Рішення № 76665392, 24.09.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2004/18

2/214/2438/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання - Бєлікова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №216/2004/18

за позовною заявою Державного вищого навчального закладу «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг,-

Представники сторін: від позивача - Ступнік М.І.

СУТЬ СПОРУ:

23.07.2018 року за підсудністю з Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ректора ДВНЗ «КНУ» Ступніка М.І., поданої до суду 24.04.2018 року, в якій він просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ДВНЗ «КНУ» заборгованість за надані освітні послуги відповідно до договору №706 від 30.08.2012 року в розмірі 936 грн., а також нараховані в порядку ст.625 ЦПК України інфляційні втрати - 224,64 грн., 3% річних - 50,58 грн. та пеню в сумі 134,81 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ДВНЗ «КНУ» судовий збір в сумі 1762 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог посилався на те, що 30.08.2012 року між ОСОБА_1 та ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» було укладено договір №706 про надання освітніх послуг. Відповідно до розділу І договору, позивач взяв на себе зобов'язання за рахунок відповідача здійснити навчання за заочною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», починаючи з 2 курсу 3 семестру за напрямом «Будівництво». Строк навчання за погодженням сторін визначено з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року. Згідно п.4.2 вказаного договору, відповідач повинен був вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у терміни, встановлені договором, а саме загальна вартість послуг - 18 520 грн., вартість послуг за семестр - 2 315 грн. Однак, на підставі наказу №597-су від 03.06.2016 року ОСОБА_1 було відраховано з навчального закладу за порушення умов договору про платне навчання. Розмір заборгованості ОСОБА_1 за надані йому освітні послуги становить 936 грн., яку він не погасив протягом періоду з 01.06.2016 року по 20.03.2018 року. На дотримання порядку досудового врегулювання спору, керівництво ДВНЗ «КНУ» направило на адресу ОСОБА_1 претензію за №109 від 06.03.2017 року на добровільне погашення заборгованості, яку ним проігноровано, у зв'язку з чим з метою стягнення наявної заборгованості та нарахованих на неї збитків згідно ч.2 ст.625 ЦК України в примусовому порядку представник позивача вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача Ступнік М.І. правом на участь у судовому засіданні не скористався, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк він не подав, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 30.08.2012 року між Державним вищим навчальним закладом «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (далі за текстом - ДВНЗ «КНУ») в особі в.о. проректора з науково - педагогічної і навчальної роботи Вербицького В.І., що діяв на підставі наказу по університету від 30.12.2011 року №42 як «Виконавцем» та ОСОБА_1 як «Замовником» укладено договір про надання освітніх послуг №706 (а.с.6), відповідно до п.1.1. якого виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів Замовника здійснити його навчання (підготовку) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», починаючи з 2 курсу 3 семестру за напрямом «Будівництво» заочної форми навчання.

Умовами п.1.2 договору передбачено строк надання освітньої послуги з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року, який визначається датою зарахування та відрахування Замовника із університету.

Згідно п.4.2 договору, відповідач повинен був вносити плату безготівково за 10 днів до початку звітного періоду за семестр в сумі 2 315 грн., загальна вартість освітньої послуги за обумовлений сторонами період - 18 520 грн.

Відповідно до Витягу з наказу №1239-с від 16.08.2012 року, ОСОБА_1 за рішенням приймальної комісії університету зараховано на навчання на платній основі (а.с.7).

Як слідує з Витягу з наказу №597-су від 03.06.2016 року, ОСОБА_1 - студента групи ЗПЦБ-11 відраховано з ДВНЗ «КНУ» за невиконання навчального плану та порушення умов договору про платне навчання (а.с.8).

З розрахунку заборгованості (а.с.9) слідує, що ОСОБА_1, починаючи з 23.02.2016 року щомісячно вносив різними частинами грошові кошти в рахунок оплати наданих йому навчальних послуг, загалом в сумі 17 121 станом на 21.09.2012 року, в той час як дійсний нарахований розмір вартості освітніх послуг станом на 05.09.2012 року становить 18 057 грн., тобто заборгованість ОСОБА_1 становить 936 грн. (з розрахунку: 18 057 - 17 121).

Задля врегулювання виниклого між сторонами спору щодо погашення наявності заборгованості за надані освітні послуги в добровільному порядку, ДВНЗ «КНУ» за вих. №01/07-179/3 від 06.03.2017 року на адресу відповідача направлено претензію №109 на суму заборгованості за надання освітніх послуг в загальному розмірі 936 грн. (а.с.13, 14), яку ним залишено поза увагою.

Відповідно до ч.2 ст.903 ЦК України, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором та законом.

Оскільки ОСОБА_1 відрахований з ДВНЗ «КНУ» за порушення умов договору, покладені на нього зобов'язання належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на день ухвалення рішення не погашена, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу за договором №706 від 30.08.2012 року про надання освітні послуг в загальному розмірі 936 грн.

За положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї матеріальної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У ч.3 ст.510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, за прострочення виконання зобов'язань законодавством визначена відповідальність боржника, що дає позивачу право на стягнення коштів відповідно до ст. 625 ЦК України. Крім того, слід зазначити, що ст.625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Як акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 20.02.2016 року у справі № 6-2759цс15, при розгляді справ про відповідальністьза порушення грошового зобов'язання, передбачену ст.625 ЦК України, слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

За змістом ст.ст.524, 533 ЦК України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), що також кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 06.06.2012 року у справі № 6-49цс12.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі укладеного ними договору з надання освітніх послуг, є грошовими зобов'язаннями. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошові зобов'язання, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи, що спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання ОСОБА_1 як замовником покладених на нього зобов'язань по оплаті за навчальні послуги, що надавались йому ДВНЗ «КНУ», які в розумінні ст.ст.524,533 ЦК України є грошовими та виникли з договірних відносин, суд приходить до висновку, що до них можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України), що не суперечить положенням Закону України «Про вищу освіту».

Зважаючи на доведеність неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за навчання, дійсність розміру заборгованості в сумі 936 грн., суд приходить до висновку про правомірність нарахування на неї позивачем інфляційних втрат та 3 %. Перевіряючи правильність наданих позивачем розрахунків, суд виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не вніс повну оплату за надані йому послуги до закінчення навчального року, тобто до 3.05.2016 року, а тому зобов'язання є простроченим з 01.06.2016 року, тому 3% річних та індекс інфляції мають розраховуватись саме із вказаної дати.

Враховуючи, що розрахунок позивачем проведено до 01.03.2018 року, суд, керуючись визначеним ст.13 ЦПК України принципом диспозитивності, вирішує спір в межах заявлених вимог. Таким чином, вірним є наступний розрахунок 3% річних: 936 грн. (сума боргу) * 3% : 365 *657 (кількість днів прострочення за період з 01.06.2016 року по 20.03.2018 року) = 50,54 грн. замість помилково визначених позивачем 50,58 грн. згідно розрахунку, оскільки ним невірно прийнято в розрахунок 365 днів періоду з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, який фактично становить 364 дні (а.с.10).

Перевіряючи обґрунтованість розрахунку інфляційних втрат, суд приймає до розрахунку період з 01.06.2016 року по 01.03.2018 року - заявлений позивачем, та керується формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу].

Отже, розрахунок інфляційних збитків наступний:

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляціїЧервень 2016 - Лютий 201899.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9 102 101.2 100.9 101 101.5 100.9124.39936.001 164.29228.29Всього: 228.29

Інфляційні збитки за вказані періоди складають 228.29 грн. Однак оскільки в позовних вимогах інфляційні втрати заявлено в сумі 224,64 грн. (а.с.11), суд вважає за необхідне стягнути їх саме в цьому розмірі з ОСОБА_1 на користь ДВНЗ «КНУ», не виходячи за межі заявлених вимог.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 134,81 грн., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 п.3, ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Виходячи з того, що договором розмір пені не встановлений, як не встановлений і актом цивільного законодавства для цього виду цивільних правовідносин щодо надання освітніх послуг, суд приходить до висновку, що в частині вказаних позовних вимог слід відмовити у зв'язку з пред'явленням їх за відсутності правових підстав.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог із стягненням з ОСОБА_1 на користь ДВНЗ «КНУ» заборгованості за договором про надання освітніх послуг №706 від 30.08.2012 року в загальному розмірі 1211,18 грн., яка включає: 936 грн. - сума основного боргу за надані освітні послуги, 224,64 грн. - інфляційні втрати, 50,54 грн. - 3% річних (з розрахунку: 936 + 224,64 + 50,54).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ДВНЗ «КНУ» 1585,80 грн. в рахунок часткового відшкодування понесених та документально підтверджених витрат по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених вимог - 90 (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного вищого навчального закладу «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Державного вищого навчального закладу «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» заборгованість за договором про надання освітніх послуг №706 від 30.08.2012 року в загальному розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 18 коп., яка включає: 936 (дев'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп. - сума основного боргу за надані освітні послуги, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 64 коп. - інфляційні втрати, 50 (п'ятдесят) грн. 54 коп. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Державного вищого навчального закладу «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» 1585 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 80 коп. в рахунок часткового відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач - Державний вищий навчальний заклад «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ», код ЄДРПОУ 37664469, юридична адреса: вул. Віталія Матусевича 11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Заочне рішення суду складено та підписано 24.09.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.