Постанова № 76666117, 25.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/488/18

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 02 травня 2018 року у складі суду судді: Хом’якової В.В. по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступник – Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі), в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 грудня 2017 року №№ 48964-1301, 48965-1301 та 48966-1301, якими визначено позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 151662,81 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що при ухвалені оскаржуваного рішення судом першої інстанції помилково застосовано норми матеріального й процесуального права, та неповно встановлені обставини справи, які мають значення для вирішення спору, просить: рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року скасувати, ухвалити нову постанову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2017 року № 48964-1301, № 48965-1301 та № 48966-1301 про нарахування ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2015, 2016, 2017 роки в сумі 151662,81 грн.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 11 лютого 2005 року, який зареєстровано Бериславським районним відділом Херсонської регіональної філії Центру ДЗК 11 лютого 2005 року № 040571500140, ОСОБА_2 є орендарем земельної ділянки площею 40,0 га для ведення фермерського господарства строком на 45 років з орендною платою в розмірі земельного податку, з урахуванням індексів інфляції.

15 лютого 2005 року було створено та зареєстровано фермерське господарство «АГРО-ВЛАД».

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2015 року у справі № 647/1953/15-ц внесено зміни до вищевказаного договору оренди землі та викладено п. 9 у наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Ольгівської сільської ради № 33218812700054 в УДК у Херсонській області, код 37858658, код платежу 18010600, МФО 852010, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік».

Рішення суду набрало законної сили 13.10.2015 року.

Головним управлінням ДФС у Херсонській області прийнято 25 грудня 2017 року податкові повідомлення-рішення: № 48964-1301 про визначення ОСОБА_2 податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 53528,05 грн.; № 48965-1301 про визначення ОСОБА_2 податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 53528,05 грн.; № 48966-1301 про визначення ОСОБА_2 податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 44606,71 грн.

Розрахунок зобов'язань здійснений виходячи з ставки 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 40 га, яка в 2015 році становила 1486890 грн., в 2016 році – 1784268,34 грн., в 2017 році – 1784268,34 грн., нормативна грошова оцінка підтверджена листом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 20.06.2017 року № 11-21-0.63-4936/2-17.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями – рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При ухвалені судового рішення, суд першої інстанції виходив з висновків про те, що оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то саме фізична особа (громадянин), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.

Суд першої інстанції зазначив, що юридична особа - фермерське господарство має право використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності, яка надана в оренду фізичній особі - засновнику фермерського господарства для ведення фермерського господарства, але фермерське господарство може бути платником орендної плати тільки після приведення свого права землекористування у відповідність до діючого законодавства.

Також, суд першої інстанції визнав правомірними розрахунки орендної плати за 2015 та 2016 роки в сумах зазначених в податкових повідомленнях-рішеннях, з огляду на те, що Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» були внесені зміни до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 285 Податкового кодексу України та визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі. Суд першої інстанції вказав, що з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір платежу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

У відповідності до змісту підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України землекористувачі - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Згідно пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016 року та № 2245-VIII від 07.12.2017 року визначається, що не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з пунктами 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін на попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до змісту статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами;

Статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» визначається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно ст. 18 вказаного вище Закону визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Аналізуючи вказані положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але з моменту набрання чинності Податковим кодексом України річна сума платежу не може бути меншою, ніж визначено ПК України.

Відповідно до матеріалів справи, а саме договору оренди землі від 11 лютого 2005 року, який зареєстровано Бериславським районним відділом Херсонської регіональної філії Центру ДЗК 11 лютого 2005 року № 040571500140, ОСОБА_2 є орендарем земельної ділянки площею 40,0 га для ведення фермерського господарства строком на 45 років з орендною платою в розмірі земельного податку, з урахуванням індексів інфляції (а.с.16-18).

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2015 року у справі № 647/1953/15-ц внесено зміни до вищевказаного договору оренди землі та викладено п. 9 у наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Ольгівської сільської ради № 33218812700054 в УДК у Херсонській області, код 37858658, код платежу 18010600, МФО 852010, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік».

Рішення суду набрало законної сили 13.10.2015 року.

Таким чином, враховуючи вказані положення ПК України, зміст договору оренди, рішення суду, вбачається, що розмір орендної плати спірної земельної ділянки за 2015- 2017 р.р. складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, а саме додатків до листа ГУ Держгеокадастру від 20.06.2017 року № 11-21-0.63-4936/2-17 (а.с.45, 48-51), нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки площею 40,0 га станом на 2015 рік становить – 1486890,30 грн., 2016 рік – 1784268,34 грн., 2017 рік – 1784268,34 грн.

Також, згідно зазначених додатків до листа № 11-21-0.63-4936/2-17 (а.с.45, 48-51), розмір орендної плати по вказаній земельній ділянці визначено відповідно: 2015 р. – 44606,71 грн., 2016 р. – 53528,05 грн., 2017 р. – 53528,05 грн., згідно ставки орендної плати визначеної за 2015, 2016, 2017 роки в розмірі - 3%.

Таким чином, розмір орендної плати визначений відповідачем у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях в розмірі 2015 р. – 44606,71 грн., 2016 р. – 53528,05 грн., 2017 р. – 53528,05 грн., згідно ставки орендної плати визначеної за 2015, 2016, 2017 роки в розмірі - 3% є вірним та відповідає нормам законодавства України.

Посилання апелянта на те, що відповідачем помилково визначено розмір орендної плати, що суперечить договору оренди земельної ділянки, оскільки, на думку позивача, зміни до договору оренди за рішенням суду набрали чинності лише 30.09.2016 року після реєстрації відповідного права за цим рішенням суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно пункту 288.5 статті 288 ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, тобто, з моменту набрання чинності Податковим кодексом України річна сума платежу з орендної плати не може бути меншою, ніж визначено ПК України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у відповідності до матеріалів справи, а саме:

- податкової декларації з плати за землю за 2015 рік фермерським господарством «АГРО-ВЛАД» зазначено у розрахунку земельну ділянку площею 40,00 га, з річною сумою орендної плати 1486,82 грн. (0.1 % нормативної грошової оцінки), яка подана 24 лютого 2015 року вх. № НОМЕР_2;

- податкової декларації з плати за землю за 2016 рік фермерським господарством «АГРО-ВЛАД», зазначено у розрахунку земельну ділянку площею 40,00 га, з річною сумою орендної плати 1784,18 грн. (0,1 % нормативної грошової оцінки), яка подана 11 лютого 2016 року вх. № НОМЕР_3;

- уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2016 рік фермерським господарством «АГРО-ВЛАД», зазначено у розрахунку земельну ділянку площею 40,00 га, з річною сумою орендної плати 1333,16 грн. (0,1% від нормативної грошової оцінки) та 13530,03 грн. (3% від нормативної грошової оцінки), подана 17 жовтня 2016 року вх. № НОМЕР_4;

- податкової декларації з плати за землю за 2017 рік фермерським господарством «АГРО-ВЛАД», зазначено у розрахунку земельну ділянку площею 40,00 га, з річною сумою орендної плати 53525,38 грн. (3% нормативної грошової оцінки), яка подана 2017 року вх. № НОМЕР_5.

При цьому, як вбачається з довідки Ольгівської сільської ради, заборгованість по сплаті орендної плати фермерським господарством «АГРО-ВЛАД» відсутня.

Вказані обставини підтверджуються і наданими на витребування суду апеляційної інстанції виписками по рахунку щодо сплати орендної плати за землю.

Таким чином, вбачається, що фермерським господарством «АГРО-ВЛАД» сплачувалась орендна плата за вказану земельну ділянку, розміром 40 га, отже, за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями виникає вимога сплати повторного оподаткування за дану земельну ділянку у частині сплачених сум.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність врахування сум сплачених коштів по орендній платі за вказану земельну ділянку за період 2015, 2016, 2017 років.

Відтак, колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з орендної плати за землю підлягають скасуванню у розмірі сплаченої орендної плати за відповідний період.

Таким чином, суд першої інстанції, при розгляді справи припустився неповного з’ясування обставин справи, що мають значення для справи, що згідно пункту першого частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Отже, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність частково задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року – задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 25.12.2017 року № 48966-1301 в частині визначення податкового зобов’язання за платежем орендна плата у сумі 1486,82 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 25.12.2017 року № 48965-1301 в частині визначення податкового зобов’язання за платежем орендна плата у сумі 14863,19 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 25.12.2017 року № 48964-1301 в частині визначення податкового зобов’язання за платежем орендна плата у сумі 53525,05 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець