Постанова № 76675484, 18.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5858/18

Номер справи місцевого суду: 497/1687/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретарів судового засідання: Драганової Ю.С., Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги голови Болградської районної ради Одеської області ОСОБА_2 та представника Болградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Болградської районної ради Одеської області, Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконними, скасування рішень про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Болградського районного суду Одеської області з позовом до Болградської районної ради Одеської області, Болградської районної державної адміністрації Одеської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Болградської районної ради Одеської області № 210-VІІ «Про звільнення із займаної посади головного лікаря комунальної установи «Болградська районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року; визнати незаконним та скасувати розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 415/А-2017 «Про звільнення головного лікаря КУ «Болградська центральна районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року; поновити його на посаді головного лікаря Комунальної Установи «Болградська центральна районна лікарня» з 26 жовтня 2017 року; стягнути з Болградської районної ради Одеської області на його користь різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи з 27 жовтня 2017 року по дату винесення рішення суду.

Позивач вважає, що рішення про його звільнення постановлено без належного з’ясування наявності складу дисциплінарного порушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що його було призначено виконуючим обов’язки головного лікаря району в порядку переводу розпорядженням голови Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 33/к від 21.05.1997 року та наказом № 74 від 1997 року по Болградській центральній районній лікарні. Після двох місяців перебування на посаді в.о. головного лікаря району, відповідно до роз’яснення секретаріату ВЦСПС № 30/39 від 29.12.1965 року «Про порядок оплати тимчасового заступництва», позивач став головним лікарем району. Позивач зазначає, що протягом більш ніж 20 років займав посаду головного лікаря КУ «Болградська ЦРЛ» та в цілому сумлінно здійснював керівництво цією установою.

Так, рішенням Болградської районної ради Одеської області № 210-VІІ від 26 жовтня 2017 року його звільнено із займаної посади за одноразове грубе порушення посадових обов’язків. В якості підстави для прийняття вищевказаного рішення Болградська районна рада посилається на інформацію Болградської районної державної адміністрації від 26 вересня 2017 року № 01/01-37/1965, з урахуванням інформації Південного офісу Держаудитслужби від 31 липня 2017 року № 15-04-23-14/6790 про фінансові порушення, що виявлені в процесі проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Болградська центральна районна лікарня», який був отриманий Болградською районною радою Одеської області 08.08.2017 року. Тобто позивач вважає, що відповідачем при звільненні порушено місячний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також відповідач не встановив в своєму рішенні, коли саме позивачем було допущено порушення трудових обов’язків. Окрім цього позивач посилається на те, що при прийнятті рішення про його звільнення відповідачем не встановлено наявності складу дисциплінарного проступку; порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, не витребувано письмових пояснень від позивача, не враховано попередню роботу на посаді головного лікаря протягом 20 років; порушено строки притягнення до дисциплінарної відповідальності; не зазначено, в яких саме діях позивача вбачається наявність грубого одноразового порушення трудових обов’язків; не встановлено, яким документом визначено трудові обов’язки позивача, які він ніби то порушив. Також позивач вважає, що розпорядження Болградської районної державної адміністрації винесено із перевищенням повноважень, оскільки Болградська районна рада не делегувала Болградській районній державній адміністрації повноважень права призначення та звільнення керівника КУ «Болградська центральна районна лікарня». На підставі вищепереліченого позивач вважає своє звільнення з посади головного лікаря КУ «Болградська ЦРЛ» незаконним, тому вимушений звернутися до суду.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 03 травня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Скасовано рішення Болградської районної ради Одеської області № 210-VІІ «Про звільнення із займаної посади головного лікаря комунальної установи «Болградська районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року.

Скасовано розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 415/А-2017 «Про звільнення головного лікаря КУ «Болградська центральна районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року.

Поновлено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді головного лікаря Комунальної установи «Болградська центральна районна лікарня» з 27 жовтня 2017 року.

Стягнуто з Комунальної Установи «Болградська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 27 жовтня 2017 року (дата, з якої позивач підлягає поновленню на роботі) по 03 травня 2018 року (день ухвалення рішення суду) у розмірі 45 744 гривень 64 копійок.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць.

