Ухвала суду № 76660487, 24.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2018 рокусправа № 804/1015/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (суддя суду 1 інстанції ОСОБА_1 В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісскло» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції клопотання із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 5286 грн.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та його продовження для усунення недоліків апеляційної скарги.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 5286 грн.

Відповідно до змісту поданого клопотання, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 04.09.2018, про що свідчить відбиток штрих-коду вхідної кореспонденції ДФС №38558/5.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження податковий орган посилається на велике навантаження із складання документообігу ДФС. Так, оформлення та направлення процесуальних документів відбувається в порядку черговості надходження судових рішень, а враховуючи їх велику кількість займає певний проміжок часу. Отже, вказане, на думку податкового органу, свідчить про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Разом з тим, операції на рахунках ДФС тимчасово зупинені Державною казначейською службою України у відповідності до пунктів 28 та 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою КМУ від 03.08.2011 №845, на підтвердження чого податковим органом надано листи ДКСУ.

ДФС України з метою відновлення руху коштів на рахунках, терміново вживаються

відповідні заходи та дії, спрямовані на виконання вимог вищевказаного Порядку, тому апелянт просить вважати причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та поновити його.

Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до матеріалів справи, апелянт звернувся вперше до суду з апеляційною скаргою 13 червня 2018 року, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції. (а.с. 93-94)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до матеріалів справи ухвала про повернення апеляційної скарги відповідачем не оскаржена.

Отже, Державною фіскальною службою України не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

В разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою повторно податковим органом подано апеляційну скаргу поза межами строків встановлених статтею 295 КАС України.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Отже, доводи наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції при зверненні з апеляційною скаргою повторно, інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження Державною фіскальною службою України не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 295, 299, 327-329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісскло» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з 24.09.2018 та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.

Головуючий суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко