Ухвала суду № 76660962, 24.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/601/17

УХВАЛА

24 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Губської О.А., суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Плюс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2016 року: №0006741402, якими позивачу збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 3443675,00 грн. основного платежу та 274698,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями, та №0006751402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3527265,00 грн. основного платежу та 881816,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач 17.11.2017 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року залишено без руху та встановлено відповідачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом сплати судового збору.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року повернуто апелянту у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

17 серпня 2018 року відповідач повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 апеляційну скаргу залишено без руху та роз'яснено апелянту, що він вправі протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 182 867,72 грн. та належним чином засвідчений документ, який підтверджує повноваження представника Головного управління ДФС у м. Києві на підписання, подання апеляційної скарги та ведення справи в суді.

19.09.2018 до суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги по справі №810/601/17 та/або звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи.

Так, в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження відповідач вказує, що ним апеляційну скаргу вперше подано у строк, визначений ч.2 ст. 186 КАС України, проте у зв'язку з несплатою судового збору, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу було повернуто.

17 серпня 2018 року (в межах 30-денного строку на оскарження, встановленого КАС України) відповідач повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, а тому на думку апелянта строк звернення з апеляційною скаргою ним не пропущено.

Однак, суд критично ставиться до вище вказаних доводів відповідача, з огляду на наступне.

У випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року була подана поза межами законодавчо встановленого строку її апеляційного оскарження, а вказані податковим органом в клопотанні причини пропуску цього строку є недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, суд вважає, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Доводи апелянта про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зупинення ж на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Вищенаведене не спростовується обставинами звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

В апеляційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Таким чином, клопотання позивача про поновлення строку апеляційного оскарження, на думку суду, не може визнаватись належним доказом виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018, оскільки не містить обґрунтування причин пропуску процесуального строку.

З приводу клопотання про продовження строку виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Вказане клопотання мотивовано неможливістю сплати судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на те, що кошти на сплату судового збору відсутні

Перевіривши доводи клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.

На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для продовження строку для усунення недоліків.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За правилами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції на час подання апеляційної скарги, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Апелянтом не надано доказів існування умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, а також доказів неможливості сплатити судовий збір.

Крім того, положеннями статті 129 Конституції України, а також п. 2 ч. 3 ст. 2, ст. 8 КАС унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як одну із основоположних засад судочинства.

У свою чергу, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, не віднесених до кола осіб для яких установлено пільги щодо його сплати, може розцінюватися, як надання таким учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. що є неприпустимим, з огляду на положення наведених правових норм.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення від його сплати.

Отже, недоліки апеляційної скарги не усунуті.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року слід відмовити.

Керуючись ст. 133, 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

У Х В А Л И В

Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків та про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Плюс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Плюс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідачО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов