Постанова № 76660669, 19.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2220/17 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника позивача: Сухаревського В.М.,

представника відповідача: Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, -

У с т а н о в и в:

ПАТ «Бориспільський автозавод» звернувся у суд із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.11.2016 року №0005311401, №0005321401, №0005301401.

В обгрунтування вимог посилається на те, що такі прийняті з порушенням норм матеріального права, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими. Зокрема, позивач вказує на те, що відповідачу надавалися усі первинні документи стосовно операцій із контрагентами ТОВ «Папай» та ТОВ «Ельмер», однак такі безпідставно не були взяті до уваги.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року позов задоволено.

Рішення суду умотивовано тим, що хибний висновок податкового органу про відсутність підстав для врахування наявних у позивача первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків за результатами господарських операцій з ТОВ "Папай" та ТОВ "Ельмер" призвів до непроведення відповідачем всебічної контрольно - перевірочної роботи та прийняття протиправних податкових повідомлень - рішень.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обгрунутвання вимог посилається на те, що спірні податкові повідомлення - рішення прийнято правомірно. Зокрема, вказує, що господарська діяльність контрагента позивача має ознаки нереальності та позивачем не надано до перевірки первинних документів, які б підтверджували протилежне, а додані до заперечення на акт перевірки копії документів роздруковані у поганій якості, тому не були прийняті до уваги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

ПАТ «Бориспільський автозавод» зареєстроване як юридична особа 30.04.2002, перебуває на податковому обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

З метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків і зборів відповідачем на підставі вимог підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу ініційовано проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, про що начальником Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області видано наказ від 26.09.2016 № 545.

07.10.2016 року посадовими особами відповідача складено акт № 268/10-06-14-01/31936646, згідно висновків якого позивачем під час декларування податкових зобов'язань за господарськими операціями з купівлі у ТОВ "Папай" та ТОВ "Ельмер" товарно-матеріальних цінностей та послуг не дотримано вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 185.1 статті 185 та пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту за травень 2015 року та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2015 рік.

На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2015 року на суму 1133304,00 грн. та про невідповідність (завищення) від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2015 року на суму 35524,00 грн. і від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 5844141,00 грн.

22.11.2016 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005311401, № 0005321401 та № 0005301401, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1416630,00 грн. (з яких: 1133304,00 грн. - за основним платежем; 283326,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та здійснено коригування у сторону зменшення задекларованого позивачем розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 5844141,00 грн. та від'ємного значення податку на додану вартість на суму 35524,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Уважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи убачається, що висновок відповідача про відсутність підстав для формування позивачем податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарських операцій з ТОВ "Папай" та ТОВ "Ельмер" обґрунтовано неподанням підприємством під час проведення перевірки первинних фінансово-господарських документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

На думку апеляційного суду місцевий суд обґрунтовано не погодився із таким висновком контролюючого органу, ураховуючи наступне.

Судом установлено, що згідно наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки така проводилася щодо дотримання позивачем податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Смартсістем Групп" та ТОВ "Фоксюніті" за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, початок перевірки - 26.09.2016, тривалість перевірки - 5 робочих днів.

Також, контролюючим органом вручено позивачу письмовий запит про надання документів, що підтверджують наявність фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Смартсістем Групп" та ТОВ "Фоксюніті" за період з 01.05.2015 по 31.05.2015.

29.09.2016 позивач повідомив податковий орган, що за результатами аналізу власних фінансово - господарських документів, у тому числі даних, що обліковуються у програмному забезпеченні " 1С-Бухгалтерія" та "M.E-Doc", виявлено відсутність інформації та первинної документації щодо господарських операцій з ТОВ "Смартсістем Групп" та ТОВ "Фоксюніті", оскільки договорів з юридичними особами з такими найменуваннями ним не укладалось. Він не відмовляється надавати необхідні для проведення перевірки документи, водночас не може виконати ці вимоги внаслідок об`єктивних причин - відсутності господарських взаємовідносин з ТОВ "Смартсістем Групп" і ТОВ "Фоксюніті".

30.09.2016 (останній день проведення контролюючого заходу) посадовими особами відповідача повторно вручено позивачу запит про надання первинних фінансово - господарських документів по взаємовідносинам з вказаними вище юридичними особами за період з 01.05.2015 по 31.05.2015. При цьому, податковим органом зазначено відомості про зміну наведеними вище суб`єктами господарської діяльності власних найменувань у періодах, що не охоплювались перевіркою, та фактично не були відомі позивачу внаслідок відсутності у нього будь - яких господарських контактів з підприємствами з новими назвами після травня 2015 року.

Зокрема, попереднім найменуванням ТОВ "Смартсістем Групп" є ТОВ "Папай", дата реєстрації зміни найменування юридичної особи - 22.12.2015. У свою чергу, попереднім найменуванням ТОВ "Фоксюніті" є ТОВ "Ельмер", дата реєстрації зміни найменування юридичної особи - 16.03.2016.

Листом від 30.09.2016 № 366, що був надісланий за допомогою засобів поштового зв`язку та отриманий відповідачем 06.10.2016, позивач повідомив, що отримання цього запиту у цей же день орієнтовно о 13 год. 00 хв. фактично унеможливлює зібрання повного пакету документів (за переліком, що зазначений у запиті) по взаємовідносинам з ТОВ "Папай" та ТОВ "Ельмер" за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 до закінчення робочого дня.

При цьому позивач зазначив, що не відмовляється від виконання відображених у запиті від 30.09.2016 вимог перевіряючих щодо подання документів по взаємовідносинам з ТОВ "Папай" та ТОВ "Ельмер", проте в силу наведених вище причин фактично не в змозі подати первинну документацію у строк до закінчення перевірки. Позивач також повідомив відповідача про те, що великий обсяг документообігу на підприємстві, відсутність достатньої кількості працівників бухгалтерії, а також необхідність підготовки запитуваних первинних документів дворічної давності дозволяє виконати вимоги, що зазначені у запиті у строк до 07.10.2016 включно.

07.10.2016 представником позивача подано посадовій особі податкового органу первинні документи фінансового та бухгалтерського обліку, що підтверджують господарські взаємовідносини з ТОВ "Папай" та ТОВ "Ельмер" за період 01.05.2015 по 31.05.2015, а також інші документи, що зазначені у запиті відповідача від 30.09.2016. Однак, вказані документи не були прийняті відповідачем з підстав їх подання після закінчення робочого дня (після 17:00 год. 07.10.2016), що також не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні при розгляді даної справи.

У зв'язку із викладеним, документи були направлені податковому органу 07.10.2016 за допомогою засобів поштового зв`язку цінним листом з описом-вкладення.

Цього ж дня посадовими особами відповідача складено акт перевірки.

Позивач скористався передбаченим пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу правом на подання заперечень на акт від 11.11.2016, у яких звернув увагу податкового органу на надіслання ним усіх документів первинного фінансового обліку на підтвердження правильності декларування показників податкової звітності за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ "Папай" та ТОВ "Ельмер" 07.10.2016 за допомогою засобів поштового зв`язку.

Однак, як вбачається із відповіді на заперечення від 18.11.2016 № 8865/10, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для врахування під час прийняття рішення відомостей, що наведені у надісланих позивачем документах, оскільки оригіналів первинних документів позивачем не подано, а наявні копії роздруковано в поганій якості, що унеможливлює ідентифікацію реквізитів перевізників на товарно - транспортних накладних, печаток всіх сторін процедури перевезення та підписантів, а також первинних печаток сторін на накладних.

Згідно п. 85.2 статті 85 цього Податкового кодексу платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

За приписами підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Як зазначалося вище, інформацію про зміну найменувань юридичних осіб та про попередні назви контрагентів позивача було доведено до відома останнього 30.09.2016 (повторний запит про надання документів від 30.09.2016).

Тобто, саме відсутність у наказі про проведення перевірки від 26.09.2016 № 545 та у запиті про подання документів від цієї ж дати інформації про назви підприємств, з якими позивач перебував у господарських взаємовідносинах у травні 2015 року, та зазначення відповідачем відомостей про зміни ними найменувань лише у запиті від 30.09.2016 (в останній день перевірки), призвели до несвоєчасного подання усіх фінансово-господарських документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що чинне податкове законодавства не зобов`язує платника податків здійснювати перевірку даних, що зазначені у письмовому запиті контролюючого органу, у тому числі даних, що стосуються предмета перевірки, назв підприємств, ідентифікаційних кодів (кодів ЄДРПОУ), а також співставляти дані, що зазначені у запиті, із власними інформаційними ресурсами (у зв`язку з невідповідністю отриманих від контролюючого органу письмових відомостей).

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених, зокрема, абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Крім того, у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (абзац 4 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу).

Тобто, у разі використання платником податків права на подання контролюючому органу протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, заперечень та/або додаткових документів, які підтверджують показники його податкової звітності, такий контролюючий орган повинен врахувати ці документи під час розгляду питання про прийняття рішення або призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків, у ході якої надати цим документам належну оцінку відповідно до норм чинного податкового законодавства.

Як вже зазначалось судом вище, з метою доведеності обставин наявності у підприємства первинних фінансово-господарських документів та підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем направлено копії документів на адресу податкового органу та подано заперечення на акт перевірки.

Судова колегія ураховує, що будь - яких належних та допустимих доказів отримання відповідачем від позивача копій первинних документів у поганій якості представник податкового органу не надав.

Також, податковим органом не використано визначеного абзацом 4 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу права на проведення позапланової документальної перевірки позивача з метою аналізу оригіналів цих документів та підтвердження правильності формування показників податкової звітності підприємства.

Разом із тим, в матеріалах справи містяться первинні документи на підтвердження виконання умов договорів із вказаними контрагентами та руху активів в процесі здійснення господарських операцій.

Зокрема, позивачем надано суду договори, податкові та видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, акти комплектації виробництва, акти приймання - виконання робіт, акти введення в експлуатацію основних засобів, регістри бухгалтерського обліку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вищенаведені документи відповідають вимогам статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та розкривають зміст та обсяг господарських операцій з надання обумовлених договором послуг (містять найменування товару (послуги), одиницю виміру, ціну та прізвища осіб, які передавали та приймали такі товари (послуги).

Матеріалами справи також підтверджується, що усі фінансово - господарські зобов'язання відображені в податковому обліку позивача, що не спростовано відповідачем.

Також, наданими документами прослідковується рух, мета, економічна доцільність придбання вказаних товарів та надання послуг.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що висновки податкового органу про відсутність реального здійснення операцій по взаємовідносинах позивача з вказаними контрагентами є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 24 вересня 2018 року.)