Ухвала суду № 76668890, 17.09.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1003/18

Провадження № 1-м/390/2/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Бойко І.А.,

при секретарі - Губанові М.М.,

за участю прокурора - Мелікова А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, винесеного відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: Україна, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Шостаківка, вул.Леніна, 2, засудженого вироком Ленінського районного суду м.Курська від 06.12.2016 року за ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК Російської Федерації до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського районного суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації, яким засуджений громадянин України ОСОБА_1

Як вбачається з клопотання, 20.06.2018 року наказом №1902/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючись ст.606 КПК України, ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 16.03.2018 за № 06-34192/18.

ОСОБА_1 засуджено вироком Ленінського районного суду м.Курська від 06.12.2016 року до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228-1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, групою осіб за попередньою змовою, з використанням інформаційно-телекомунікацйних мереж Інтернет, у великому розмірі), що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

За змістом вказаного вироку, предметом злочину, за який ОСОБА_1 засуджений, були наркотичні речовини:

- що містить в своєму складі речовину альфапірролідіновалерофенон, яке є похідною наркотичної речовини N-метилефедрон, загальною вагою, не менш ніж 34,18 г,

- суміші речовин рослинного походження з речовиною, до складу якої входить метил-2-(1-(циклогексилметил)1Н-індол-3-карбоксамид)-3,3-диметилбутаноат, що є похідним від наркотичної речовини метиловий ефір 3-метил-2-(1пентил-1 Н-індол-3-карбоксамидо) бутанової кислоти, загальною вагою, не менш ніж 38,1 г.

Згідно вказаного вироку, злочинні дії мали місце в період з 13.05.2016 року по 25.05.2016 року.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 9» УФСВП Росії по Курській області; кінець відбуття строку покарання - 24.05.2023 року.

Згідно подання, останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 в Україні є адреса: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Шостаківка, вул.Леніна, 2.

З посиланням на вимоги ч.3 ст.609, ч.1 ст.610 КПК України в клопотанні ставиться питання про визначення положень Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_1 засуджено вироком Ленінського районного суду м.Курська від 06.12.2016 року до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму; зазначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вказаного вироку.

В клопотанні також вказано, що розгляд останнього провести без участі у судовому засіданні представника Міністерства юстиції України.

В судове засідання представник заявника не з’явився, у зв’язку з чим справу розглянуто у його відсутності, участь якого згідно з ч.1 ст.610 КПК України не є обов'язковою.

Заслухавши думку прокурора, який вважав, що клопотання підлягає задоволенню, суд дослідивши надані документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Встановлено, що згідно з вироком Ленінського районного суду м.Курська від 06.12.2016 року ОСОБА_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та області, визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п.«г» ч.4 ст.228.1 КК РФ та засуджений до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Зазначений вирок набрав законної сили 17.12.2016 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначається з 06.12.2016 року, до строку відбування покарання зараховано час утримання під вартою з 26.05.2016 року по 06.12.2016 року, а також з 25.05.2016 року по 26.05.2016 року.

В теперішній час засуджений відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 9» УФСВП Росії по Курській області, за час відбування засуджений зарекомендував себе посередньо.

Засуджений ОСОБА_1 в письмовій заяві особисто зазначив, що бажає продовжити подальше відбування покарання за місцем проживання та реєстрації в Україні, де адресою його проживання є: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Шостаківка, вул.Леніна, 2, що підтверджується паспортом серії ЕВ №385108, виданого 29.04.2015 року Ленінським РС у м.Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області, вказана адреса, як місце його проживання також зазначена і у вироку суду.

У відповідності до вимог ч.3 ст.609 КПК України, Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

У відповідності до вимог ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, відповідно до положень Конвенції передача може мати місце лише при наступних обставинах:

a) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

b) якщо рішення є остаточним;

c) якщо на час отримання запиту про передачу засуджена особа має відбувати покарання впродовж якнайменш шести місяців або якщо їй винесено вирок до ув'язнення на невизначений строк;

d) якщо на передачу згодна засуджена особа або, коли з врахуванням її віку або фізичного чи психічного стану одна із двох держав вважає це за необхідне, - законний представник засудженої особи;

e) якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території;

f) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання, визначені у ст. 606 КПК України, відповідають ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статтей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч.4 ст.610 КПК України, а саме якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком іноземної держави.

Частина 4 стаття 228.1 КК Російської Федерації відповідає ч.3 ст.307 КК України, якою за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Частина третя статті 30 КК Російської Федерації відповідає ч.1 ст.15 КК України, якою замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Частиною 3 ст.15 КК України передбачено, що замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Разом з цим, ч.3 ст.68 КК України встановлено, що за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На запит суду Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками повідомлено, що речовини альфа-пірролідіновалерофенон (синонім назви: PVP, a- PVP, а-пірролідіновалерофенон), хімічна назва якої: 1феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он, та метил-2-[[1(циклогексилметил)індол-3-карбоніл]аміно]-3,3-диметилбутаноат, синоніми назви – MDMB-CHMICA, інша хімічна назва: метил-2-(1-(циклогексаметил)-1Н-індол-3-карбоксамидо)-3,3диметилбутаноат, включені до списку № 2 Таблиці І особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, тому обіг їх на території України підпадає під дію заходів контролю, регламентованих Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Речовина PVP включена до переліку відповідно до змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від 05.12.2012 року, а речовина -[[1(циклогексилметил)індол-3-карбоніл]аміно]-3,3-диметилбутаноат, внесена до Переліку, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 390 від 16.05.2018 року. На даний час Держлікслужбою з МОЗ України відбувається узгодження, щодо визначення невеликих, великих та особливо великих розмірів зазначеної психотропної речовини.

Таким чином, станом на 13.05.2016 року на території України речовина: метил-2-(1-(циклогексаметил)-1Н-індол-3-карбоксамидо)-3,3диметилбутаноат, не вважалась психотропною речовиною, що знаходиться у незаконному обігу, кримінальна відповідальність за дії з цією речовиною, на території України настає з часу внесення цієї речовини до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, та наказу Міністерства охорони здоров’я України № 188 від 01.08.2000 року, що визначає невеликі, великі та особливо великі розміри речовин, які знаходяться в незаконному обігу.

З урахуванням вимог ч.2 ст.5 КК України, згідно якої закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, тому суд приводить вирок Ленінського районного суду м.Курська відносно ОСОБА_1 від 06.12.2016 року, у відповідність із кримінальним законом України, за його злочинні дії, в частині замаху на незаконний збут наркотичної речовини, що містила в своєму складі речовину альфапірролідіновалерофенон (PVP), який є похідним речовини N-метилефедрон, загальною вагою, 34,18 г.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 188 від 01.08.2000 року, з наступними змінами, розмірами речовини альфапірролідіновалерофенон (PVP) становить: невеликі - до 0,15 г, великі - від 1,5 г до 15,0 г, особливо великі – 15,0 г і більше.

Під час приведення вироку суду у відповідність із законодавством України, суд керується, пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, яким визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є громадянином України, вирок суду Російської Федерації яким він засуджений, набрав законної сили, отримано згоду засудженого на його передачу в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином, згідно із законодавством України, а саме ч.3 ст.15, ч.3 ст.307 КК України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Таким чином, за своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи.

Суд, дотримуючись даної норми, вважає за необхідне не призначати додаткове покарання, передбачене ч.3 ст.307 КК України.

Виходячи з викладеного, клопотання про приведення вироку Ленінського районного суду м.Курська Російської Федерації, яким засуджений громадянин України ОСОБА_1 за ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК Російської Федерації, у відповідність із законодавством України підлягає задоволенню.

Оцінюючі встановлені обставини, суд вважає за можливе визначити засудженому вироком Ленінського районного суду м.Курська від 06.12.2016 року ОСОБА_1, покарання за ч.3 ст.15 ч.3ст.307 КК України, із застосуванням ч.3 ст.68 КК України, - у вигляді семи років позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.3, 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.610 КПК Украйни, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Ленінського районного суду м.Курська від 06.12.2016 року у відповідність із законодавством України, - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Ленінського районного суду м.Курська від 06.12.2016 року відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п «г» ч.4 ст.228.1 КК Російської Федерації до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Вважати ОСОБА_1, засудженим за ч.3 ст.15, ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ч.3 ст.68 КК України, до семи років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 06.12.2016 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_1, зарахувати термін його перебування під вартою з 26.05.2016 року по 06.12.2016 року, а також з 25.05.2016 року по 26.05.2016 року.

Копію ухвали направити керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури та у двох екземплярах до Міністерства юстиції України.

Ухвалу може бути оскаржено органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором, - до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя