Рішення № 76657758, 25.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. справа № 0940/1320/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про зобов'язання до вчинення дій щодо безоплатної передачі у власність особі з інвалідністю автомобіль марки "Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, та видачу довідки, необхідної для переоформлення, форма якої затверджена Міністерством соціальної політики України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту також – позивач, ОСОБА_1В.) 26.07.2018 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі по тексту також – відповідач) про зобов'язання до вчинення дій щодо безоплатної передачі у власність особі з інвалідністю автомобіль марки "Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, та видачу довідки, необхідної для переоформлення, форма якої затверджена Міністерством соціальної політики України.

Позов мотивовано тим, що батько позивача – ОСОБА_2, інвалід 2 групи загального захворювання, відповідно до наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації №131 від 19.12.2005 був безоплатно забезпечений автомобілем марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315. Вказаній події передувало визнання такого транспортного засобу гуманітарною допомогою згідно протоколу Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від №26/ГД-10718 від 01.12.2005. У зв’язку із смертю батька позивача, та перебуванням ОСОБА_1 на обліку для забезпечення автомобілем, як інвалід 3 групи загального захворювання, наказом Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №102 від 20.12.2012 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на перереєстрацію даного автомобіля на своє ім'я у відповідності до пункту 16 постанови Кабінету міністрів України від 19.07.2006 за №999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" з наступним зняттям позивача з обліку на десятирічний строк з врахуванням строку експлуатації, який починається з дати отримання даного автомобіля. Позивач 16.01.2013 року зареєстрував даний автомобіль в Калуському ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області на своє ім'я. Оскільки десятирічний строк експлуатації вищезазначеного транспортного засобу, як вважає позивач, закінчився 19.12.2015, з часу отримання автомобіля попереднім власником (його батьком), ОСОБА_1 13.11.2017 звернувся до відповідача із заявою про передачу автомобіля безоплатно у його власність. Проте, відповідач листом №749/05.1-36/09 від 21.05.2018 відмовив у передачі позивачу у власність даного автомобіля, мотивуючи це положенням пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року за №999. Обґрунтуванням такої відмови є те, що на момент звернення, позивач не користувався вказаним автомобілем більше 10 років, а тому транспортний засіб може бути переданий у власність не раніше 2022 року. Позивач стверджує, що така відмова суперечить положенням пунктів 16, 18 і окремим частинам пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, так як вважає, що термін користування слід обчислювати як строк експлуатації транспортного засобу з дня першої реєстрації і забезпечення такого автомобіля саме попереднього користувача, тобто, з грудня 2005 рок. У зв’язку із вказаним, ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації безоплатно передати у власність йому як особі з інвалідністю транспортний засіб, строк експлуатації якого більше 10 років, та видати довідку, необхідну для переоформлення автомобіля, форма якої затверджена Міністерством соціальної політики України.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 30.07.2018 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведенням судового засідання та виклику сторін (а.с. 1-2).

14.08.2018 відповідач, на виконання вимог пункту 6 ухвали суду про відкриття провадження від 30.07.2018, через канцелярію суду подав копії письмових документів, серед яких, зокрема, документи: які були сформовані при отриманні як гуманітарної допомоги транспортного засобу "Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, та яким в 2005 році безоплатно забезпечений ОСОБА_2, а в 2012 році - ОСОБА_1; які були підставою для прийняття Робочою групою з питань гуманітарної допомоги при облдержадміністрації рішення №7 від 14.11.2017 і №3 від 08.05.2018 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 щодо безоплатної передачі йому автомобіля "Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315; які були підставою для надання ОСОБА_1 відповіді від 21.05.2018 за №749/05.1-36/09 про відмову у передачі у приватну власність автомобіля (а.с. 21-56 ).

Незважаючи на вказане, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження у справі від 30.07.2018.

В силу вимог частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 (батько позивача), інвалід 2 групи загального захворювання з 31.10.2005, відповідно до висновку обласної МСЕК про наявність медичних показань на забезпечення автомобілем перебував на обліку у Головному управлінні праці та соціального захисту населення для забезпечення автомобілем з ручним керуванням (а.с. 49, 55).

Згідно заяви про надання гуманітарної допомоги для управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 22.11.2005, громадянин ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, передав в якості гуманітарної допомоги Головному управлінню праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації належний йому на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2005 автомобіль марки "Volkswagen-VW", тип 7М, технічний НОМЕР_1, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, для подальшої передачі інваліду другої групи ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу" (а.с. 43, 44, 45, 46, 47).

В подальшому, згідно листів від 24.11.2005 за №№1992/05-4/01, 1992/05-4/02, Головне управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації скерувало на розгляд Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та Обласній комісії з питань гуманітарної допомоги копії документів щодо визнання гуманітарною допомогою автомобіля марки "Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, який надійшов на адресу Головного управління з цільовим призначенням для інваліда 2 групи загального захворювання ОСОБА_2, отриманого на основі дарчої, з подальшим наданням усіх пільг, які передбачені чинним законодавством при його розмитненні (а.с. 48, зворотній бік а.с. 48).

Протоколом засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 01.12.2005 за №26/ГД-10718 вищевказаний легковий автомобіль визнано гуманітарною допомогою з цільовим призначенням для інваліда 2 групи загального захворювання ОСОБА_2 (а.с. 53).

На підставі пункту 42 Порядку надання автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №128 від 07.02.2001, Головне управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації наказом від 19.12.2005 року №131 ОСОБА_2, інваліду 2 групи загального захворювання, виділено автомобіль, що надійшов на адресу Головного управління з цільовим призначенням для інваліда, який перебуває на обліку для забезпечення автомобілем з наступним зняттям з обліку, зокрема, транспортний засіб марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315 (а.с. 31).

ОСОБА_2 помер 19.11.2011 року, що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи свідоцтвом про смерть серії І-НМ №141234 від 21.11.2011 (а.с. 13).

У зв’язку зі смертю ОСОБА_2, та з урахуванням того, що позивач з 05.12.2011 перебував на обліку у Головному управлінні праці та соціального захисту населення облдержадміністрації для забезпечення автомобілем, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переоформлення вказаного транспортного засобу на своє ім’я (а.с. 36).

В свою чергу, Департаментом соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, згідно наказу №102 від 20.12.2012 року, керуючись пунктом 16 постанови Кабінету міністрів України від 19.07.2006 року за №999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" у зв’язку із смертю ОСОБА_2 надано дозвіл на перереєстрацію автомобіля марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, ОСОБА_1 інваліду 3 групи загального захворювання, мешканцю м. Калуша, вул. Людкевича, 5, який перебуває на обліку для забезпечення автомобілем з 05.12.2011 року з наступним зняттям позивача з обліку на десятирічний строк з врахуванням строку експлуатації транспортного засобу, який починається з дати отримання даного автомобіля (а.с. 9).

ОСОБА_1 16.01.2013 зареєстрував автомобіль марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315 в Калуському ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області на своє ім'я, як особу, яка не є власником такого транспортного засобу (а.с. 14-15).

На підставі заяви позивача від 21.03.2016, клопотання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради №06-13/06-13/991/02 від 22.03.2016, листа відповідача від 28.05.2016 за №1189/05.1-45/10-16, листа Міністерства соціальної політики України №13714/01/2-17/35 від 05.07.2017, Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації листом за №1305/05.1-43/02 від 26.09.2017 направив на розгляд Робочій групі з питань гуманітарної допомоги при Івано-Франківській обласній державній адміністрації, пакет документів для прийняття рішення щодо передачі у власність інваліду ІІІ групи загального захворювання ОСОБА_1 автомобіля, яким 20.12.2012 останнього було забезпечено в якості гуманітарної допомоги, та яким він користувався більше 10 років (а.с. 29).

13.12.2017 позивач в черговий раз звернувся із письмовою заявою до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації з проханням передати йому у безоплатну власність автомобіль марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, обґрунтовуючи своє право отримання у власність строком користування даного автомобіля понад 10 років (а.с. 11).

Згідно протоколу Робочої групи з питань гуманітарної допомоги при Івано-Франківській обласній державній адміністрації №7 від 14.11.2017 рекомендовано голові Івано-Франківської обласної державної адміністрації передати безоплатно у власність ОСОБА_1 автомобіль марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, яким останній забезпечений через орган соціального захисту населення та користувався ним понад 10 років (а.с. 34, зворотній бік а.с. 34, 32, 25-28).

Як встановлено судом, 08.05.2018 Робочою групою з питань гуманітарної допомоги при Івано-Франківській обласній державній адміністрації переглянуто пункт 3 власного рішення від 14.11.2017 за №7, в результаті чого підпунктом 1.1. пункту 1 протоколу №3 від 08.05.2018 скасовано коментований вище пункт згаданого рішення в частині передачі безоплатно у власність особам з інвалідністю, серед переліку яких є ОСОБА_1, легкового автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким такі особи були забезпечені через органи соціального захисту населення, оскільки на момент звернення останні не користувалися транспортними засобами більше 10 років (а.с. 23-24).

За результатом розгляду заяви позивача від 13.12.2017, Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, листом від 21.05.2018 року за №749/05/1-36/09, відмовив у передачі позивачу у власність автомобіль марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, зазначивши, що відповідно до пункту 1 протоколу №3 засідання Робочої групи з питань гуманітарної допомоги при облдержадміністрації від 08.05.2018 року, скасовано пункт 3 рішення Робочої групи від 14.11.2107 за №7 в частині передачі безоплатно у власність особі з інвалідністю ОСОБА_1 легкового автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким позивач був забезпечений через органи соціального захисту населення, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 не користувався автомобілем 10 років.

Позивачу роз’яснено, що згідно пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 за №999, вищевказаний автомобіль може бути переданий у власність не раніше як з 20.12.2022 року (а.с. 12).

ОСОБА_1, не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом за захистом порушеного права.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача щодо відсутності у позивача права на безоплатне отримання у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, які були покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийнятого рішення, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Закону України "Про гуманітарну допомогу" від 22.10.1999 за №1192-XIV (надалі по тексту також – Закон №1192-XIV), Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 за №875-XII (надалі по тексту також – Закон №875-XII), Закону України "Про реабілітацію інвалідів в України" від 06.10.2005 за №2961-IV (надалі по тексту також - Закон №2961-IV), Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 за №999, (надалі по тексту також – Порядок №999) в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Статтею 1 Закону №2961-IV інвалідом визначено особу зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

За приписами частини 7 статті 26 вказаного Закону, облік інвалідів, дітей-інвалідів, які забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, спеціальним автотранспортом, у межах повноважень здійснюють органи праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я.

В подальшому, облік інвалідів, дітей-інвалідів, які забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, спеціальним автотранспортом, у межах повноважень здійснюють місцева державна адміністрація і охорони здоров'я.

При цьому, перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 26 Закону №2961-IV).

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" гуманітарна допомога - це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог, статті 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації".

Частиною 1 статті 11-1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (в редакції, яка діяла на час смерті інваліда та звернення позивача із відповідною заявою про передачу йому спірного автомобіля) визначено, що забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм забезпечення автомобілями інвалідів, дітей-інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку визначено Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 за № 999 (надалі по тексту також – Порядок №999).

Суд звертає увагу на те, що особливості забезпечення інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, регламентовано окремим, останнім розділом Порядку № 999 "Забезпечення інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою".

Так, у відповідності до абзацу 1 пункту 41 Порядку № 999 (в редакції забезпечення позивача спірним автомобілем) за бажанням інвалідів головні управління соціального захисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням або за бажанням законних представників недієздатних інвалідів), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в головних управліннях соціального захисту та управліннях виконавчої дирекції, забезпечуються безоплатно в порядку черговості.

Автомобіль, отриманий головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку (абзац 2 пункту 41 вказаного Порядку).