Вирішено питання стосовно судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, голова Болградської районної ради Одеської області ОСОБА_2 та представник Болградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в яких просять рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи представник Болградської районної державної адміністрації Одеської області до суду апеляційної інстанції в судове засідання призначене на 21.08.2018 року о 14-00 г. двічі не з`явився, про причини не явки суду не повідомив, про відкладення розгляду справи заяв не подав.

Відповідно до ч. 2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам у повній мірі не відповідає.

Задовольняючи позов частково, скасовуючи рішення Болградської районної ради Одеської області № 210-VІІ «Про звільнення із займаної посади головного лікаря комунальної установи «Болградська районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року, скасовуючи розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 415/А-2017 «Про звільнення головного лікаря КУ «Болградська центральна районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року, поновлюючи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді головного лікаря Комунальної установи «Болградська центральна районна лікарня» з 27 жовтня 2017 року, стягуючи з Комунальної Установи «Болградська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 27 жовтня 2017 року (дата, з якої позивач підлягає поновленню на роботі) по 03 травня 2018 року (день ухвалення рішення суду) у розмірі 45 744 гривень 64 копійок та допускаючи негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць, суд першої інстанції виходив з того, що:

- до матеріалів справи долучено тільки частину копії акта ревізії від 18.07.2017 року №04-11/55 фінансово-господарської діяльності КУ «Болградська центральна районна лікарня» за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року, проведеної Південним офісом Держаудитслужби, суд не мав можливості дослідити увесь акт (а.с.125-127), а також з’ясувати які саме порушення були допущенні головним лікарем ОСОБА_4, тому суд вважає, що вказані письмові документи є також, в силу ч.1 ст.58 ЦПК України, неналежними доказами;

- власником не організовано проведення належного службового розслідування з витребуванням від позивача письмових пояснень та наданням оцінки його ролі у скоєнні виявлених під час проведення аудиту порушень, не зазначено підстав для висновку про винність ОСОБА_4 за результатами перевірки Південною держаудитслужбою Комунальної установи «Болградська ЦРЛ» з посиланнями на конкретні пункти його посадової інструкції;

- невраховано попередню роботу позивача та переважне усунення негативних наслідків виявлених порушень фінансово-господарської дисціплини під час або одразу після закінчення перевірки до прийняття рішення про накладення на позивача дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади;

- середня заробітна плата ОСОБА_4, на посаді головного лікаря КУ «Болградська ЦРЛ» з квітня 2017 року по вересень 2017 року щомісячно складала 7683 грн.61 коп. (середній заробіток за один день 7683,61 х 2 / 43 робочих дні = 357,38 (т. 1 а. с. 225).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції:

- розпорядженням Болградської районної державної адміністрації №33/к від 21.05.1997 року ОСОБА_4 було призначено виконуючим обов’язки головного лікаря району з 23 травня 1997 року в порядку переводу (а.с.43), а вже 23 травня 1997 року наказом по Болградській центральній районній лікарні №74 ОСОБА_4 було звільнено від займаної посади та призначено в порядку переводу виконуючим обов’язки головного лікаря району з 23.05.1997 року (а.с.44);

- згідно з трудовою книжкою БТ-1 № 2895462, виданою 08.12.1978 року, зроблено запис № 15 про призначення ОСОБА_4 головним лікарем (а.с.45-48);

- 29 листопада 2011 року було затверджено посадову інструкцію позивача (а.с.57-60), відповідно до п.1.4 якої головний лікар підзвітний районній раді та районній державній адміністрації в усіх питаннях статутної, фінансової, соціально-побутової, організаційно-господарської діяльності закладу, несе перед ними відповідальність за забезпечення діяльності закладу відповідно до покладених на нього завдань і функцій згідно чинного законодавства. На позивача як на головного лікаря КЗ «Болградська ЦРЛ» покладені низка трудових обов’язків, що викладені у розділі 2 відповідної посадової інструкції, затвердженої 29.11.2011 року головою Болградської РДА ( а.с.57-60);

- як на час прийняття на роботу (п. «ж» Указу Президента Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та Положення про районну, районну у містах Києві та Севастополі державну адміністрацію від 21.08.1995 року № 760/95, в редакції чинній на час прийняття позивача на роботу від 27.01.1996 року), так і на теперішній час з позивачем мав бути укладений контракт про прийняття його на роботу, що передбачено положеннями статуту, затвердженого головою Болградської районної державної адміністрації Болградського району, зареєстрованого 24.07.1997 року розпорядженням Болградської районної адміністрації Одеської області № 444, а також положеннями статуту в редакції 2012 року (а.с.26-38).

