Ухвала суду № 76676733, 22.09.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17695/18

УХВАЛА

22 вересня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді Сидорука Є.І.,

при секретарі Григорчук В.М.,

з участю прокурора Демчук П.М.,

слідчого Подшивайлова О.С.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 з визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 11 липня 2018 року, приблизно о 13 год. 50 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на території багатоквартирного житлового будинку №3, що знаходиться по вул. Буковинська у м. Рівне, порушуючи положення ст.30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла, умисно, незаконно та протиправно, без згоди власниці ОСОБА_5 та інших законних користувачів, через вікно проник до квартири №1 вказаного будинку, чим порушив конституційне право останніх на недоторканість житла.

Крім того, 19 липня 2018 року, приблизно о 08 год. 35 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні магазину «Атлант», який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дубенська БОС, 280, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, скориставшись відсутністю спостереження, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 5A Gold» вартістю 2 225, 87 грн., яким того ж дня розпорядився, здавши його до ломбардного відділення ПТ «Ломбард Скарбниця», що по вул. Соборна, 63 у м. Рівне, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди у вказаному розмірі.

Крім того, 20 вересня 2018 року, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння у залі очікування залізничного вокзалу, що на Привокзальній площі, 1 у м. Рівне, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, у присутності потерпілого ОСОБА_7, усвідомлюючи, що його дії помічені, відкрито викрав, витягнувши з кишені потерпілого, належні останньому грошові кошти у розмірі 1 275 грн. та інше майно, що не становлять для нього матеріальної цінності, чим завдав потерпілому майнової шкоди у вказаному розмірі.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч.1 ст.162 КК України – незаконне проникнення до житла (порушення недоторканості житла); ч.2 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; ч.2 ст.186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: показаннями потерпілих, свідків, речовими доказами, у тому числі матеріалами відеозаписів, письмовими документами, у тому числі даними протоколів огляду місця події, пред’явлення для впізнання, проведених з потерпілими та свідками, висновком експерта, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

20.09.2018 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 було затримано у порядку ст.208 КПК України працівниками поліції одразу ж після вчинення ним грабежу відносно потерпілого ОСОБА_7 та 21.09.2018 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

При цьому, напередодні 20.09.2018 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185 КК України.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України – є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м’які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, у тому числі за майнові злочини (востаннє за вироком Рівненського міського суду від 13.01.2017 за ст.123, ч.2 ст.190 КК України на підставі ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, того ж дня через зарахування на підставі ч.5 ст.72 КК України строку попереднього ув’язнення, звільнений з під варти у зв’язку з відбуттям покарання), маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив нові умисні злочини, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів.

Поряд з цим, з 3-х злочинів, вчинених ОСОБА_1, 2 з них вчинено ним у стані алкогольного сп’яніння, у тому числі тяжкий злочин відносно пенсіонера похилого віку.

Окрім цього, 21.08.2017, 07.12.2017 та 26.03.2018 до Рівненського міського суду відповідно до вимог ст.291 КПК України скеровані для розгляду по суті обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України, які на даний час перебувають на розгляді.

При цьому, під час судового розгляду Рівненським міським судом об’єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_1, за фактами закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого повторно, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України, останній, незважаючи на обраний йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за викликами до суду на судові засідання не з’являвся. У зв’язку з чим, судом до останнього неодноразово було застосовано приводи, які працівниками поліції через відсутність його за місцем проживання виконані не були. Тому, в подальшому 13.09.2018 судом за клопотанням прокурора було надано дозвіл працівникам поліції на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Таким чином, поведінку ОСОБА_1 можна розцінювати як схильність останнього до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас, відсутність у ОСОБА_1 офіційного працевлаштування та постійних стабільних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання останній отримує шляхом вчинення злочинів.

Таким чином, враховуючи максимальну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинення ним злочинів, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, строком до 6 років позбавлення волі, відсутність таких стримуючих факторів як постійне місце роботи та незадовільний майновий стан, відсутність сім’ї та міцних соціальних зв’язків, є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення, заходи, не пов’язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1., покладених на нього процесуальних обов’язків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання про обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд застосувати до ОСОБА_1 більш м’який запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12018180010004197 від 11 .07.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

20.09.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м»яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України

Враховуючи, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований,переховувався від органів досудового розслідування, тому надалі може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як не має матеріальних засобів для існування, також зможе далі продовжувати займатись злочинною діяльністю, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування. Також останній неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, і має незняті та не погашені судимості у встановленому законом порядку.

Крім того, на розгляді в Рівненському міському суді перебувають обвинувальні акти стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 190 КК України, що характеризує його як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушеннь. По місцю проживання ОСОБА_1 відсутні стримуючі фактори, а саме: відсутність сім"ї та міцні соціальні зв"язки.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів., з визначенням застави у розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто до 22 год. 00 хв. 21 листопада 2018 року.

Визначити, що строк дії ухвали до 22 год. 21 листопада 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 36820 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області ГУ ДКУ у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М. КИЇВ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 в разі внесення застави виконання наступних обов’язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 листопада 2018 року.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Є.І. Сидорук