Рішення № 76670803, 17.09.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/847/18

Провадження № 2-а/467/14/18

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Догарєвої І.О., за участю секретаря судового засідання Фесенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Арбузинка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Олешківського відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Національної поліції в Херсонській області про визнання дій незаконними, визнання недійсною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття справи про адміністративне правопорушення,-

в с т а н и в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції Олешківського відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_2 (далі – відповідач, інспектор), в якому просить визнати незаконними дії інспектора СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області по складанню постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія НК №050631 від 28 липня 2018 року, про застосування адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП до ОСОБА_1;

визнати недійсною та скасувати постанову про застосування адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія НК №050631 від 28 липня 2018 року, про застосування адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП до ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 255,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

З постановою позивач не згоден, оскільки жодних правил він не порушував, в той час як інспектор при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст.ст.245-280 КУпАП.

Ухвалою від 07.08.2018 року адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 10.08.2018 року, після усунення недоліків адміністративного позову, провадження у справі відкрито.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що 28.07.2018 року приблизно о 13-40 год. він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Херсон-Феодосія-Керч, приблизно на 130-135 кілометрі здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку з дуже малою швидкістю, при цьому жодних порушень ОСОБА_3 дорожнього руху ним допущено не було. В той же час в зустрічному напрямку, на відстані близько 500 м рухався автомобіль патрульної поліції. На вимогу патрульних позивач зупинив свій автомобіль. Тоді відповідач повідомив ОСОБА_1, що останній порушив ОСОБА_3 дорожнього руху України, а саме – не виконав вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», на що позивач пояснив інспектору, що жодних порушень при здійсненні обгону він не допустив і здійснив обгін до початку дії дорожнього знаку. Крім того, транспортний засіб, який він обігнав рухався з дуже малою швидкістю, оскільки він сам, наближаючись до транспортного засобу, що рухався перед ним в попутному напрямку зафіксував на своєму спідометрі швидкість руху 36 км/год, тоді як транспортний засіб попереду нього рухався зі швидкістю ще набагато меншою. Не зважаючи на пояснення водія, інспектор склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. При цьому інспектор фактично не розглядав справу про адміністративне правопорушення, не дослідив жодного доказу, не допитав свідків, не ознайомив водія з наявними в нього доказами правопорушення, на заперечення водія та його прохання надати докази вчинення правопорушення повідомив водію, що інший екіпаж зупинить автомобіль, обгін якого був здійснений ОСОБА_1 та відбере у водія пояснення, які будуть приєднані до матеріалів справи. Водієві не було роз’яснено його права, не встановлювалась жодна з обставин, передбачених ст.245 КУпАП.

Відповідач, інспектор сектору реагування патрульної поліції Олешківського відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився тричі, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи, Головного управління Національної поліції в Херсонській області в судове засідання не з'явився тричі, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

28 липня 2018 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Олешківського відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 19).

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють ОСОБА_3 дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці ОСОБА_3, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ОСОБА_3 дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Статею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ОСОБА_3 дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3, 5 статті122КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 статті 258 КУпАП).

Відповідно до ч. 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 Інструкції).

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1, 28 липня 2018 року, о 14-00 год., керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч, 39 км, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», здійснив обгін в зоні дії знаку, чим порушив ПДР України, розділ 33, 3.25, за що адміністративна відповідальність встановлена ч. 1 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Згідно п. 8.4 ОСОБА_3 дорожнього руху України дорожні знаки поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Заборонний знак 3.25 (розділ 33 ОСОБА_3 дорожнього руху України)«Обгін заборонено» забороняє обгін усіх транспортних засобів, крім поодиноких, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год (Поодинокими вважаються одиночні транспортні засоби, автопоїзди, а також буксируючий транспортний засіб у зчепленні з буксированим).

Зона дії знака — від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, — до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням роз'яснення п.п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Частиною 1статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, частиною 4 зазначеної статті на суд покладається обов'язок вживати визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п. 8.4 в ОСОБА_3 дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог та в судовому засіданні позивач зазначає, що він здійснив обгін транспортного засобу, що рухався зі швидкістю менше 30 км/год та до початку зони дії знаку 3.25 «Обгін заборонено», про що він повідомляв інспектора.

На підтвердження своїх слів позивач надав диск із записом відеореєстратора, встановленого в своєму автомобілі. З відеозапису вбачається, що о 13-38 год., 28 липня 2018 року відповідачем зупинено автомобіль позивача та складено оспорювану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому позивач пояснював інспектору, що транспортний засіб він вважає, що взагалі не обганяв, а «об’їжджав», як перешкоду, оскільки той рухався з занадто малою швидкістю, так як позивач при обгоні на своєму спідометрі зафіксував швидкість 36 км/год, отже інший транспортний засіб рухався ще з меншою швидкістю, і обгін він здійснив до початку зони дії дорожнього знаку 3.25. При цьому інспектором не досліджувались жодні докази, проігнороване клопотання позивача про допит свідків, не роз’яснені позивачеві його права, передбачені ст.268 КУпАП, представився інспектор лише після складення постанови на прохання самого позивача. Жодних дій, спрямованих на встановлення швидкості руху попутного транспортного засобу, що має визначальне значення для встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення інспектором не здійснено.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 10 серпня 2018 року строк, а також не надав доказів правомірності складання постанови серія НК №050631 від 28 липня 2018 року, про застосування адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП до ОСОБА_1

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно дост. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідачем, всупереч вимогам ч.2ст.77 КАС України факт порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, в судове засідання відповідач не з'явився, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надав. Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить посилань на будь-які докази скоєння адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Позивач просив про визнання недійсною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та визнання незаконними та неправомірними дій відповідача по її складанню.

Пункт 3 частини 2 ст. 245 КАС України встановлює способи захисту від протиправного рішення суб'єкта владних повноважень. Тому передусім суд повинен зробити висновок про протиправність такого рішення, яка полягає у незаконності чи невідповідності іншому правовому акту з вищою юридичною силою.

Тобто застосування одного із встановлених законом засобів захисту порушеного права позивача - скасування рішення - можливо у разі задоволення вимог про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та більш конкретніше сформулювати резолютивну частину рішення з метою повного захисту прав та інтересів позивача, а саме, визнати постанову серія НК №050631 від 28 липня 2018 року, про застосування адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП до ОСОБА_1 протиправною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що постанова серія НК №050631 від 28 липня 2018 року інспектора СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про застосування адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП до ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

Керуючись ч. 1 ст. 122, ст.ст. 245, 251, 258, 268, 278, 283, 284, 293 КУпАП, Законом України «Про дорожній рух», ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 139, 241, 246, 255, 295, 297, 382, Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати постанову серія НК №050631 від 28 липня 2018 року інспектора СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про застосування адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП до ОСОБА_1 протиправною.

Постанову серія НК №050631 від 28 липня 2018 року інспектора СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про застосування адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП до ОСОБА_1 скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП згідно постанови серія НК №050631 від 28 липня 2018 року – закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 21.09.2018 року.

Суддя І.О.Догарєва