Статуту, в редакції, чинній станом на 21.05.1997 року до суду надано не було.

- відповідно до Статуту КУ «Болградська ЦРЛ», затвердженого рішенням Болградської районної ради Одеської області від 20.12.2012 року №354-VI, власником лікарні є Болградська районна рада (п.с.1.1), при цьому комунальний заклад підзвітний та підконтрольний Болградській райдержадміністрації;

- за змістом п.п.8.3.4 Статуту до виняткової компетенції Болградської райради належить прийняття рішення про призначення керівника Установи та його звільнення з підстав порушення ним законодавства України, умов трудового договору та цього статуту;

- пунктом 8.5 Статуту, в редакції 2012 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, поточне керівництво діяльності Установи (тобто КП «Болградська ЦРЛ») здійснює головний лікар, призначений на підставі відповідного рішення районної ради та з яким укладено трудовий договір головою районної державної адміністрації;

- положеннями названого статуту також визначено, що:

- п.1.1 Комунальна установа «Болградська центральна районна лікарня» (далі – Установа) є установою охорони здоров’я, що надає медичні послуги населенню Болградського району Одеської області. Установа є об’єктом права спільної власності територіальних громад району, інтереси яких представляє Болградська районна рада (далі-Власник) в межах повноважень, визначених законодавством України.

- п.1.2 Установа належить до сфери управління Болградської районної державної адміністрації Одеської області (Орган управління).

- п.1.4 Постійний контроль за виконанням статутних завдань Установи здійснює Болградська районна державна адміністрація (Орган управління), яка є відповідальним за виконання функцій контролю щодо діяльності Установи (а.с.8-19);

- рішенням 2-ої сесії VII скликання Болградської районної ради було обрано голів та членів постійних комісій, у тому числі: комісія за питаннями сім’ї, охорони здоров’я, праці та соціальної політика (ПК-4) до складу якої входять п’ять осіб; комісія за питаннями спільної власності територіальних громад району, промисловості, транспорту та житлово-комунального господарства (ПК-6) до складу якої входять сім осіб ( а.с.176);

- питання щодо звільнення головного лікаря КУ «Болградська ЦРЛ» розглядалося на засіданнях двох комісій: ПК-4 від 25.10.2017 року на якому висновки та рекомендації не були прийняті та ПК-6 від 25.10.2017 року на якому висновки та рекомендації не були прийняті і від 26.10.2017 року, на якому були присутні 5 членів від 7 (тобто склад комісії був правомочний) та схвалено проект рішення про звільнення головного лікаря та винести його на розгляд пленарного засідання, ОСОБА_4 на засіданні комісії присутній не був (а.с.177-178, 179-180,181). Також суду не було надано документів підтверджуючих правомочність цих комісії, а саме які питання вони уповноважені розглядати на своїх засіданнях;

- зазначені обставини також підтверджені показами, допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- рішенням 15-ої сесії VII скликання Болградського районної ради Одеської області №210-VII від 26 жовтня 2017 року було вирішено звільнити з займаної посади ОСОБА_4 за одноразове грубе порушення посадових обов’язків (а.с.62), а саме: на підставі інформації Болградської районної державної адміністрації від 26.09.2017 року № 01/01-37/1965, з врахуванням інформації Південного офісу держаудитслужби від 31.07.2017 року № 15-04-23-14/6790 про фінансові порушення виявлені в ході проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Болградська центральна районна лікарня». Це рішення в той саме день було надіслано для прийняття заходів до Болградської районної державної адміністрації Одеської області, що підтверджено листом № 633/01-06 (т. 1 а.с.61).

- розпорядженням голови районної державної адміністрації №415/А-2017 від 26.10.2017 року на підставі ч.1 ст.41 КЗпП України ОСОБА_4 звільнено з посади головного лікаря комунальної установи «Болградська центральна районна лікарня» з 26.10.2017 року (т. 1 а.с.63).

- на підставі вказаних рішення та розпорядження наказом №109-К по Болградській центральній районній лікарні від 27.10.2017 року ОСОБА_4 звільнено з займаної посади та переведено на посаду лікаря хірурга хірургічного відділення № 2 (т. 1 а.с.64).

Згідно з п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).

Як вже зазначалося підставою для звільнення позивача були порушення, встановлені актом ревізії від 18.07.2017 року № 04-11/55 фінансово-господарської діяльності КУ «Болградська центральна районна лікарня» за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року, проведеної Південним офісом Держаудитслужби.

Так згідно з актом від 18.07.2017 року № 04-11/55 виявлені порушення фінансово-господарської діяльності в КУ «Болградська центральна районна лікарня» полягають у:

- порушенні пункту 7 розділу 1 пункту 1 розділу 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.09.1998 року № 59, в результаті чого матеріальна шкода склала 1,14 тис. грн. (порушення усунуто частково на суму 0,42 тис. грн.);

- порушенні підпукнтів 2.2.21, . 2.2.22, 2.4.1 умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 року № 308/519, в результаті чого матеріальна шкода склала 16.66 тис. грн. (порушення не усунуто);

- порушенні пунктів 1.10, 2.1 Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.12.1997 року № 359 (в період дії), в результаті чого матеріальна шкода склала 6,95 тис. грн.. (порушення не усунуто);

- порушенні статей 94. 102-1 Кодексу Законів про працю України, статті 1 Закону України «Про оплату праці» і пункту 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів про бухгалтерський облік, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого матеріальна шкода склала 4,29 тис. грн. (порушення не усунуто);

- порушенні статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 3, частини 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», невиконання умов договору від 06.12.2016 року № 154 в результаті чого матеріальна шкода склала 156,9 тис. грн. (відшкодовано 75,9 тис. грн.);

- нестачі матеріальних цінностей на суму 145,25 тис. грн. (відшкодовано 75,9 тис. грн.);

- порушенні частини 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», в результаті чого матеріальна шкода склала 4,08 тис. грн.. (порушення не усунуто);

- порушенні пункту 2 розділу 3, пункту 4 розділу 4, пункту 1 «Методичних рекомендацій ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів в установах охорони здоров’я», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2014 року № 635 в результаті чого матеріальна шкода склала 2,22 тис. грн. (порушення не усунуто);

- покритті витрат, пов’язаних з наданням медичних послуг, витрат на оплату комунальних послуг, медикаментів, реактивів та перев'язувальних матеріалів за рахунок загального фонду, в порушення вимог статті 13 Бюджетного кодексу України, пунктів 19, 46, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228. втрати загального фонду склали 140,3 тис. грн. (порушення не усунуто);

- порушенні пункту 8 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 78 КУ «Белградська ЦРЛ» в результаті чого недоотримані 7.04 тис. грн. (порушення не усунуто);

- порушенні частини 1 статті 3, частини 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого недоотримані кошти за проживання в гуртожитку в сумі 8,43 тис. грн. (відшкодовано 5.82 тис. грн.);

- порушенні частини 1, статті 10, частини 4, частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» безпідставно використана переговірна процедура закупівлі, а звіт про виконання договору оприлюднений без дотримання строків, встановлених для його публікації.

Болградська районна рада Одеської області в рішенні № 210-УІ1 від 26 жовтня 2017 року дійшла висновку, що наведені факти свідчать про грубе порушення головним лікарем комунальної установи «Болградська центральна районна лікарня» ОСОБА_4 посадових обов'язків та з посиланням на частину 1 статті 41 Кодексу законів про працю України звільнила Позивача з займаної ним посади.

Вірно вважаючи, що звільнення за п.1 ст. 41 КЗпП України є дисциплінарним стягненням і допускається з додержанням правил, встановлених до застосування таких стягнень (догана, звільнення тощо), суд обгрунтовано послався на норми статей 147-149 КЗпП України, якими зокрема передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу ч.3 ст.149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Як вбачається зі змісту Статуту КУ «Болградська ЦРБ» до виняткової компетенції Болградської райради належить прийняття рішення про призначення керівника Установи та його звільнення з підстав порушення ним законодавства України, умов трудового договору та цього статуту.

З урахуванням наведеного суд вірно зазначив, що прийняттю рішення щодо звільнення головного лікаря КЗ «Болградської ЦРЛ» має передувати вчинення Болградською райрадою або уповноваженим нею органом певних дій, пов’язаних із розслідуванням факту виявленого порушення трудової дисципліни

Проте власник письмових пояснень від працівника з приводу порушення ним своїх трудових обов’язків не зажадав, акт про відмову працівника від надання письмових пояснень щодо порушення ним трудових обов’язків в контексті порушень, зазначених в акті від 18.07.2017 року № 04-11/55 фінансово-господарської діяльності КУ «Болградська центральна районна лікарня» за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року, проведеної Південним офісом Держаудитслужби до заперечень проти позову або до апеляційної скарги не додав і на існування вказаних документів не послався.

Сам про собі факт невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання ним такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи власником не надано документів про проведення службового розслідування щодо встановлення тяжкості вчиненого ОСОБА_4 проступку, визначення розміру заподіяної шкоди та встановлення обставин, за яких вчинено проступок, оцінкою наданих працівником пояснень, врахування його попередньої роботи.

Колегія суддів звертає увагу, що за відсутності спору, письмова форма службового розслідування або пояснень порушеника трудової дисципліни є не визначальною. Проте у разі заперечення обставин, що мають значення для остаточного рішення і оскарження такого рішення власника, дотримання письмової форми має ключове доказове значення.

Засідання постійної комісії від 26.10.2017 року, на якому було схвалено проект рішення про звільнення головного лікаря та про винесення його на розгляд пленарного засідання, не спростовує встановлених судом обставин про не проведення власником належного службового розслідування щодо встановлення тяжкості вчиненого ОСОБА_4 проступку, визначення розміру заподіяної шкоди та встановлення обставин, за яких вчинено проступок, оцінкою наданих працівником з цього приводу пояснень, врахування його попередньої роботи. Фактично голосування постійної комісії, за результатами якого було схвалено проект рішення про звільнення позивача та про винесення даного питання на розгляд пленарного засідання райради, відбулося після заслуховування відповідної інформації головного спеціаліста відділу юридичного та інформаційного забезпечення діяльності райради ОСОБА_8 При цьому сам позивач на засіданні постійної комісії, яка вирішувала питання про схвалення проекту рішення про звільнення позивача і про винесення цього питання на пленарне засідання, присутнім не був. Будь-які відомості про витребування від позивача письмових пояснень та про їх опрацювання постійною комісією, в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи міститься звернення голови обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я ОСОБА_9 №139 від 12.10.2017 року направлене Головам Болградських райдержадміністрації та районної ради, а також депутатам Болградської районної ради, в якому зазначено, що станом на 25.09.2017 року усунуто 74,9 % від суми виявлених порушень, адміністрація подала два позови до Господарського суду на підприємців та виявлені фінансові порушення і міри щодо їх усунення - це робочі моменти будь-якого керівника. В матеріалах і в акті ревізії немає жодного посилання на корупційні складові або особистої зацікавленості керівника лікарні при витрачанні бюджетних коштів. Також в своєму зверненні вона зазначає, що головний лікар ОСОБА_4 створив високо професіональний трудовий колектив, працюючий у важких умовах недофінансування лікарні (а.с. 189).

Суд першої інстанціі, долідивши матеріали справи, вірно зазначив, що:

- будь-якої оцінки наведеній інформації, так само як і зазначення підстав для висновку про винність ОСОБА_4 за результатами перевірки Південною держаудитслужбою Комунальної установи «Болградська ЦРЛ» з посиланнями на конкретні пункти його посадової інструкції жоден документ не містить;

- передбачених трудовим законодавством дій, направлених на встановлення характеру допущеного головним лікарем порушення трудових обов’язків та необхідних для застосування дисциплінарного стягнення (відібрання письмових пояснень, встановлення тяжкості вчиненого проступку, визначення розміру заподіяної шкоди, тощо), Болградською РДА та Болградською райрадою, як суб’єктом прийняття рішення про звільнення позивача з займаної посади, належним чином не здійснено.

Між тим, як вбачається з пояснень ОСОБА_4 наданих ним в засіданні колегії суддів, інкриміновані йому порушення фінансової дисципліни у вигляді поставок обладання – правильної машини та морозильної камери, відбулися без його прямої участі. Вказані контрагенти були відібрані через тендерну процедуру. Безпосередньо вказане обладнання приймалося заступником головного лікаря. Після виявлення недоліків були вжиті заходи щодо повернення вказаного майна та розірвання договорів. Відображення у бухгалтерських документах фінансово-господарських операцій здійснювалося бухгалтером. Він, як керівник відповідає за все що стосується діяльності КУ «Болградська ЦРБ», але відповідальність його пов`язана з функцією загального контролю за роботою осіб, які безпосередньо відповідають за певні напрямки роботи і забезпечують їх виконання. Дійсно він не заперечує, що як керівник не зумів забезпечити належний контроль з вказаних питань, оскільки він не займається лише адміністративними функціями, а є практикуючим кваліфікованим хірургом, який залучається до практичної допомоги у проведенні хірургічних втручань та операцій. Щодо виявлених порушень, пов`язаних з покриттям витрат по спеціальному та загальному фондам, то вказане питання первісно узгоджувалося безпосередньо з районною радою. Після виявлення вказаного порушення сама райрада збільшила витрати в сумі 140033,62 грн. по спеціальному фонду зменшивши їх в такому ж розмірі по загальному фонду.

Оскільки власником письмові пояснення від працівника не відбиралися і факт відмови працівником їх надати у встановленому порядку не зафіксований, у суду першої інстанції не враховувати такі пояснення працівника (позивача) не було.

Заслуговує на увагу і та обставина, що власником не конкретизовано яке саме з виявлених ревізією порушень кваліфіковано, як одноразове грубе порушення ОСОБА_4 трудових обов`язків, яких саме і в чому це виражалося.

Як вбачається з акту ревізії практично всі виявлені порушення (за виключення хіба що поставки обладнання) є триваючими і тривали весь період, який перевірявся службою аудиту – з 01.01.2015 року до 30.04.2017 року або з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року і так далі.

Що стосується поставки обладнання, то за відсутності висновків службового розслідування і недоведеності ініціювання укладення позивачем договорів поставки з певними контрагентами та змови щодо поставки некондиційного обкладання, не встановлення факту директиви позивача щодо безумовного прийняття неякісного обладання, немає підстав вважати доведеною безпосередню умисну вину позивача. ОСОБА_1 з тим за встановлених обставин позивач може нести відповідальність лише в контексті втрати ним належного контролю за роботою підлеглих йому працівників по господарській лінії та за роботою бухгалтерії.

Проте, звільнення за п. 1 ст. 41 КЗпП України не уявляється можливим, якщо порушення має тривалий, а не разовий характер і зокрема не надає підстав для звільнення за п. 1 ст. 41 КЗпП України порушення пов’язані з послабленням контролю за роботою підлеглих працівників.

Враховуючи наведене, у районного суду не було підстав для відмови у задоволенні заявлених позивачем вимог про скасування рішення Болградської районної ради Одеської області № 210-VІІ «Про звільнення із займаної посади головного лікаря комунальної установи «Болградська районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року, скасування розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 415/А-2017 «Про звільнення головного лікаря КУ «Болградська центральна районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року, поновлення на посаді головного лікаря Комунальної установи «Болградська центральна районна лікарня».

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не був призначений на посаду головного лікаря, так як був лише виконуючим обов’язки, спростовуються матеріалами справи і положеннями діючого трудового законодавства, оскільки ОСОБА_4 будучи призначений за наказоми від 21.05.1997 року виконуючим обов`язки головного лікаря, за перебігом 2-х місячного строку перебування на посаді, став головним лікарем відповідно до роз`яснення секретаріату ВЦСПС № 30/39 від 29.12.1965 року «Про порядок опалти тимчасового заміщення», тобто в силу закону. Крім того, сам факт видання Болградською райрадою рішення, а Болградською райдержадміністрацією – розпорядження саме про звільнення позивача з посади головного лікаря КУ «Болградська ЦРБ» свідчить, що позивач дійсно перебував на посаді головного лікаря, не тимчасово виконував обов’язки головного лікаря.

Доводи апеляційної скарги про те, що райсуд поставив під сумнів правомочність дій постійних комісій райради, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки на правильність остаточного висновку суду про задоволення вимог про скасування рішення Болградської районної ради Одеської області № 210-VІІ «Про звільнення із займаної посади головного лікаря комунальної установи «Болградська районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року, скасування розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 415/А-2017 «Про звільнення головного лікаря КУ «Болградська центральна районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року, поновлення на посаді головного лікаря Комунальної установи «Болградська центральна районна лікарня» вказані доводи не впливають. Висновки суду стосувались виключно дотримання власником процедури звільнення позивача з займаної посади, а не правомочності постійних комісій райради, як таких.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом того, що вина позивача була встановлена в порядку розгляду протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку з порушеннями встановленими в акті від 18.07.2017 року № 04-11/55 фінансово-господарської діяльності КУ «Болградська центральна районна лікарня» за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року, проведеної Південним офісом Держаудитслужби, не можуть бути взятими до уваги, оскільки у вказаній постанові Болградського районного суду від 21.08.2017 року встановлено вину ОСОБА_4, як головного лікаря саме у триваючих правопорушеннях за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року, а не у одноразовому порушенні. До того ж порушення керівником своїх трудових обов’язків в даному випадку за недоведеністю прямого умислу і попередньої змови з групою інших осіб, пов’язане, як раз з послабленням контролю за роботою підлеглих працівників, що не може бути підставою для кваліфікації за ст. 41 ч.1 КЗпП України.

Інші доводи апеляційної скарги в цій частині рішення зведені до перевстановлення обставин, які правильно встановлені судом і переоцінки доказів, яким судом надано правильну оцінку.

Тому рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_4 про скасування рішення Болградської районної ради Одеської області № 210-VІІ «Про звільнення із займаної посади головного лікаря комунальної установи «Болградська районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року, скасування розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 415/А-2017 «Про звільнення головного лікаря КУ «Болградська центральна районна лікарня» від 26 жовтня 2017 року, поновлення на посаді головного лікаря Комунальної установи «Болградська центральна районна лікарня» слід залишити без змін. Підстав скасування чи зміни рішення суду в цій частині не вбачається.

ОСОБА_1 з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині процесуального порушення районним судом при вирішенні вимог про стягнення різниці в заробітку за час виконання позивачем нижче оплачуваної роботи з 27 жовтня 2017 року по дату винесення рішення суду.

Так, суд стягнув з КУ «Болградська ЦРБ» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 27 жовтня 2017 року (дата, з якої позивач підлягає поновленню на роботі) по 03 травня 2018 року (день ухвалення рішення суду) у розмірі 45 744 гривень 64 копійок, не залучивши вказану юридичну особу, до участі у справі і вирішивши таким чином питання про її права та обов’язки.

В розумінні п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України прийняття судом судового рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Тому рішення Болградського районного суду Одеської області в частині задоволення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у вигляді різниці в заробітку за час виконання позивачем нижче оплачуваної роботи з часу незаконного звільнення до часу поновлення на роботі у займаній посаді, не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

При цьому колегія суддів роз’яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутися до суду з відповідними вимогами до належного відповідача – КУ «Болградська ЦРБ».

Таким чином, апеляційні скарги голови Болградської районної ради Одеської області ОСОБА_2 та представника Болградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заробітної плати – скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог. В іншій частині рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 травня 2018 року слід залишити без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги голови Болградської районної ради Одеської області ОСОБА_2 та представника Болградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заробітної плати - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_4 до Болградської районної ради Одеської області, Болградської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення заробітної плати – залишити без задоволення.

В іншій частині рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 травня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21.09.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_10