Рішення № 76659953, 14.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року справа № 823/1196/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

представників позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреностями),

представника відповідача та третьої особи – ОСОБА_3 (за довіреностями),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська ЗТК” до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору – Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2018 товариство з обмеженою відповідальністю “Одеська ЗТК” (далі – позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Одеській області (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 №939 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ОЗТК”.

Позов мотивовано тим, що спірний наказ прийнято всупереч вимогам чинного законодавства за відсутності правових підстав, оскільки Податковим кодексом України встановлено періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків в залежності від ступеня ризику їх діяльності. Відповідачем безпідставно віднесено оскаржуваний наказ, оскільки ДФС України неправомірно було включено позивача до платників податку з високим ступенем ризику у план-графік планових перевірок . Крім того, перевірка призначена всупереч дії мораторію на планові та позапланові заходи контролю, у зв’язку з цим, просив задовольнити позов.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позов не визнав, надав відзив, в якому зазначив, що спірний наказ прийнятий на виконання затвердженого ДФС України плану-графіку проведення документальних планових перевірок, який є обов’язковим для виконання територіальними органами ДФС, тому просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Суд встановив, що на підставі плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, затвердженого в.о. голови ДФС України ОСОБА_4 20.12.2017, ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ від 13.02.2018 №939 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ОЗТК”.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки; камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Приписами пункту 77.1 статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Суд врахував, що оскаржуваний наказ містить найменування органу державної фіскальної служби, який прийняв рішення, дату рішення, найменування та реквізитів суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мету, виду перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки. Крім того, наказ підписано керівником відповідача та скріплений печаткою.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Зі змісту наведених норм вбачається, що документальна виїзна планова перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу оформленого наказом рішення про проведення такої перевірки.

Судом установлено, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік затверджено 20.12.2017 в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 відповідно до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27 лютого 2017 року № 294).

Наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 751/27196, затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. Цей Порядок є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, та підлягає застосуванню, як джерело права відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року).

За положеннями пункту 1 цього Порядку, річний план-графік складається, починаючи з 2018 року. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року №805, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами Державної фіскальної служби не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем Державної фіскальної служби.

Пунктом 5 розділу І Порядку передбачено, що план-графік складається із планів графіків територіальних органів Державної фіскальної служби та затверджується Головою Державної фіскальної служби.

Затверджений план-графік є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів Державної фіскальної служби.

Відтак, податковим органом винесено наказ про проведення перевірки позивача згідно плану-графіку, затвердженого у встановленому законодавством порядку, який є чинним і жодні відомості щодо його оскарження та скасування відсутні.

Вказана правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №820/3481/17 (провадження №К/9901/27507/18) та від 20.06.2018 у справі №818/48/16 (провадження №К/9901/19250/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилання позивача на те, що перевірка призначена всупереч дії мораторію на планові та позапланові заходи контролю, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.2 Закону України від 7 грудня 2017 року №2246-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Разом з тим, Посилання позивача касаційних скарг на положення вказаного Закону, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведених сторонами законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №805/2110/17-а (провадження №К/9901/5582/17).

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складене у повному обсязі 24.09.2018.