Ухвала суду № 76666956, 21.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

21 вересня 2018 р. м.Одеса Справа № 814/939/18

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Косцова І.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 у справах дітей Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування п. 8 рішення №90 від 26.01.2018 року, визнання протиправним та скасування п. 3 рішення №95 від 30.01.2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради подав апеляційну скаргу.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити йому строк на апеляційне оскарження судового рішення, в обґрунтування якого зазначив, що причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою стало невчасне отримання посадовою особою юридичного департаменту Миколаївської міської ради повного тексту відповідного рішення.

Ознайомившись з апеляційною скаргою та доданими документами, суддя не вбачає підстав для задоволення такого клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.54), копія оскаржуваного рішення отримана апелянтом 25 червня 2018 року, однак апеляційну скаргу на вказане рішення надано до суду лише 12 вересня 2018 року, тобто з пропуском встановленого строку.

За приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 293 КАС України надає право учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, можуть скористатися правом на апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз наведених апелянтом причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою дає підстави для висновку, що останній фактично пропущено з підстав неналежного виконання посадовими особами органу місцевого самоврядування своїх посадових обов’язків, а отже не є поважними причинами пропуску такого строку.

Частинами 2,3 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 ч.1 ст.299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнані судом апеляційної інстанції неповажними, суддя вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику терміну для подання заяви про поновлення цього строку із зазначенням в ній інших поважних підстав для його поновлення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 296, 298, 299 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними зазначені Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року.

Залишити апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року – без руху.

Надати апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення відповідної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.

Роз’яснити апелянту, що уразі не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Косцова І.П.