Вирок № 7666685, 28.01.2010, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-/ 6- 2010р. В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року Лебединський районний суд

Сумської області

В складі : судді Подопригори Л.І.

при секретарі Єрмаковій Н.І.

з участю прокурора Радковського В.П.,

адвоката ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

За ст. 296 ч.2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

За ст. 296 ч.2 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

За ст.ст. 296 ч.2 КК України,

В с т а н о в и в:

Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 13 листопада 2008 року близько 14 год. 30 хв. рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням підсудного ОСОБА_4 в напрямку до с. Будилка Лебединського району на околиці міста Лебедин поблизу озера «Лебединське», зустріли автомобіль під керуванням потерпілого ОСОБА_2, який рухався у попутному з ними напрямку. В цей час у підсудного ОСОБА_4 виник умисел на вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_2 Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 обігнав автомобіль ОСОБА_2 та зупинився перед його автомобілем , змусивши ОСОБА_2 зупинитися , чим порушив його плани щодо поїздки на ринок м. Харків.Крім потерпілого ОСОБА_2 в автомашині знаходилися дружина потерпілого ОСОБА_7 та його теща ОСОБА_8 Коли автомобілі зупинилися ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення хуліганства, направився до автомобіля ОСОБА_2, який також став виходити із автомобіля, та підійшовши до ОСОБА_2, реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на вчинення хуліганства, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи присутністю сторонніх, діючи із особливою зухвалістю, без попередження, несподівано для ОСОБА_2 вдарив його кулаком у обличчя. Після цього продовжуючи діяти із особливою зухвалістю, нехтуючи встановленими у суспільстві нормами суспільної моралі та правилами поведінки, не зважаючи на безперервні прохання присутніх під час бійки жінок – ОСОБА_8, та ОСОБА_7, припинити бійку, продовжив наносити удари кулаками по голові та тулубу ОСОБА_2 розміщуючись навпроти потерпілого, а затим лежачи на землі, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №385 від 05.01.2009 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. У той час як ОСОБА_4 продовжував з хуліганських спонукань наносити удари ОСОБА_2, із автомобіля ОСОБА_4 вийшов ОСОБА_6 та діючи з хуліганських спонукань разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_5, взявши з багажника автомобіля дерев’яну палицю, та продовжуючи діяти з хуліганських спонукань, умисно грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи встановленими у суспільстві нормами суспільної моралі та правилами поведінки, не зважаючи на безперервні прохання присутніх під час бійки жінок – ОСОБА_8 та ОСОБА_7, припинити бійку, діючи із особливою зухвалістю наніс 3-4 удари палицею по тулубу ОСОБА_2, заподіявши потерпілому фізичний біль та страждання, а ОСОБА_5, одночасно із ОСОБА_6 та ОСОБА_4Г, діючи із хуліганських спонукань, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи встановленими у суспільстві нормами суспільної моралі та правилами поведінки, не зважаючи на безперервні прохання присутніх під час бійки жінок – ОСОБА_8 та ОСОБА_7, припинити бійку, з особливою зухвалістю наніс кілька ударів взутими ногами по тулубу ОСОБА_2 В.М. зліва, заподіявши потерпілому фізичного болю та страждань.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину свою визнав частково та пояснив, що 13 листопада 2008 року він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Трохименко працювали в с. Пристайлово. Близько 13 години до нього зателефонувала дружина і повідомила, що ОСОБА_2 влаштував на ринку з нею сварку, тягав її за одяг, погрожував і попросила приїхати допомогти скласти речі. Він разом з ОСОБА_5 на автомашині останнього поїхали в м. Лебедин. По дорозі він розповів йому про розмову з дружиною. По приїзду на ринок він разом з ОСОБА_5 допомогли дружині скласти речі, забрали її, заїхали в лікарню, де дружина зміряла тиск і відвезли її додому. Вдома він взяв свою машину, а машину ОСОБА_5 залишили вдома. Заїхали допомогли погрузити бетонні кольца на грузову автомашину і забравши з собою ОСОБА_6 знову стали їхати на роботу. По дорозі на роботу він мав намір заїхати в с. Будилку, де домовлявся з одним чоловіком про виконання йому робіт і тому вони поїхали дорогою на с. Будилка. При виїзді з міста він побачив автомобіль ОСОБА_2, який також рухався в сторону с. Будилка. Він обігнав автомобіль ОСОБА_2 і включивши аварійну сигналізацію зупинився перед його автомобілем. ОСОБА_2 також зупинився на відстані 10 метрів від його автомашини. Він вийшов з автомашини і став йти до машини ОСОБА_2. ОСОБА_2 також вийшов з автомашини разом з дружиною та тещею. Зустрілися вони з ОСОБА_2 між машинами. ОСОБА_2 став говорити, що його дружина заважає йому працювати, на що він відмовив, що він не чипав його дружину. ОСОБА_2 став погрожувати йому, що і його поставить на місто. Він підійшовши до ОСОБА_2 відштовхнув його рукою і він зробив крок назад, а потім знову став підходити до нього і між ними зав’язалася бійка під час якої він наносив удари потерпілому кулаками в область голови та грудей. Всього наніс 1-2 удари в голову, та 3-4 в область грудей. Коли попадали на землю, то продовжували один одного притискати до землі, не наносячи ударів. Все це тривало десь до 10 хвилин. Потім їх відтягли один від одного хтось з підсудних і він пішов до машини. Коли розтягнули то ОСОБА_5 та ОСОБА_6 бачив біля машини. Він не бачив, щоб останні били потерпілого чи вчиняли якісь дії.Дружина та теща, які були на місці події просили припинити бійку.

В послідуючому підсудний ОСОБА_4 вину свою визнав повністю. З пред’явленим обвинуваченням повністю згоден.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину свою не визнав та пояснив, що 13 листопада 2008 року вони разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та Трохименко працювали в с. Пристайлово на будівництві колодязя. Близько 13 години до ОСОБА_4 зателефонувала його дружина. Після розмови з нею ОСОБА_4 попросив його підвезти на ринок в м. Лебедин, сказавши, що у дружини проблеми з ОСОБА_2 і що вона стривожена та плаче. Вони поїхали на ринок де допомогли ОСОБА_10 зібрати речі. Перебуваючи на ринку він не чув сварки між ОСОБА_10 чи ОСОБА_4 та іншими реалізаторами . Затим вони відвезли ОСОБА_10 додому, заїхавши по дорозі до лікарні, де вона зміряла тиск. Вдома у ОСОБА_4 вони сіли в машину ОСОБА_4, а свою він залишив у нього і поїхали допомагати навантажити кольца бетонні на автомашину, після чого забравши з собою ОСОБА_6, який також завантажував кольца, поїхали на роботу. По дорозі ОСОБА_4 сказав, що треба заїхати в с. Будилку, так як там намічалася робота. Їдучи в с. Будилку на виїзді в міста побачили автомашину ОСОБА_2, яка рухалася в попутному з ними напрямку. ОСОБА_4 обігнавши її зупинився. За ним зупинилася і автомашина ОСОБА_2 ОСОБА_4 вийшов з автомашини і пішов у напрямку до автомашини ОСОБА_2 Вони з ОСОБА_6залишалися в автомашині. Потім оглянувшись назад він побачив, що ОСОБА_4 розмовляє з ОСОБА_2 на підвищених тонах і ОСОБА_2 тримав ОСОБА_4 спереду за одяг. Він вийшов з автомашини і став йти до них, щоб розмирити їх, але назустріч йому вийшла дружина ОСОБА_2 і стала його утримувати, просила не вмішуватися в ситуацію. Під час розмови з дружиною ОСОБА_2 він знаходився до підсудного та потерпілого спиною, а потім коли оглянувся, побачив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 лежать на землі, ОСОБА_2 в цей час сидів верхи на ОСОБА_4. Відсторонивши дружину ОСОБА_2 він підійшов до них, стягнув ОСОБА_2 з ОСОБА_4 і разом з ОСОБА_4 пішов до автомашини. Ударів нікому не наносив і протиправних дій не вчиняв. В послідуючому в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю, повністю визнавши обвинувачення пред’явлене йому органами досудового слідства.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 пояснив, що 13 листопада 2008 року він разом з підсудними та Трохименко працювали в с. Пристайлово на будівництві колодязя. Близько 11 години разом з Трохименко на його вантажній автомашині поїхали в м. Лебедин, щоб перевезти бетонні кольца. Коли вантажили кольца під’їхали ОСОБА_4 та ОСОБА_5, допомогли їм завантажити кольца. Трохименко повіз кольца вантажною автомашиною, а він сів в автомашину до ОСОБА_4, так як там було зручніше і швидше їхати. Їхали вони на роботу в с. Пристайлово, але по дорозі ОСОБА_4Г сказав, що заїдуть в с. Будилку до чоловіка, який пропонував їм роботу. На виїзді в м. лебедина неподалік озера побачили , що в попутному з ними напрямку їде автомашина потерпілого. ОСОБА_4 обігнавши автомашину ОСОБА_2 зупинився. ОСОБА_2 зупинився за ним. ОСОБА_4 вийшов з автомашини в пішов в напрямку до машини ОСОБА_2. Він чув, як ОСОБА_4 розмовляв з ОСОБА_2 на підвищених тонах. Він зрозумів, що між ними виникла сварка. Вийшовши в машини він став йти до них, щоб розмирити їх, але назустріч йому вийшла теща ОСОБА_2 і між ними виникла словесна сварка, так як жінка не пускала його до ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Під час сварки він виказував на її адресу брутальні слова. Потім оглянувшись побачив, що ОСОБА_4 лежить на землі, а ОСОБА_2 сидить на ньому. Чи билися вони він не бачив. Хто кому наносив удари також не бачив. Потім він разом з ОСОБА_5 їх розтягнули. ОСОБА_4 пішов з ними до автомашини. Сівши в автомашину поїхали в м. Лебедин , де ОСОБА_4 залишився двома, а вони з ОСОБА_5 пересівши в автомашину ОСОБА_5 поїхали на роботу в с. Пристайлово. Ударів нікому не наносив і протиправних дій не вчиняв. В послідуючому в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю, повністю визнавши обвинувачення пред’явлене йому в ході судового .

Крім визнання своєї вини під час судового слідства вина підсудних доведена іншими доказами по справі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий пояснив, що 13 листопада 2008 року на ринку в м. Лебедині, де у нього знаходяться торгові точки, між ним та ОСОБА_10, яка також є підприємцем і займається реалізацією виникла словесна суперечка з приводу торгівлі. Під час сварки ОСОБА_10 телефонувала своєму чоловікові ОСОБА_4 щоб він приїхав на ринок на розбір. Закривши свої торгові точки він разом з дружиною поїхали додому, а близько 14 години 30 хвилин поїхали за товаром у м. Харків. З ними поїхала теща ОСОБА_8 Коли виїхали за м. Лебедин і майже дотягли до військової об’їзної дороги їх машину наздогнав автомобіль «фольксваген» темно синього кольору д.н. НОМЕР_2 . Коли автомашини порівнялися то водій тої автомашини включив аварійку і перегородив дорогу своїм автомобілем. Він вимушено зупинився і побачив, що з автомобіля вийшов підсудний ОСОБА_4 і пішов до його автомашини. Він також вийшов з автомашини. Порівнявся з ним підсудний скинув светр і наніс удар кулаком йому в обличчя. Також боковим зором він побачив, як з автомобіля виходили ОСОБА_11 та ОСОБА_5. ОСОБА_11 витягнув з багажника машини палку, що нагадувала держак із сільхоз інструмента довжиною 60-70 см. Після того як ОСОБА_4 його вдарив він схопив його і між ними зав’язалася бійка в ході якої вони впали на землю. В цей момент до них підбіг ОСОБА_6 та наніс декілька ударів палкою по спині, а ОСОБА_5 почав наносити удари руками і ногами по тулубу. Коли ці підсудні наносили удари він разом з ОСОБА_4 продовжували бійку на землі. Дружина та її мати кричали, щоб підсудні припинили свої дії, намагалися відтягти підсудних від нього, але вони не звертали на це уваги. Потім підсудні припинили побиття. З приводу неправомірних дій підсудних, він того ж дня звернувся в міліцію та до лікаря. З приводу отриманих побоїв він проходив стаціонарне лікування в лікарні.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 13 листопада 2008 року о 12 год. 30 хв. вона з чоловіком ОСОБА_2 приїхали на ринок забрати виручку, щоб поїхати у цей же день на нічний ринок за товаром. Про те , що вонии кожного четверга їздять за товаром у м. Харків знали всі реалізатори, та сусіди по торгівлі. Реалізатор ОСОБА_12 поскаржилася на ОСОБА_10, яка торгувала поряд, що та заважає нормально проводити торгівлю. З цього приводу між чоловіком та ОСОБА_10 виникла словесна суперечка під час якої ОСОБА_10 виказувала погрози на їх адресу. При цьому вона телефонувала своєму співмешканцю ОСОБА_4, щоб він приїхав та захистив її. Справившись зі своїми справами вони хвилин через 10-15 залишили ринок. Десь о 14 год. 30 хв. вона разом з чоловіком та своєю матір’ю, на автомашині під керуванням чоловіка виїхали до м. Харкова. Вона сиділа спереду біля водія, а мати сиділа на задньому сидінні за чоловіком. Весь час вона хвилювалася і за них і за дітей, оскільки багато неприємних речей почула як від ОСОБА_10 так і від її матері, яка їм телефонувала по телефону. Коли виїхали за Лебедин вона побачила , що їх обганяє автомобіль.Чоловік сказав , що от і почалося , що це автомобіль ОСОБА_4. Скло у авто було затемнене. Цей автомобіль на швидкості підрізав їх автомобіль і замигав задніми ліхтарями автомобіля та зупинився перед автомашиною. Чоловік зупинив автомобіль на узбіччі справа, десь на відстані до 3 метрів від автомобіля, що зупинився перед ними. Коли зупинилися автомобілі, вона схопила за одяг чоловіка і сказала не треба нічого робити, на що він її заспокоїв і сказав , що все буде гаразд. В цей час ОСОБА_4 вийшов із-за керма та попрямував до їхнього автомобіля. Чоловік також вийшов із машини і став закривати дверці. Коли раптом за ним стала виходити і її мати. Не дивлячись на заперечення чоловіка мати стал біля машини. Вона в цей час сиділа на передньому сидінні і дивилася за діями ОСОБА_4. Він, коли вийшов із авто став йти назустріч і знімати при цьому якусь свою кофту із капюшоном. Пройшовши кілька кроків він її кинув між машинами і продовжував йти. Коли наблизився до нашої машини, а чоловік та мати у цей час стояли обличчям одне до одного і чоловік при цьому стояв спиною до ОСОБА_4, той наблизившись до нього наніс чоловіку удар кулаком. Куди саме вона не бачила, але що то був удар зрозуміла, так як чоловік упав на право від на асфальт. Злякавшись вона швидко вибігла із авто, оббігла його спереду та направилася до чоловіка., який на спині, у нього задралася футболка і він голою спиною у районі попереку лежав на асфальті. ОСОБА_4 у цей час знаходився зверху над чоловіком і тримаючи за футболку бив його тілом та головою об асфальт. При цьому побачила, що у чоловіка розбитий ніс, все обличчя було у крові і він весь час намагався витирати кров із обличчя, в той час як ОСОБА_4 його бив об асфальт. Руки у ОСОБА_4 також були у крові. Чоловік у відповідь не наносив удари ОСОБА_4, так як у цей момент витирав із обличчя кров. Вона намагалася зателефонувати в міліцію, але через нервове потрясіння нічого зробити з телефоном не змогла. Мати весь час кричала, щоб вони припинили сутичку. Вона бігала навколо них і просила припинити бійку, та стала говорити ОСОБА_4 , що буде, якщо він не припинить бити чоловіка. Потім вона побучила, як з автомобіля вийшли підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вона знала підсудного ОСОБА_5 і побігши йому назустріч стала просити його допомогти і не втручатися в бійку. При цьому відпихала його в лісосмугу. В цей час почула крик матері в побачила, що ОСОБА_6 взявши з багажника палку, став йти до чоловіка та ОСОБА_4. Мати пішла йому назустріч. ОСОБА_6 підійшовши до чоловіка ударив його палицею декілька раз в область спини. В цей час ОСОБА_5 відштовхнувши її підбіг до чоловіка і став бити його ногами по тулубу. Ні ОСОБА_5 ні ОСОБА_6 не вчиняли ніяких дій по припиненню бійки між ОСОБА_4 та її чоловіком. Ці події тривали десь 15-20 хв. Вони з матір’ю кричали, щоб підсудні припинили свої дії, що вони звернуться в міліцію, але на це ніхто не реагував. Затим ОСОБА_4 облишив чоловіка. Інші підсудні також перестали наносити удари чоловікові. Вони пішли до своєї автомашини і розвернувшись поїхали в м. Лебедин. Вони з чоловіком та матір’ю також поїхали в місто, де звернулись до міліції, а потім до лікарні. З приводу отриманих ушкоджень чоловік перебував на стаціонарному лікування в лікарні, а також проходив обстеження в обласній лікарні в м. Суми.

Свідок ОСОБА_8 пояснила,що 13 листопада 2008 року вранці вона була на ринку, де працює реалізатором. Після 12 години була вдома. Близько 14 години до неї зателефонувала мати ОСОБА_10 і з приводу суперечностей, які виникли між їхніми дочками з приводу трудових стосунків, почала виказувати погрози та образи. Невдовзі за нею заїхала дочка з потерпілим. Дочка говорила, що на ринку ОСОБА_10 влаштувала з ними сварку, погрожувала. Після 14 години вона разом з дочкою та зятем ОСОБА_2 на автомашині під керуванням зятя виїхали в м. Харків на вечірній ринок. Вона сиділа на задньому сидіння автомашини. При виїзді з м. Лебедина в районі озера « Лебедин» їх обігнала автомашина і своїм маневром змусила їх зупинитися.Зять при цьому сказав, що от і почалося. Дочка стала говорити ОСОБА_2, щоб він не встрявав у бійку. Із авто попереду вийшов підсудний ОСОБА_4 і став наближатися до їх автомобіля. При цьому він розмахував руками знімаючи з себе спортивну куртку. ОСОБА_2 також вийшов з автомобіля і вона вийшла слідом за ним. Вони стояли біля капота своєї автомашини. ОСОБА_4, підійшовши до них несподівано розмахнувшись правою рукою вдарив потерпілого кулаком в обличчя у область перенісся. Потім вони впали на асфальт та стали перекочуватися один через одного. При цьому ОСОБА_4, коли перебував зверху, бив зятя головою об асфальт, тримаючи його за футболку спереду. Злякавшись вона стала кричати. Тут раптом побачила що із автомашини ОСОБА_4 зліва та справа вийшли підсудній ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Дочка кинулася вперед до підсудного ОСОБА_5, щоб попередити його участь у бійці, а вона побігла назустріч ОСОБА_6, який йшов до них з палкою в руках, яку дістав з багажника машини, та стала спиняти його. ОСОБА_6 виразившись на її адресу нецензурними словами, обійшов її і підбігши до потерпілого, який в цей період бійки перебував зверху ОСОБА_4, наніс йому декілька ударів палицею в область спини. Вона весь час кричала, щоб ОСОБА_6 не бив зятя. В цей час ОСОБА_5 наносив удари потерпілому ногами в бік туловища. На їх прохання припинити бійку підсудні не реагували, а потім ОСОБА_4 різко припинив бити потерпілого. Дочка говорила ОСОБА_4, що цього йому не пробачить. Підсудні швидко сіли у автомобіль і поїхали у напрямку м. Лебедин. Вони також підняли зятя і поїхали одразу у міліцію, а потім у лікарню.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює реалі затором у потерпілого. 13 листопада 2008 року вранці вона вийшла на роботу і стала працювати на місці визначеному Озарними. Потерпілий з дружиною приїхали на ринок після 13 години, щоб забрати в неї денну виручку, так як мали їхати на ринок в м. Харків. На цей час майже ввесь товар вона склала і потерпілий мав допомогти перенести товар до місця зберігання. Коли потерпілий з дружиною приїхали вона поскаржилася на дії ОСОБА_10, яка своїми діями та словами перешкоджала реалізовувати товар. Потім вона почула, як потерпілий, носячи сумки із товаром із палатки, сказав без крику та нецензурних слів, ОСОБА_10, щоб вона припинила їм шкодити, на що ОСОБА_10 у відповідь стала кричати на весь ринок, вживати на адресу ОСОБА_2 нецензурні слова. Дружина ОСОБА_2 забрала потерпілого в палатку. ОСОБА_10 продовжувала сваритися на адресу ОСОБА_2. ще кілька хвилин збирали речі та складали палатку, а ОСОБА_10 весь час сварилася на адресу ОСОБА_2. Сутички між потерпілим та ОСОБА_10 вона не бачила і судячи із дій, які вчиняла ОСОБА_7 та її чоловік у ході словесної сварки із ОСОБА_10, то він до неї фізичну силу не застосовував. Зібравши всі речі вона пішла з ринку. ОСОБА_7 залишались на ринку, так як понесли товар до місця зберігання.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона працює реалі затором у ОСОБА_7. Раніше у неї працювала реалі затором ОСОБА_10, але потім між ними виникли неприязні стосунки через неналежне виконання ОСОБА_10 своїх обов’язків і попова стала працювати окремо. 13 листопада 2008 року вона працювала з 6 години ранку. ОСОБА_7, допомігши виставити товар ОСОБА_12 поїхали з ринку, сказавши, що за виручкою приїдуть в обідній час. За цей день покупці повертали їй три чи чотири пари сапогів, пояснюючи, що зі слів ОСОБА_10 товар є неякісним і на них завищена ціна. Такі дії ОСОБА_10 і раніше вчиняла на ринку , але вона не говорила ОСОБА_7 про це.

Коли на ринок приїхали ОСОБА_7 , це було на початку 13 години, то вона сказала ОСОБА_2, що виручки немає, так як завдяки постійним провокаціям ОСОБА_10 їй повертали товар і попросила його із нею поговорити. На ринку у той час уже майже нікого не було. ОСОБА_2 Вю.М. став переносити товар до місця зберігання тот підійшовши до палатки ОСОБА_10 зробив їй зауваження, сказавши, щоб вона не трогала його реалізаторів і його товар, бо інакше найде на неї управу, при цьому фізичної сили чи фізичного насильства не приміняв. Він говорив це ствердно, не вживаючи образливих чи брутальних слів. У відповідь ОСОБА_10 стала грубо, нецензурно виражатися на адресу ОСОБА_2, принижуючи роль ОСОБА_2 на ринку, і постійно вживала при цьому лайку. Потім до ОСОБА_2 прийшла його дружина і вони пішли. ОСОБА_10 при цьому продовжувала сварку, виказуючи різні брудні слова на адресу потерпілого та його дружини. Потім вона побачила як ОСОБА_10 телефонувала по телефону. Десь хвилин через 10-15 після того як з ринку поїхали ОСОБА_7 на ринок зі сторони Універмагу прийшов ОСОБА_4 з незнайомив хлопцем. Вони зупинилися біля палатки ОСОБА_10, і та стала щось ОСОБА_4. розповідати. Вона продовжувала збирати свій товар коли до неї підійшов ОСОБА_4 і став їй погрожувати. Він був розлюченим. Коли ОСОБА_4, ОСОБА_10 та інший хлопець залишали ринок і проходимо повз неї, вона чула слова ОСОБА_4, що досить слів, переходимо до дій. Наступного дня на ринку вранці ОСОБА_4 знову їй погрожував і вона того ж дня звернулася до міліції з заявою.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона працює реалі затором на ринку. 13.11.2008 року близько 13 - 13 год. 30 хвилин вона стала збирати речі на своїх торгових точках коли почула що ОСОБА_2 став щось говорити ОСОБА_10, він говорив без брутальної лайки, а вона стала кричати на його адресу та на адресу його жінки різні негарні слова. ОСОБА_2 не хапав за одяг ОСОБА_10, і не застосовував до неї фізичну силу. ОСОБА_10. говорила слова не про допомогу, а просто брутальні слова та лайку. Потім бачила як ОСОБА_10, тоді коли ОСОБА_7 ще були на ринку і після того як пішли, кудись звонила по мобільному телефону. Через хвилин 15-20 на ринок приїхав співмешканець ОСОБА_10 – ОСОБА_4 , він дуже швидко пробіг повз неї і прямо пішов до металевого вагончика ОСОБА_13. З ним був ще один хлопець.ЇЇ здивувало те, що він не привітався.Вона чула сварку ОСОБА_4 та ОСОБА_13, яка тривала незначний час. Через деякий час ОСОБА_10 разом з ОСОБА_4 та іншим хлопцем йшли з ринку і вона чула частину їх розмови. Один чоловічій голос сказав, що треба з ним поговорити, а інший сказав, що пора вже діяти, а не говорити.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 13 листопада 2008 року на ринку в м. Лебедині, де вона працює як підприємець, після 13 години між нею та потерпілим виникла сварка. Ініціатором сварки був потерпілий, який пред’явив їй претензії, що нібито вона перешкоджає йому займатися підприємницькою діяльністю по реалізації товару. При цьому зайшовши до неї в палатку грубо себе вів, погрожував, хватав її руками за верхній одяг, придавивши таким чином до столу. Припинила сварку між ними дружина потерпілого, яка забрала потерпілого від неї. Оскільки вона має поганий стан здоров’я і від сварки розхвилювалася то зателефонувала своєму співмешканцю ОСОБА_4 і розповіла про ситуацію, що склалася. Через деякий час ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 приїхали на ринок допомогли їй скласти товар на здати його на зберігання. Затим заїхали в лікарню, де вона зміряла тиск, так як почувала себе дуже погано. Чоловік разом з ОСОБА_5 поїхали на роботу, але незабаром повернулися і їй сказав, що побився з ОСОБА_2М.і що дружина ОСОБА_2 погрожувала його засудити. Тоді вона поїхала з ОСОБА_4 в міліцію де написала заяву на ОСОБА_15 Ввечері ОСОБА_4 стало погано і вони звернулися до лікарні, де йому надали медичну допомогу і призначили лікування.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що 13 листопада 2008 року в обідній час йдучи по території промислового ринку в м. лебедині бачила сварку між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 При цьому бачила, як ОСОБА_2 тримав ОСОБА_10 біля шиї, притисняючи її до столу. З їх слів вона зрозуміла, що сварились вони з приводу того, що нібито ОСОБА_10 заважає йому торгувати.

З протоколу огляду місця події від 13.11.2008 року ( а.с. 15-17 т.1) вбачається, що при огляді ділянки автодороги м. Лебедин – с. Будилка Лебединського району поблизу озера «Лебединське», було встановлено, що місце, де відбувалася бійка знаходиться на автодорозі м. Лебедин – с. Будилка Лебединського району, перед перехрестям за 100 м. від нього. Дорога має асфальтоване покриття, справа та зліва від проїзної частини є обочина, за обочинами знаходиться ліс. Справа за обочиною, в напрямку с. Будилка розміщена електроопора № Р85/96. На рівні еклетроопори, на ділянці обочини, де не росте трава, та місцями є дрібне каміння, по краю проїзної частини справа виявлено взрихлений грунт.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю свідка ОСОБА_7 від 8.12.2008 р. ( а.с. 99-106 т.1) вбачається, що свідок на місці показала місце та розповіла про обставини вчинення злочину і ці її покази, аналогічні показам даними нею в судовому засіданні.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю свідка ОСОБА_8 від 8.12.2008 р. ( а.с. 107-112 т.1) вбачається, що свідок на місці показала місце та розповіла про обставини вчинення злочину і ці її покази, аналогічні показам даними нею в судовому засіданні.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного ОСОБА_4 від 11.12.2008 року( а.с. 132-137 т.1, вбачається, що він розповів і показав , як почалася бійка та як він наніс перший удар у обличчя ОСОБА_4

З висновку судово-медичної експертизи № 385 від 05.01.2009 року ( а.с. 181-182 т. 1) вбачається, що виявлені у потерпілого ОСОБА_2 тілесні ушкодження згідно якої у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, синця у лівій лобній ділянці та синця в лівій скуловій ділянці, садна на нижньому віці правого ока, синця у ділянці перенісся та набряку м’яких тканин, п’яти саден на лівому крилі носу та на спинці носу, на слизовій поверхні нижньої та верхньої губи два крововиливи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; садно на тильній поверхні правої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

З висновку товарознавчої експертизи № 8 від 21.01.2009 року ( а.с. 134-148 т.2) вбачається, що вартість футболки та штанів спортивних, які належать ОСОБА_2 до моменту пошкодження 13.11.2008 року становила 198 грн., на момент проведення експертизи, після пошкодження залишкова вартість спортивних штанів та футболки становить 19 грн. Вказані речі не придатні для подальшого використання.

Сукупність зібраних доказів свідчить про те, що підсудний ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у заподіянні потерпілому легких тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб і ці його дії суд кваліфікує за ст.. 296 ч 2 КК України.

Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.. 296 ч 2 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у заподіянні потерпілому фізичного болю та страждань, вчинене групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст.. 296 ч 2 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у заподіянні потерпілому фізичного болю та страждань, вчинене групою осіб.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав, розкаявся, тяжких наслідків від злочину не настало, позитивну характеристику по місцю проживання, його сімейний стан, думку потерпілого.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає можливим обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, але при цьому дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати до підсудного п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобов’язавши його повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав, розкаявся, тяжких наслідків від злочину не настало, позитивну характеристику по місцю проживання, його сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, думку потерпілого.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає можливим обрати підсудному покарання у вигляді обмеження волі, але при цьому дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати до підсудного п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобов’язавши його повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав, розкаявся, тяжких наслідків від злочину не настало, позитивну характеристику по місцю проживання, його сімейний стан, думку потерпілого.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає можливим обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, але при цьому дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати до підсудного п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобов’язавши його повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора в інтересах Лебединської державної адміністрації про відшкодування витрат понесених державою на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 817, 30 грн. суд вважає підлягає задоволенню.

В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Лебединської ЦРЛ з 13.11.2008 року по 24.11.2008 року і на його лікування були затрачені вказані кошти. Відповідно до вимог ст.. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування особи , потерпілої від злочину підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин в розмірі фактичних витрат і їх виплату покласти на підсудних в долевому порядку.

Цивільний позов потерпілого до підсудних про відшкодування майнової шкоди в розмірі 38512,85 грн., суд вважає підлягає частковому задоволенню. Відповідно до вимог ст.. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вимоги потерпілого в судовому засіданні щодо відшкодування вартості пошкодженого одягу, а саме футболки та спортивних брюк в розмірі 198 грн., суд вважає знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Вимоги потерпілого про відшкодування затрат пов’язаних з лікуванням в розмірі 642 грн. 85 коп. суд вважає підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони стверджуються наявними в справі доказами ( копіями квитанцій). При цьому суд вважає необхідним зарахувати в рахунок відшкодування цих збитків кошти в сумі 630 грн. відшкодованих підсудними під час судового розгляду.

Вимоги потерпілого про відшкодування витрат на харчування під час стаціонарного лікування в лікарні в розмірі 1000 грн., суд вважає задоволенню не підлягають, оскільки як під час досудового слідства так і в судовому засіданні не встановлено доказів, що перебуваючи на стаціонарному лікуванні в лікарні потерпілий потребував додаткового харчування.

Вимоги потерпілого про відшкодування затрат пов’язаних з поїздкою на консультацію до Сумською обласної клінічної лікарні 14 листопада 2008 року в розмірі 150 грн., що складає оплату проїзду, суд вважає підлягає частковому задоволенню. Факт проходження такої консультації 14 листопада 2008 року дійсно має місце, що стверджується протоколом дослідження ( а.с. ), але доказів щодо проведення саме такої оплати за надану послугу потерпілим не надано. Тому суд вважає необхідним стягнути на відшкодування цих затрат кошти, що становлять вартість проїзду з м. Лебедина до м. Сум та в зворотному напрямі в громадському транспорті в розмірі 27,76 гривень ( 13,88 х 2).

Вимоги потерпілого, щодо стягнення з підсудних упущеної вигоди в розмірі 35600 грн. суд вважає задоволенню не підлягають. Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Такими збитками є доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода). Як встановлено в судовому засіданні потерпілий є приватний підприємець і видом його діяльності є торгівля. Потерпілий має п’ять торгових точок, які займаються реалізацією товару. Як пояснив в судовому засідання потерпілий під час перебування його на лікуванні чотири торгові точки працювали постійно, п’ята точка працювала періодично. Реалізаторам виплачувалась заробітна плата. Доводи потерпілого, щодо значного зменшення за час його хвороби прибутку, суд не може взяти як доказ про наявність упущеної вигоди, оскільки потерпілим не надано доказів про наявність причинного зв’язку між зменшенням прибутку і неправомірними діями підсудних.

Вимоги потерпілого про відшкодування затрат понесених в зв’язку з необхідністю надання допомоги сторонніми особами при здійсненні підприємницької діяльності в сумі 600 грн., суд вважає задоволенню не підлягає, оскільки потерпілим не надано доказів, що стосуються заявлених вимог.

Таким чином суд вважає необхідним вимоги потерпілого щодо відшкодування майнової шкоди задовольнити в розмірі 868 грн. 61 коп. (624,85+ 198+27,76). З урахуванням отриманих коштів в сумі 630 грн. до стягнення підлягає сума 238 грн.61 коп.

Відшкодування цієї шкоди відповідно до вимог ст. 1190 ЦК України суд вважає необхідним покласти на винних в солідарному порядку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2. до підсудних про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. , суд вважає в силу ст.ст.23,1167 ЦК України підлягає частковому задоволенню в розмірі 10000 грн. виходячи з обставин справи, характеру страждань потерпілого, істотністю вимушених змін в його життєвих стосунках, а також з урахуванням майнового стану підсудних та ролі кожного при вчиненні злочинів. Вказаної суми суд вважає буде достатньо для відшкодування потерпілому перенесених ним нервових страждань і переживань. . Відшкодування цієї шкоди суд вважає необхідним покласти на винних в долевому порядку, а саме з підсудного ОСОБА_4 в сумі 4000 грн., з підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сумі по 3000 грн. з кожного.

Понесені судові витрати по справі по проведенню товарознавчої експертизи в сумі 187,80 грн.,суд вважає необхідним стягнути з підсудних в долевому порядку.

Речові докази по справі суд вважає необхідним: спортивні штани та футболку, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області- знищити, оскільки цінностей вони собою не являють; автомобіль « Вольксваген Венто», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_10 повернути на належністю.

На пiдставi викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ст.. 296 ч 2 КК України і призначити покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на один рік. Застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від покарання з випробуванням терміном на один рік. Застосувавши п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобов’язати засудженого повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ст.. 296 ч 2 КК України і призначити покарання за цим законом у вигляді обмеження волі строком на один рік. Застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від покарання з випробуванням терміном на один рік. Застосувавши п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобов’язати засудженого повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ст.. 296 ч 2 КК України і призначити покарання за цим законом у вигляді обмеження волі строком на один рік. Застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від покарання з випробуванням терміном на один рік. Застосувавши п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобов’язати засудженого повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засуджених в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 238,61 грн.

Стягнути з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 10000 грн. в долевому порядку, а саме з засудженого ОСОБА_4 в сумі 4000 грн., з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 3000 грн. з кожного.

Стягнути з засуджених в долевому порядку на користь Лебединської районної державної адміністрації рахунок 31417544700214 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013 ОКНО отримувача 23636456 витрати затрачені на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 817,30 грн., тобто з засудженого ОСОБА_4 272 грн. 44 коп., з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 272,43 грн.

Стягнути на користь науково - дослідного експертного криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 35221004000389, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 витрати понесені при проведенні товарознавчої експертизи з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 62,60 грн. з кожного.

Речові докази по справі спортивні штани та футболку, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області- знищити, автомобіль « Вольксваген Венто», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_10 вважати повернутим на належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Лебединський районний суд.

Суддя