Постанова № 76659112, 25.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/329/18 Головуючий у І інстанції Кисіль О. А.Провадження № 22-ц/780/3618/18 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 26 25.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Голуб С.А.

суддів Савченка С.І., Таргоній Д.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

В березні 2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 30 листопада 2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», «Правилами користування платіжною карткою», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг-позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5 % від суми позову. Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

На підставі п. 1.1.3.2.3 - банк має право на зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.

Згідно з п. 1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати картку) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

В зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31 грудня 2017 року має заборгованість у загальному розмірі 14489,22 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 1696,46 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 11626,61 грн., фіксованої частини штрафу - 500,00 грн., процентної складової штрафу - 666,15 грн. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань та заборгованості не погашає, в зв'язку з чим банк просив суд першої інстанції стягнути з неї на користь банку вищевказану заборгованість та судовий збір.

Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року позов було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги - 50 (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) 3714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) гривень 61 (шістдесят одну) копійку заборгованості за кредитним договором, а також 458 (чотириста п'ятдесят вісім) гривень 12 (дванадцять) копійок судових витрат сплачених позивачем.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував всі обставини справи та дійшов до помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зокрема, скаржник зазначає, що відповідач укладення чи не укладення кредитного договору не оспорював, розрахунок заборгованості не спростував, не довів відсутність заборгованості, не заперечував проти наявності між сторонами кредитних зобов'язань, зустрічних позовних вимог не заявляв, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у задоволенні частини позовних вимог.

Окрім того, банк в доводах апеляційної скарги зазначає, що про зміну відсоткової ставки відповідач повідомлялася шляхом надсилання повідомлень на її фінансовий номер телефону.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, до яких під час укладення кредитного договору приєдналася відповідач, банк має право здійснювати зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до внесення змін проінформувати Клієнта. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Також відповідач продовжувала здійснювати часткове погашення заборгованості за кредитним договором після підвищення відсоткової ставки, зокрема: 12 квітня 2014 року, 12 лютого 2015 року, 11 червня 2015 року, що свідчить про прийняття умов договору.

Разом з тим, в доводах апеляційної скарги банк посилається на постанову Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 755/18246/15 в якій зазначається, що підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач приєднався до договору приєднання та погодився з його умовами. При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

На підставі викладеного, банк просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.. 360 ЦПК України, відзив у визначений судом строк не надходив. Згідно із ч. 3 цієї ж статті відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 14489 грн. 22 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму, суд не вбачає підстав для виклику сторін у судове засідання.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення враховуючи таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 листопада 2010 року ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Як вбачається зі змісту Анкети-заяви (а.с. 7, 8, 33) про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 27 березня 2010 року та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме щодо базової процентної ставка в місяць в розмірі 2,5 %, розміру щомісячних платежів - 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості та шляхом підписання зазначених письмових документів, а також скріплення їх печаткою юридичної особи позивача.

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 30 листопада 2010 року відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Зі змісту Довідки про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» та витягу з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", що діяли на момент укладення договору, базова процентна ставка в місяць становить 2,5 %, тобто 25 % річних, розмір щомісячних платежів 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості (а.с. 8).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с. 9-32, 35-38).

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту(у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил, договір дії протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.6.З розрахунку заборгованості (а.с. 5-6) вбачається, що базова процентна ставка в місяць становить 3,0%, тобто 30 % річних, а не 25 % річних, які зазначені у Довідці про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» та те, що відповідачка в період з 27.08.2013 по 10.06.2015 року періодично здійснював погашення за наданим кредитом та сплачувала проценти за користування кредитом, проте після 10.06.2015 року не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Станом на 31 грудня 2017 року за відповідачкою по укладеному з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитному договору від 30 листопада 2010 року рахується заборгованість на загальну суму 14489,22 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 1696,46 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 11626,61 грн., фіксованої частини штрафу - 500,00 грн., процентної складової штрафу - 666,15 грн.

При цьому, з наданого Банком до суду розрахунку вбачається, що розмір відсоткових ставок станом на 30 листопада 2010 року становив - 30 %, станом на 01 вересня 2014 року - 34,80 %, станом на 01 квітня 2015 року - 43,20 %. Тобто, Банк, всупереч вимог закону, на власний розсуд, без погодження з відповідачкою збільшив розмір відсоткової ставки за користуванням кредитними коштами.

Задовольняючи позов частково та зменшуючи розмір процентів за користування кредитом та штрафів, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач не надав суду належних та допустимих доказів наявності між сторонами договірних відносин щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом, окрім того пеня та штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому неможливе їх одночасне застосування за одне й те ж саме порушення.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а тому має повернути тіло кредиту та відсотки за його користування.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Так суд виходив з того, що зі змісту довідки про умови кредитування, яка підписана відповідачем, вбачається, що сторони погодили 2,5 % на місяць, що становить 30% річних. Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи. Дійсно в довідці зазначено, що базова процента ставка становить 2,5 % в місяць, однак це буде становити не 25 % річних, як зазначив суд першої інстанції, а 30% річних, як зазначив у своєму розрахунку позивач.

В подальшому, як вбачається із розрахунку, з 01.09.2014 року відсотки збільшились до 34,8 % річних , а з 01.04.2015 до 43,2 % річних.

Разом із тим, умовами договору передбачено, що Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. При цьому Банк зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п. 1.1.3.1.9 цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не отримав повідомлення від Відповідача про незгоду із змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови.

Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.1.1..2.3. до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунку та про здійсненні операції по картрахункам.

Відповідно до п. 1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайтіhttp://privatbank.ua/terms/pages/70/, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Суд першої інстанції встановивши, що сторони уклали кредитний договір в якому визначена можливість зміни відсоткової ставки і порядок її зміни вважав, що відсоткова ставка була підвищена Банком без повідомлення відповідача. Разом із тим, суд першої інстанції не дав своєї оцінки умовам кредитного Договору, а саме пунктам 1.1.3.1.9, 1.1.2.3., 1.1.2.4. а також тому, що ці умови договору відповідачем не оспорювались, заперечень від відповідача щодо того, що їй не було повідомлено про зміну відсоткової ставки відповідно до вимог Договору на адресу суду не надходило, розмір заборгованості відповідачем також не оспорювалась. При цьому матеріалами справи доводиться, що позовну заяву відповідач отримала і їй було роз'яснено її право на надання відзиву на позовну заяву, однак відзив на позов суду не подала.

Оскільки відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст..ст.12,13 ЦПК України), судова колегія вважає, що відповідач не скористалась своїми правами щодо спростування обставин, викладених в позові. За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав перевіряти обставини щодо зміни відсоткової ставки, оскільки сторони ці обставини не оспорювали. Відповідно, не будо підстав для ухвалення рішення про відмову у стягненні нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом.

Також судова колегія вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні з відповідача штрафу у вигляді процентної складової. При цьому суд послався на ст.. 549 ЦК України відповідно до якої пеня і штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених с. 61 Конституції України щодо подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Як вбачається із п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5 % від суми позову. Тобто умовами договору передбачено лише сплата штрафу, який складається із фіксованої частини та процентної складової. Пеня за умовами договору не нараховувалась. Виходячи із наведеного, суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягнення штрафу - процентної складової.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, згідно зі ст. 374 ЦПК України, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини, що мають значення для справи і прийшов до неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення нарахованих відсотків та штрафу (процента складова), рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

У відповідності до ст.. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовом в розмірі 1762 грн., а при зверненні до суду з апеляційною скаргою - 2643 грн., що відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір». Так як колегією суддів вирішено, що апеляційна скарга банку підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, то з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір, загальний розмір якої становить 4405 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 369, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 14489 грн. 22 коп. за кредитним договором б/н від 30 листопада 2010 року, яка складається з: 1696 грн. 46 коп. - заборгованість за кредитом; 11626 грн. 61 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 666 грн. 15 коп. - штраф (процентна складова)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 4405 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та у відповідності до ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Реквізити сторін:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570

Головуючий

Судді: