Ухвала суду № 76667387, 25.09.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4140/18

1-кс/215/1335/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року Слідчий суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області – ОСОБА_1,

за участі: секретаря – Конопліної С.І.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 – ОСОБА_2,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області – ОСОБА_3,

підозрюваного – ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуваючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Армавірська 10/30, раніше судимому:

1) 05.02.2007 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 307 ч. 2, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі. Додаткова міра конфіскація майна;

2) 19.02.2007 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 309 ч. 3, ст. 69, ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років 1 місяця. Шляхом поглинення покарання Саксаганського районного суду від 05.02.2007 призначено остаточне покарання 4 роки 1 місяць до позбавлення волі у виправній колонії.

3) 07.06.2007 Жовтенвим районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю з покаранням по вироку Саксаганського районного суда м. Кривого Рогу від 19.02.2007 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі у виправній колонії. Зарахувати в строк відбутого покарання під час перебування під вартою з 19.12.2006 по 07.06.2007 рік. Вирок вступив в законну силу 05.07.2007 року.

4) 20.07.2010 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч. 2, ст. 395, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2007 року остаточно до відбуття визначити 2 роки 9 місяців позбавлення волі у виправній колонії, зарахувати в строк відбуття покарання час тримання під вартою з 06.05.2010 по 20.07.2010 року. Вирок вступив в силу з 12.08.2010;

5) 26.06.2013 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;

6) 12.09.2013 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч.2 КК України на строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано покарання по вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26.06.2013 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, зарахувавши в строк відбутого покарання час перебування під вартою з 01.06.2013 року до 26.06.2013 року. Звільнений з місць позбавлення волі 01.06.2018 по відбуттю строку покарання,

ВСТАНОВИЛА:

Клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за єдиним № 12018040760001623 від 09.09.2018 року, відповідає вимогам ст. ст. 176, 184 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності громадян, відповідних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно скоїв кримінальні правопорушення проти власності.

Так, повторно ОСОБА_4, 08.09.2018 року приблизно о 18.56 годині зайшов до приміщення супермаркету «Варус-18» за адресою: Тернівський район, м. Кривий Ріг, вул. Чарівна, 1Б і попрямував до відділу продажу алкогольних напоїв.

ОСОБА_4 маючи раптово виниклий намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги охоронців та інших співробітників супермаркету, підійшов до прилавку, де були виставлені на продаж алкогольні напої.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, з корисливих мотивів усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 таємно, шляхом вільного доступу 08.09.2018 року приблизно о 18.58 годині взяв з прилавку одну пляшку коньяку «ОСОБА_5 V.S.O.P» об’ємом 0,5 літрів та сховав її під кофту, в яку був одягнений. Після чого ОСОБА_4, не маючи наміру розрахуватися за товар, пройшов касу супермаркету «Варус-18» з пляшкою коньяку «ОСОБА_5 V.S.O.P» об’ємом 0,5 літрів та направився до виходу з супермаркету «Варус-18».

Однак, ОСОБА_4 свій злочинний намір, спрямований на крадіжку майна та обернення його на свою користь не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки в той же день 08.09.2018 приблизно о 18.59 годині, пройшовши касову зону був зупинений охоронником «Варус-18» у приміщенні супермаркету по вул. Чарівна, 1Б в Тернівському районі м. Кривого Рогу.

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 17/12.1/628 від 19.09.2018 загальна вартість пляшки коньяку «ОСОБА_5 V.S.O.P» об’ємом 0,5 літрів становить 1167,78 гривень.

Крім того, повторно ОСОБА_4, 10.09.2018 року приблизно о 12.23 годині зайшов до приміщення супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет» №311 за адресою: Тернівський район, м. Кривий Ріг, вул. С. Колачевського, 52 К.

ОСОБА_4, маючи раптово виниклий намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги охоронців та інших співробітників супермаркету, підійшов до прилавку, де була виставлена на продаж кава.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, з корисливих мотивів усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 таємно, шляхом вільного доступу 10.09.2018 року приблизно о 12.23 годині взяв з прилавку дві пачки кави «Якобз Монарх» розчинна кожна по 400 грам та поклав їх у поліетиленовий пакет. Після чого ОСОБА_4, не маючи наміру розрахуватися за товар, пройшов касу супермаркету «АТБ-маркет №311» з поліетиленовим пакетом, у якому знаходились дві пачки кави «Якобз Монарх» розчинна кожна по 400 грам та направився до виходу з супермаркету «АТБ-маркет».

Однак, ОСОБА_4 свій злочинний намір, спрямований на крадіжку майна ТОВ «АТБ-маркет» №311 та обернення його на свою користь не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки в той же день 10.09.2018 приблизно о 12.23 годині, пройшовши касову зону був зупинений охоронниками ТОВ «АТБ-маркет» у приміщенні супермаркету по вул. С.Колачевського, 52 К в Тернівському районі м. Кривого Рогу.

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 17/12.1/627 від 18.09.2018 загальна вартість двох пачок кави «Якобз Монарх» розчинна кожна по 400 грам становить 517,33 гривень.

Також повторно ОСОБА_4, 11.09.2018 року приблизно о 09.57 годині зайшов до приміщення супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет» №311 за адресою: Тернівський район, м. Кривий Ріг, вул. С. Колачевського, 52 К і попрямував до відділу з продажу алкогольних напоїв.

ОСОБА_4 маючи раптово виниклий намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги охоронців та інших співробітників супермаркету, підійшов до прилавку, де були виставлені на продаж алкогольні напої.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, з корисливих мотивів усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 таємно, шляхом вільного доступу 11.09.2018 року приблизно о 10.00 годині взяв з прилавку пляшку коньяку «ОСОБА_5 Супериор» об’ємом 0,5 літрів та поклав її у поліетиленовий пакет. Після чого ОСОБА_4, не маючи наміру розрахуватися за товар, пройшов касу супермаркету «АТБ-маркет №311» з поліетиленовим пакетом, у якому знаходилась пляшка коньяку «ОСОБА_5 Супериор» об’ємом 0,5 літрів та направився до виходу з супермаркету «АТБ-маркет».

Після чого, ОСОБА_4, утримуючи в руках вищевказане майно з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-маркет» № 311 матеріальну шкоду на загальну суму 808,15 гривень

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 17/12.1/629 від 18.09.2018 загальна вартість пляшки коньяку «ОСОБА_5 Супериор» об’ємом 0,5 літрів становить 808,15 гривень.

Прокурор у засіданні просив застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, але заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на стан здоров’я і необхідність лікування.

Причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні яких йому пред’явлено підозру, крім визнання вини ним самим, об’єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв’язку з цим 20.09.2018 р. йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Суд, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під ватою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В даному випадку особа обвинувачується у скоєнні ряду злочинів середньої тяжкості, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Суд ставить під сумнів можливість ОСОБА_4 забезпечити виконання ухвали суду у випадку встановлення йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки є всі підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється з огляду на вчинення кримінальних правопорушень в короткий термін після звільнення з місць позбавлення волі. Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення тяжкого злочину та звільнений від відбування покарання, маючи не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість за злочини проти власності, на теперішній час знову підозрюється у вчиненні злочинів проти власності, суд вважає, що дана обставина може свідчити про його стійке небажання ставати на шлях виправлення та схильність до постійного вчинення нових злочинів, а тому він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб і обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує того, що ОСОБА_4 не стане вчиняти інші кримінальні правопорушення.

З іншої сторони встановлено, що ОСОБА_4 має тяжкі захворювання та потребує лікування, в зв’язку з чим суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3 розділу 2 «Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 р. № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525 - медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров’я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров’я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку. Даний порядок також забезпечує лікування та надання медикаментозного підтримання особам, які знаходяться під вартою та мають захворювання на гепатит В та С.

Виходячи з конституційного принципу визнання охорони здоров'я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, а також дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, з метою захисту прав підозрюваного ОСОБА_4, суд вважає за необхідне, зобов’язати начальника медичної частини ДУ «Криворізька УВП (№ 3)» скласти висновок щодо наявності/відсутності потреби в госпіталізації та направленні на стаціонарне лікування до лікарняного закладу відділу (сектору) охорони здоров’я територіального органу ДПтС України, якому підпорядкована ДУ «Криворізька УВП (№ 3)» - підозрюваного ОСОБА_4, в зв’язку з наявними в нього захворюваннями, та у випадку встановлення наявності підстав – вчинити відповідні дії, передбачені розділом 3 Наказу від 15.08.2014 № 1348/5/572 Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», та розділом 2 спільного Наказу Мінюсту України, Міністерства охорони здоров’я України, «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» 10.02.2012 № 239/5/104.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчиненого повторно; та ч.2 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який раніше неодноразово судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочини проти власності, звільнившись 01.06.2018 з місць позбавлення волі, відповідних висновків для себе не зробив та повторно вже у вересні 2018 року вчинив ряд умисних корисливих злочинів проти власності, що свідчить про його досить високу схильність до вчинення нових злочинів, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, що є суспільним інтересом, та незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам. Наявність у підозрюваного ОСОБА_4 постійного місця проживання та хвороб, якими він страждає, не зменшують заявлених ризиків щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов’язків під час досудового слідства та в суді.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, по 23 листопада 2018 р. включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов’язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім’я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов’язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя: