Постанова № 76665410, 20.09.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2966/18

3/214/1269/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого – судді Євтушенка О.І., при секретарі судового засідання – Бєліковій О.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні і залі суду матеріали справи, які надійшли від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), що народилася в м. Запоріжжя, громадянки України, працюючої директором ТОВ «РІАЛ ДОРС», зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2018 року в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ «РІАЛ ДОРС», яке використовує найману працю, встановлено, що ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «РІАЛ ДОРС», код ЄДРПОУ 40907909, юридична адреса: вул. Джамбула 32-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, згідно наказу №1-ок від 25.01.2018 року, тобто посадовою особою, відповідальною за додержання законодавства про працю, допустила невиконання вимог чинного законодавства про працю, що виразилося в наступному.

Так, в порушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України протягом 2018 року мали місце порушення встановлених законом термінів виплати заробітної плати: заробітну плату за ІІ половину грудня 2017 року було виплачено 19.01.2018 року (відомість на виплату грошей №2), за січень 2018 року (один раз на місяць) – 23.02.2018 року (відомість на виплату грошей №4), за лютий 2018 року – 24.03.2018 року (відомість на виплату грошей №5) та 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №6), за березень 2018 року – 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №7). При виплаті заробітної плати за лютий 2014 року (відомість на виплату грошей №6) не проведено компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати в порушення вимог ст.34 Закону України «Про оплату праці».

Крім того, в порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні бухгалтера ОСОБА_2 30.03.2018 року за ст.38 КЗпП України згідно з наказом від 30.03.2018 року №1-0000000015, остаточний розрахунок з нею проведено 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №6 – 1759,60 грн., відомість на виплату грошей №7 – 2713,98 грн.). В порушення вимог ч.1 ст.117 КЗпП України, при проведенні остаточного розрахунку зі звільненою ОСОБА_2, не нараховано і виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Присутня в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, суду пояснила, що з січня 2018 року вона призначена на посаду директора ТОВ «РІАЛ ДОРС». Перевірка з питань дотримання трудового законодавства на підприємстві проводилася позаплановою, до того раніше проводилася комплексна перевірка. Вважає, що висновки інспектора щодо виявлених порушень є безпідставними, однак раніше подати свої заперечення на акт не мали можливості, адже висновок інспектора про порушення вона отримала разом з протоколом та повісткою про виклик до суду. Не заперечувала, що дійсно у зв’язку з нестабільністю господарської діяльності ТОВ «РІАЛ ДОРС», на підприємстві мала місце затримка по виплати заробітної плати працівникам, у тому числі під час розрахунку при звільненні з ОСОБА_2 Надалі всю заробітну плату та компенсацію за час затримки її виплати було виплачено всім працівникам в повному обсязі.

В подальшому ОСОБА_1 правом на участь в судовому засіданні не скористалася, виклавши свою позицію в наданих суду письмових поясненнях. Так, ОСОБА_1 зазначала, що позапланова перевірка підприємства з питань дотримання трудового законодавства була проведена з допущеннями порушень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», не об’єктивно та упереджено, без отримання дозволу Центрального органу відповідно до ст.6 цього Закону. Перевірка проводилася на підприємстві на підставі наказу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 18.04.2018 року №303-1, підставою для прийняття наказу стали звернення на урядову гарячу лінію ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не є працівниками ТОВ «РІАЛ ДОРС». Щодо порушень ст.116 КЗпП України стосовно затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2, зазначила, що підприємство провело з вказаним працівником повний розрахунок та виплату компенсації за затримку при звільненні. ОСОБА_1, вважала, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї складено посадовою особою, не повноважною на це, а дії податкового органу виходять за межі кола прав, наданих діючим законодавством. З огляду на викладене просила провадження по справі закрити за відсутності в її діях складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

Аналогічна позиція викладена захисником ОСОБА_1 – ОСОБА_7 в додаткових поясненнях.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник не з’явилися, повідомлялися належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду від них не надходило.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецендентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб’єктами такими правами.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів з урахуванням її позиції по справі, що не суперечитиме ст.268 КУпАП.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена на посаду директора ТОВ «РІАЛ ДОРС», код ЄДРПОУ 40907909, юридична адреса: вул. Джамбула 32-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, згідно наказу №1-ок від 25.01.2018 року, тобто є посадовою особою, відповідальною за додержання законодавства про працю.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення №ДН-471/256/АВ/П/1ПТ від 27.04.2018 року, ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «РІАЛ ДОРС», допустила невиконання вимог чинного законодавства про працю:

1) в порушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України протягом 2018 року мали місце порушення встановлених законом термінів виплати заробітної плати: заробітну плату за ІІ половину грудня 2017 року було виплачено 19.01.2018 року (відомість на виплату грошей №2), за січень 2018 року (один раз на місяць) – 23.02.2018 року (відомість на виплату грошей №4), за лютий 2018 року – 24.03.2018 року (відомість на виплату грошей №5) та 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №6), за березень 2018 року – 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №7). При виплаті заробітної плати за лютий 2014 року (відомість на виплату грошей №6) не проведено компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати в порушення вимог ст.34 Закону України «Про оплату праці»;

2) в порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні бухгалтера ОСОБА_2 30.03.2018 року за ст.38 КЗпП України згідно з наказом від 30.03.2018 року №0000000015, остаточний розрахунок з нею проведено 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №6 – 1759,60 грн., відомість на виплату грошей №7 – 2713,98 грн.);

3) в порушення вимог ч.1 ст.117 КЗпП України, при проведенні остаточного розрахунку зі звільненою ОСОБА_2, не нараховано і виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.

Оскільки в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення суд обмежений розглядом справи межами, визначеними протоколом про адміністративне правопорушення, перевіряючи наявність / відсутність в діях особи інкримінованих їй порушень, тому посилання ОСОБА_1 та її захисника на неправомірність проведення перевірки ГУ Держпраці в Дніпропетровській області, процесуальні порушення під час її проведення суд не приймає до уваги, адже вони не є предметом розгляду даної справи та підлягають вирішенню в межах справи за позовом, пред’явленим в порядку КАС України.

Крім того, в своїх додаткових поясненнях захисник посилався на оскарження акту перевірки в судовому порядку у зв’язку з незгодою з порушеннями трудового законодавства, допущеними ОСОБА_8, в той час як справа про адміністративне правопорушення стосується ОСОБА_1

Перевіряючи наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за фактами порушень ст.ст.115, 116, 117 КЗпП України, суд, перш за все, враховує, що ОСОБА_1 як посадова особа, несе відповідальність за дотримання вимог законодавства про працю з моменту призначення її на посаду, тобто з 25.01.2018 року.

Виходячи з того, що порушення встановлених законом термінів виплати заробітної плати за ІІ половину грудня 2017 року мало місце 19.01.2018 року (відомість на виплату грошей №2), тобто до призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «РІАЛ ДОРС», притягнення її до адміністративної відповідальності за даним епізодом є помилковим, а тому підлягає виключенню з інкримінованого їй складу адміністративного правопорушення. Перевіряючи дійсність порушення ст.115 КЗпП України за іншими епізодами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Як слідує з акту інспекційного відвідування ТОВ «РІАЛ ДОРС» за №ДН-471/256/АВ від 26.04.2018 року, в порушення ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітну плату за січень 2018 року (один раз на місяць) – виплачено 23.02.2018 року (відомість на виплату грошей №4), за лютий 2018 року – 24.03.2018 року (відомість на виплату грошей №5) та 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №6), за березень 2018 року – 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №7). При виплаті заробітної плати за лютий 2014 року (відомість на виплату грошей №6) не проведено компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати в порушення вимог ст.34 Закону України «Про оплату праці».

Вказані порушення підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, зокрема, наявними в матеріалах справи відомостями на виплату готівки. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорювала факт наявності затримки виплати заробітної плати у зв’язку з нестабільністю господарської діяльності підприємства та падінням рівня доходів, а сам факт визнання нею виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати в черговий раз підтверджує дійсність порушення ч.1 ст.115 КЗпП України.

Стосовно порушень ст.ст.116, 117 КЗпП України за епізодами в межах трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ «РІАЛ ДОРС», суд виходить з наступного.

Як слідує з акту інспекційного відвідування ТОВ «РІАЛ ДОРС» за №ДН-471/256/АВ від 26.04.2018 року, при звільненні бухгалтера ОСОБА_2 30.03.2018 року за ст.38 КЗпП України згідно з наказом від 30.03.2018 року №1-0000000015, остаточний розрахунок з нею проведено 10.04.2018 року (відомість на виплату грошей №6 – 1759,60 грн., відомість на виплату грошей №7 – 2713,98 грн.), а при проведенні остаточного розрахунку зі звільненою ОСОБА_2, не нараховано і виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звільнено з посади бухгалтера ТОВ «РІАЛ ДОРС» на підставі поданої нею заяви від 16.03.2018 року на підставі ст.38 КЗпП України згідно з наказом №1-0000000015 від 30.03.2018 року. Цього ж дня з наказом ознайомлено ОСОБА_2 під підпис.

Однак, відповідно до розрахункових листів, повний розрахунок з ОСОБА_2 при звільненні 30.03.2018 року підприємством проведено 11.04.2018 року, що є прямим свідченням порушення ст.116 КЗпП України. Доказів виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку суду не надано, що підтверджує дійсність порушення ст.1417 КЗпП України.

З огляду на вищенаведене, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 в обсязі інкримінованих порушень трудового законодавства (за виключенням епізоду порушення встановлених законом термінів виплати заробітної плати за ІІ половину грудня 2017 року) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, за ознаками – інші порушення вимог законодавства про працю.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо адміністративна справа підвідомча суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате в будь-якому разі підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Зі змісту норм ст.ст.38, 247 КУпАП слідує, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні – з дня його виявлення).

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11, та згідно загальних теоретично-правових засад адміністративного права України, триваючими є правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином. Триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (зокрема, правопорушень, пов’язаних з нарахуванням податків, і встановити які можна лише в ході документальної перевірки на підставі первинних документів). При вирішенні питання про віднесення адміністративного правопорушення до категорії триваючого правопорушення або правопорушення, що носять разовий характер, необхідно враховувати суть порушення, тривалість його в часі та фактичне виявлення.

Враховуючи, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за своїм характером є триваючим та фактично виявлене 26.04.2018 року в ході проведення інспекційного відвідування, а її вина у вчиненні правопорушення є доведеною в ході судового розгляду, однак оскільки на момент розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився визначений ч.2 ст.38 КУпАП 3-місячний строк притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, тому провадження у справі підлягає закриттю згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 33-35, 38, ч.1 ст.41, ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП – закрити у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником упродовж 10 днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя Євтушенко О.І