Рішення № 76659739, 19.09.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1392/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Іващенко В.В.,

за участю:

представника відповідачів - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області,

про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

7 грудня 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - УМВС України в Херсонській області, відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - ГУНП в Херсонській області, відповідач 2), в якому з врахуванням зміни позовних вимог просить:

визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України в Херсонській області від 06.11.2015 № 401 о/с, яким його звільнено з органів внутрішніх справ, а саме з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чаплинського районного відділу УМВС;

поновити на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чаплинського районного відділу УМВС з 06.11.2015 р.;

зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, а у випадку його ліквідації до фактичного виконання рішення суду Міністерство внутрішніх справ України, розглянути рапорт, поданий ОСОБА_2, про звільнення за пунктом 64 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в поліції;

зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_2 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", у Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області та видати відповідний наказ з цього приводу;

стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, а у випадку відсутності достатніх коштів або у випадку ліквідації з Міністерства внутрішніх справ України, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі № 821/3732/15-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, в позові відмовлено.

16 травня 2018 року Верховний Суд прийняв постанову, якою скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

До Херсонського окружного адміністративного суду справа надійшла 16 липня 2018 року, ухвалою від 20 липня 2018 року прийнята до провадження.

В судові засідання 18 та 19 вересня 2018 року позивач не прибув, просив розглядати справу за його відсутності.

В судовому засіданні 14 серпня 2018 року позивач свої вимоги підтримав, обґрунтовує їх тим, що з вересня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах середнього та старшого начальницького складу, остання посада, яку обіймав - заступник начальника районного відділу - начальник міліції громадської безпеки Чаплинського районного відділу УМВС України в Херсонській області, мав спеціальне звання - підполковник міліції.

Однак, 06 листопада 2015 року УМВС України в Херсонській області видано наказ № 401 о/с, яким ОСОБА_2 звільнено з 06 листопада 2015 року з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, через скорочення штатів.

Позивач вказує, що УМВС України в Херсонській області, звільняючи за скороченням штатів, не вчинило заходів для забезпечення працевлаштування на службі в органах внутрішніх справ України при скороченні штатів, яке відбулось внаслідок ліквідації одного органу внутрішніх справ та створення іншого органу, не з'ясувало наміру позивача щодо подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ та не запропонувало ані аналогічну посаду, ані нижчу, ніж ту, на якій він проходив службу.

Позивач вважає, що, не запропонувавши йому продовжувати службу на іншій посаді, відповідач порушив норми чинного законодавства України щодо можливості подальшого використання позивача на службі в органах внутрішніх справ України, оскільки позивач має достатній досвід у роботі, знання, відповідну кваліфікацію, бажання працювати в поліції та відповідає вимогам поліцейського, що передбачені чинним законодавством України.

Вважаючи дії УМВС України в Херсонській області незаконними, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідачі надали суду відзиви на позов, представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, посилається на те, що обов'язковою умовою прийняття працівників міліції на службу до поліції є виявлення ними бажання проходити службу в поліції. Відповідні рапорти про виявлення бажання проходити службу в поліції реєструвалися у журналі та були підставою для звільнення у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші центральні органи виконавчої влади, зокрема до органу поліції. Працівники міліції, які не прийнятті на службу до поліції, згідно п. 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" звільнялися за скороченням штатів. Саме у зв'язку із відсутністю рапорту позивача на прийняття його на службу до поліції УМВС прийнято рішення про винесення наказу про його звільнення за скороченням штатів. Відсутність можливості в УМВС України в Херсонській області використовувати в подальшому на службі ОСОБА_2 підтверджується втратою чинності Закону України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730, якою ліквідовані територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, зокрема згідно додатку УМВС України в Херсонській області, та наказом МВС України від 06.11.2015 № 1388, яким скасовані всі штати УМВС України в Херсонській області. Щодо вимоги про зобов'язання УМВС України в Херсонській області розглянути рапорт у зв'язку з виявленням бажання проходити службу в поліції, то в матеріалах справи наявні докази про його відсутність, що не унеможливить виконання зазначеної вимоги. Крім того виконання рішення про прийняття на службу до поліції лежить поза межами повноважень УМВС України в Херсонській області.

Щодо вимог позивача про виплату коштів за вимушений прогул, то УМВС України в Херсонській області звертає увагу, що така виплата має компенсаторний характер, і має застосовуватися по відношенню до доходів позивача, отриманих протягом періоду прогулу, у разі наявності підстав для задоволення позову. Слід врахувати заробіток ОСОБА_2 за місцем нової роботи, вихідну допомогу отриману ним при звільненні та допомогу по безробіттю, яку він отримував у період вимушеного прогулу.

ГУНП в Херсонській області вимогу позивача про зобов'язання розглянути його кандидатуру для зайняття посади вважає передчасною, прав позивача не порушувало.

В задоволенні позовних вимог відповідачі просять відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, починаючи з 01 вересня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ, обіймав на момент звільнення посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чаплинського районного відділу УМВС України в Херсонській області, маючи спеціальне звання підполковника міліції.

Наказом УМВС України в Херсонській області від 06 листопада 2015 року № 401 о/с звільнено ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), через скорочення штатів.

Перевіряючи правомірність зазначеного наказу суд звертає увагу на такі обставини та приписи законодавства.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.

Так, відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

Згідно з пунктом 64 "г" Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

7 листопада 2015 року Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" втратив чинність та набрав чинності Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію".

Відповідно до пункту 1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Таким чином, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17- 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набрали чинності з 07 серпня 2015 року.

Згідно з пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Пунктом 10 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" обумовлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Позивач ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ (остання займана посада - дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чаплинського районного відділу УМВС України в Херсонській області, спеціальне звання - підполковник міліції).

Наказом заступника Міністра внутрішніх справ України "Про організаційно-штатні питання" від 06 листопада 2015 року № 1388 скорочено всі штатні посади органів МВС України, в тому числі і в Херсонській області.

Таким чином, звільнення позивача відбулось у зв'язку зі скороченням штатів.

Позивач наполягає на тому, що жодних відмов від проходження служби в поліції він не писав. Натомість ним було написано заяву про бажання про прийняття на роботу в поліцію. Таку заяву він писав, як і інші працівники Чаплинського РВ УМВС України в Херсонській області, заява була написана в присутності інспектора кадрів Чаплинського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3, в його службовому кабінеті та йому ж і була передана для подальшого спрямування до УМВС України в Херсонській області. Вказана заява мною була написана та передана вказаному співробітнику в присутності колеги ОСОБА_4. Таким чином писались та передавались заяви усіма працівниками районного відділу міліції. При цьому більшість з працівників Чаплинського РВ УМВС України в Херсонській області прийнято на посади в поліцію.

Відповідач у справі, УМВС України в Херсонській області, як суб'єкт владних повноважень, не надало суду достовірних доказів на спростування вказаної обставини, тому суд приходить до висновку, що позивач у встановлений законом спосіб виявив бажання проходити службу в поліції.

Відповідач також не надав суду доказів, що ним були дотримані гарантії позивача при звільненні у зв'язку зі скороченням штатів, передбачені Кодексом законів про працю України, зокрема щодо переведення на іншу посаду.

За таких обставин наказ про звільнення позивача є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді в УМВС України в Херсонській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (годинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд погоджується з УМВС України в Херсонській, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу носить компенсаторний характер, а тому при її визначенні враховує отримання ним одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 6357,56 грн (довідка УМВС України в Херсонській від 30.07.2018 № 368), дохід, отриманий позивачем у зв'язку із перебуванням на обліку в центрі зайнятості за період з грудня 2015 року по червень 2016 року в загальній сумі 18702,54 грн (довідка Чаплинської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості) та наступне працевлаштування позивача.

Оскаржуваним наказом позивач був звільнений з 6 листопада 2016 року та наказом начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби від 3 червня 2016 року № 194 - ос зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення. У зв'язку з цим суд вважає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу потрібно рахувати за період з 7 листопада 2015 року по 2 червня 2016 року кількість (всього 209 календарних днів).

Для розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу суду надано дві довідки: від 03.02.2016 № 839/38.1 та від 15.05.2018 № 246.

Згідно з довідкою від 03.02.2016 № 839/38.1 за вересень 2015 року позивачу за десять календарних днів нараховане грошове забезпечення у сумі 701,98 грн, за жовтень 2015 року за 31 календарний день - 3493,08 грн; згідно з довідкою від 15.05.2018 № 246 грошове забезпечення за вересень 2015 року за 31 календарний день складало 5776,88 грн, за жовтень - 2843,08 грн.

Оскільки УМВС України в Херсонській області не пояснило суду, чому у довідках за одні і ті самі періоди роботи вказані різні суми грошового забезпечення, суд при визначенні середнього заробітного за час вимушеного прогулу з метою належного захисту прав позивача вважає за необхідне враховувати суму грошового забезпечення за вересень 2015 року у розмірі 5776,88 грн (довідка від 15.05.2018 № 246) та за жовтень 2015 року у розмірі 3493,08 грн (довідка від 03.02.2016 № 839/38.1).

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача становить:

151,97 грн ((5776,88 грн + 3493,08 грн) / 61 день).

Сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу:

6701,63 грн (209 (кількість днів вимушеного прогулу) х 151,97 грн - 6 357,56 грн (одноразова грошова допомога при звільненні) - 18702,54 грн (виплати у зв'язку із перебуванням на обліку в центрі зайнятості)).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з абзацами 2, 3 п. 8 Порядку у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, сума середнього заробітку за один місяць, яка повинна бути виплачена позивачу, складає:

4635,09 грн ((30 (календарних днів) +31 (календарний день)) / 2 х 151,97 грн).

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги суд задовольняє частково.

Керуючись ст.ст. 242 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 06.11.2015 № 401 о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ, а саме з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чаплинського районного відділу УМВС.

Поновити ОСОБА_2 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чаплинського районного відділу УМВС із 7 листопада 2015 року.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 6701 (шість тисяч сімсот одна) грн 63 коп. з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чаплинського районного відділу УМВС.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 4635 (чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 09 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_2:

місце проживання: 75201, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1;

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області:

місцезнаходження: 73003, вул. Лютеранська, 4, м. Херсон, код ЄДРПОУ 08592322;

Головне управління Національної поліції в Херсонській області:

місцезнаходження: 73003, вул. Лютеранська, 4, м. Херсон, код ЄДРПОУ 40108782.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 24 вересня 2018 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 12.3