qup>; не виконав вимоги виконавчого документу та вимогу старшого державного виконавця від 23.05.2017 року, в зв'язку з чим 29.05.2017 року старшим державним виконавцем було складено акт, яким засвідчено факт того, що станом на 10 год. 00 хв. 29.05.2017 року до Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області боржником будь-яких письмових документів відносно виконання вимоги виконавчого документа не надходило.

Посилання представника ПАТ КБ &q?ен;ПРИВАТБАНК&q?о.; на необхідність присутності працівника відділу канцелярії при складанні вказаного акту, є безпідставним, не ґрунтується на вимогах Інструкції з організації примусового виконання рішень, а тому акт старшого державного виконавця від 29.05.2017 р. є правомірним.

За ч. 1 ст. 75 Закону України &quan;Про виконавче провадження&q?дж;, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

В зв'язку з невиконанням ПАТ КБ &q?ок;ПРИВАТБАНК&qusp; без поважних причин у встановлений старшим державним виконавцем строк виконавчого документу та вимоги старшого державного виконавця, старшим державним виконавцем Ясюкевичем О.В. було правомірно винесено в межах ВП № 53527745 постанову про накладення штрафу від 29.05.2017 р. на боржника ПАТ КБ &quст;ПРИВАТБАНК&q?м ;.

Доводи представника заявника про те, що Банком була направлена письмова відповідь на вимогу старшого державного виконавця від 23.05.2017 р., не підтверджуються зібраними у справі доказами. Наявний у справі опис вкладення у поштове відправлення ПАТ КБ &q?гу;ПРИВАТБАНК&q?ав; від 15.05.2017 р. (т.3 а.с.14), за яким у графі &qu з;найменування предметів&q?. ; вказано: &q?ав;відповідь на вимогу державного виконавця винесену в межах ВП 53527745 з довіреністю та заявою, поданою до Печерського районного суду м. Києва&q?ів;, не є достатнім та переконливим доказом на підтвердження виконання ухвали суду про забезпечення позову та вимоги старшого державного виконавця від 23.05.2017р., оскільки не містить інформації на яку саме вимогу державного виконавця надається відповідь.

Отже, в результаті невиконання боржником вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 р. по справі № 757/7499/17-ц та невиконання вимоги старшого державного виконавця від 23.05.2017 р., старшим державним виконавцем Соборного відділу ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Ясюкевичем О.В. було правомірно складено акт та винесена постанова про накладення штрафу від 29.05.2017р.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про необґрунтованість скарги ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки оскаржувані рішення та дії старшого державного виконавця є правомірними, були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасована з підстав та доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Бауліної Віри Олегівни, діючої в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 25 вересня 2018 р.

Головуючий:

Судді: