Рішення № 76657849, 11.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року № 810/3448/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Білоцерківська Виправна колонія" № 35 Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної установи "Білоцерківської Виправної колонії" № 35 Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати дії відповідача щодо відмови у видачі довідки позивачу про заробітну плату в зоні відчуження за період з 05.05.1986 року по 08.05.1986 року, - протиправними;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження за період з 05.05.1986 року по 08.05.1986 року та видати нову довідку з урахуванням здійсненого перерахунку в залежності від зони небезпеки по кратності, по тарифній ставці з урахуванням посадового окладу та окладу за спецзвання підвищеного у два рази відповідно до Постанови ЦК КПРС, ПВР СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року №524-156 та постанови КМ України №1210 від 23.11.2011 року.

Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно не здійснює перерахунок заробітної плати позивача у зоні відчуження за період з 05.05.1986 по 08.05.1986 з урахуванням окладів за посадою та званням у подвійному розмірі, посилаючись на те, що підтверджуючі для такого перерахунку документи не збереглись, а тому Білоцерківська виправна колонія №35 не має підстав для видачі нової довідки про заробітну плату позивача для нарахування пенсії. При цьому, звертаючись до відповідача з метою отримання довідки про заробітну плату у зоні відчуження, позивач самостійно надавав йому документи, які свідчать про фактичність отримання грошових коштів за роботу у зоні відчуження.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що відмовляючи позивачу у видачі нової довідки про заробітну плату у зоні відчуження вчинив правомірно, оскільки таку довідку відповідач видав згідно особового рахунку з врахуванням виплачених сум, однак без врахування подвійного окладу за посадою та званням у зв`язку із відсутністю записів про ці виплати в особовому рахунку, та відсутністю інших первинних оригіналів документів, які б могли підтвердити фактичність виплати заявлених позивачем коштів для внесення їх у довідку.

У судове засідання, призначене на 14.08.2018, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились. Разом з тим, матеріали справи містять клопотання позивача про розгляд справи без його участі, у зв`язку із чим, суд, керуючись приписами статті 205 КАС України, перейшов у письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії-1, що встановлюється із посвідчення серії А№042139, виданого 23.07.1995 (а.с. 11).

Згідно із посвідченням серії Б№493850, виданим 02.12.1999, позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.13).

Як убачається з матеріалів справи, а саме - Списка личного состава ИТУ, ЛТП УВД Киевского облисполкома, принемавшего участие в мероприятии по ликвидации последствий на Чернобыльской АЭС (мова оригіналу), позивач (№60), перебкваючи на посаді старшого інженера з 05.05.1986 по 08.05.1986, виконував роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у м. Прип`ять (а.с.25).

За роботу у зоні відчуження, відповідно до розрахункового касового ордеру від 31.10.1986 №1221 та додатку до нього, ОСОБА_1 виплачено 26 крб 90 коп. (а.с.23 та зворот а.с.23).

З позовної заяви встановлюється, що з 21.02.1994 позивач почав отримувати пенсію, призначену у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, пенсія ОСОБА_1 була перерахована на підставі матеріалів пенсійної справи. Однак, наявна у матеріалах пенсійної справи довідка про заробітну плату позивача, видана Білоцерківською виправною колонією №35, не містила відомостей про заробітну плату у зоні відчуження.

У зв`язку із чим, ОСОБА_1 21.02.2018 звернувся до відповідача із зверненням, у якому просив видати йому нову довідку, яка відповідно до чинного законодавства буде містити відомості про заробітну плату у зоні відчуження за період з 05.05.1986 по 08.05.1986 (а.с. 10).

За результатами розгляду звернення, Білоцерківська виправна колонія №35 надала відповідь, оформлену листом від 02.03.2018 №22-54-18/Ш-40, яким відмовила позивачу у видачі довідки, з мотивів недостатності документів, які б вказували на дійсність отримання ОСОБА_1 коштів за роботу у зоні відчуження (а.с. 10).

На думку позивача, такі доводи відповідача не ґрунтуються на фактичний обставинах та є необґрунтованими, а відмова у видачі нової довідки - незаконною, тому він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно з п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3).

Згідно із статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, роботодавець зобов`язаний видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17.

У цьому розрізі, суд зазначає, що на підтвердження фактичного отримання заробітної плати за роботу у зоні відчуження, позивачем надано такі первинні документи як розрахунковий лист ОСОБА_1 з 11.07.1985, видатковий касовий ордер від 31.10.1986 №1221 та додаток до нього.

Дослідивши перелічені письмові докази, судом встановлено дійсність виплати позивачу грошових коштів у сумі 26 крб. 90 коп.

Так, розрахунковий лист позивача та додаток до касового ордеру містять відомості щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошових коштів у зазначеній сумі.

При цьому, у матеріалах справи наявний (мовою оригіналу) Приказ Управления внутренних дел исполкома от 14.08.1986 №069, відповідно до якого, - "Начальникам ФПО, УПО, УВО и СИТУ, руководителям органов внутренних дел и подразделений області до 25 августа произвести выплату кратных окладов личному составу, принимавшему участие в мероприятиях по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС...".

Відтак, беручи до уваги ту обставину, що виплата позивачу грошових коштів за роботу у зоні відчуження підтверджується первинними документами, як цього вимагає чинне законодавство України, відмова Державної установи "Білоцерківська Виправна колонія" № 35 Міністерства юстиції України у видачі нової довідки з урахування заробітної плати позивача у зоні відчуження не базується на нормах та приписах права, а тому є протиправною.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Державної установи "Білоцерківська Виправна колонія" № 35 Міністерства юстиції України щодо відмови у видачі довідки позивачу про заробітну плату в зоні відчуження за період з 05.05.1986 року по 08.05.1986 року, - протиправними.

Зобов'язати Державну установу "Білоцерківська Виправна колонія" № 35 Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 08563665) провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за роботу в зоні відчуження за період з 05.05.1986 року по 08.05.1986 року та видати нову довідку з урахуванням здійсненого перерахунку в залежності від зони небезпеки по кратності, по тарифній ставці з урахуванням посадового окладу та окладу за спецзвання підвищеного у два рази відповідно до Постанови ЦК КПРС, ПВР СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року №524-156 та постанови КМ України №1210 від 23.11.2011 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.