Рішення № 76676397, 17.09.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12091/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

при секретарі - Михайленко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати частини доходів,-

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2018 року позивач звернувся до Рівненського міського суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2017 року по 13 червня 2018 року у розмірі 88437,69 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із затримкою її виплати в розмірі 4586,36 грн. та судових витрат по справі.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, працював в ПрАТ «Рівнеазот», 30 березня 2017 був звільнений з роботи, на день звільнення не була виплачена заробітна плата, розрахунок відповідачем був проведений лише 14 червня 2018 року.

31 серпня 2018 року від представника ПрАТ «Рівнеазот» Поляк І.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечує проти задоволення позову, та просить звільнити ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» від відшкодування шкоди заподіяної затримкою розрахунку при звільненні в повному обсязі на підставі ч.2 ст.1171 ЦК України . В обґрунтування відзиву зазначає, що у відповідача наявні поважні причини та об'єктивні обставини, які мають істотне значення та підтверджують відсутність вини щодо несвоєчасного виконання свої зобов'язань по виплаті заробітної плати перед позивачем, зокрема зазначає, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не отримало всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеобводоканал», окрім того, з 07 березня 2017 року на підприємстві повністю обмежили поставку природного газу, не давши змоги виробити продукцію.

12 вересня 2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої відзив позивача вважає безпідставним. Просить позов задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності її довірителя.

Від представника відповідача надійшли до суду заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника ПрАТ «Рівнеазот».

Враховуючи заяви учасників судового розгляду, суд вважає за можливе розгляд справи провести за їх відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Рівнеазот». Відповідно до наказу №894 від 28.03.2017 року був звільнений 30 березня 2017 року за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю ст..38 КЗпП України.

Відповідно до довідки №1765 від 21.08.2017 року позивачу належить до виплати 36962,59 грн. в тому числі заробітна плата за січень 3619,49 грн. заробітна плата за лютий 5121,62 грн. та заробітна плата за березень 28221,48 грн. В тому числі вихідна допомога в розмірі трьохмісячного заробітку 17865 грн., компенсація за невикористану відпустку 4252,23 грн.

Відповідно до виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 від 22.06.2018 року на даний рахунок було здійснено зарахування заборгованості по заробітній платі в розмірі 36962,59 грн. (а.с.18).

Відповідно до вимог частини 1 ст.115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»

Ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимог ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 4586,32 грн.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ним остаточний розрахунок по заробітній платі, суд приходить до висновку що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 30 березня 2017 року (з дня звільнення) по 14 червня 2018 року (тобто по день проведення роботодавцем фактичного розрахунку з заробітної плати).

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем до позовної заяви, після збільшення розміру позовних вимог, сума середнього заробітку, що підлягає до стягнення за час затримки розрахунку при його звільненні за період з 31 березня 2017 року по 13 червня 2018 року включно становить 88437,69 грн.

Згідно довідки про суми, які належать до виплати при звільненні виданої ПрАТ «Рівнеазот» від 21.08.2017 року №1765, розмір трьохмісячного середнього заробітку становить 17865,95 грн.

Отже, середньомісячна заробітна плата позивача становить 17865,95 грн. :3 місяці = 5955,32 грн.

Середньоденна заробітна плата за два місяці, що передували звільненню (5955,32 грн. х 2 місяці) : 40 робочих днів = 297,77 грн.

Судом встановлено, що період прострочення виплати розрахункових коштів з 31.03.2017 року (наступного робочого дня після звільнення) по 14.06.2018 року ( по день фактичного розрахунку) становить - 297 днів.

Оскільки середньоденна заробітна плата позивача становить 297,77 грн., то розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає виплаті позивачу за період з 31 березня 2017 року по 13 червня 2018 року становить 88437,69 грн (297,77 грн. х 297 дн.). Саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи представника відповідача про відсутність вини відповідача щодо несвоєчасного виконання своїх зобов'язань по виплаті заробітної плати перед позивачем та про те, що шкода позивачу була заподіяна в стані крайньої необхідності, суд вважає безпідставними. Вчинення дій у стані крайньої необхідності передбачає вчинення їх для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З огляду на викладене, недоотримання всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеобводоканал», обмеження на підприємстві поставки природного газу, що не дало змоги виробити продукцію не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.

Враховуючи зміст позовних вимог та встановлені по справі обстави, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаті 884 грн. 37 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,273,274,275,279,352,354,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати частини доходів - задовольнити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення у розмірі 88437 (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 69 коп. та 4586 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 36 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів та 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 37 коп. судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області або через Рівненський міський суд Рівненської області (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1;

Відповідач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РІВНЕАЗОТ»: місцезнаходження 33017, м.Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824.

Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2018 року.

Суддя Гордійчук І.О.