За змістом абзаців 7, 8 пункту 41 Порядку №999 (в редакції забезпечення позивача спірним автомобілем) після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.

Автомобіль, яким інвалід користувався менше ніж 10 років, після смерті інваліда може залишитись у користуванні його сім'ї безоплатно, якщо в ній є інвалід, у випадках, зазначених в абзацах третьому - шостому пункту 16 цього Порядку.

В свою чергу, абзац 3-6 пункту 16 Порядку №999 розділу "Загальна частина" передбачає, що автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його постійного проживання і реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Аналіз наведених норм вказаного Порядку свідчить про те, що автомобіль, яким інвалід користувався менше ніж 10 років, після смерті інваліда може залишитись у користуванні його сім'ї безоплатно, якщо в ній є інвалід, який, зокрема, мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або мав таке право протягом не більше 6 місяців з дня його смерті.

В даному випадку, суд звертає увагу на те, що абзаци 7, 8 пункту 41 Порядку №999, що визначають спеціальний порядок забезпечення інвалідів саме автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, відсилають до пункту 16 такого Порядку іншого розділу "Загальна частина", який, в свою чергу, визначає загальні умови забезпечення інвалідів легковими автомобілями, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах (крім автомобілів визнаними гуманітарною допомогою).

Як судом встановлено, ОСОБА_2 (батько позивача), у користуванні якого перебував автомобіль марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, та яким останній у 2005 році був забезпечений через орган соціального захисту населення, помер 19.11.2011 року, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-НМ № 141234 від 21.11.2011 (а.с. 13).

ОСОБА_1, після смерті свого батька, з 05.12.2011 перебував на обліку для забезпечення автомобілем, як інвалід третьої групи від загального захворювання, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК №228 по визначенню медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями (а.с. 40), та у відповідності до пункту 16 положень Порядку №999 здійснив перереєстрацію згаданого транспортного засобу, який перебував у користуванні померлого батька, на своє ім’я. Вказане засвідчується заявою позивача про перереєстрацію автомобіля від 07.12.2012, наказом №102 від 20.12.2012 про перереєстрацію автомобіля після смерті інваліда, довідкою про перереєстрацію транспортного засобу №2380/02.01-26/04 від 21.12.2012, а також свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу бланк серії САО 542334 від 16.01.2013 (а.с. 14-15).

Положенням абзацу 7 пункту 41 Порядку №999 (в редакції починаючи з 21.06.2017), передбачено, що інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини-інваліда за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через структурний підрозділ соціального захисту населення і користувався більше 10 років, за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Виходячи з аналізу даної правової норми, суд зазначає, що основними умовами, для безоплатної передачі у власність інваліду автомобіля, який визнаний гуманітарною допомогою є саме факт "користування" цією особою даним автомобілем більше 10 років (а не "строк експлуатації автомобіля") та прийняття рішення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ОСОБА_1 отримав дозвіл на перереєстрацію автомобіля марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, тобто, отримав право на "користування" саме з 20.12.2012 згідно наказу Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації №102 (а.с. 38).

Таким чином, право на "користування" вказаним транспортним засобом у позивача виникло виключно з 20.12.2012, і на момент звернення ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації із заявами про безоплатну передачу легкового автомобіля у власність від 21.03.2016 і від 13.11.2017, строк користування позивачем автомобілем, отриманого в якості гуманітарної допомоги, становив менше 10-ти років (зворотній бік а.с. 30, а.с. 34).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на абзац 1 пункту 16, пункту 18 та абзац 9 пункту 41 Порядку №999, як на норми, що визначають право позивача на безоплатну передачу у власність автомобіля марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, отриманого в якості гуманітарної допомоги, виходячи на наступного.

За змістом абзацу 1 пункту 16 Порядку №999, інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації.

Відповідно до абзаців 1-4 пункту 18 вказаного Порядку, у разі повернення автомобіля структурному підрозділу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції він підлягає зняттю з обліку в підрозділі МВС за місцем його реєстрації на підставі довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики (номерні знаки і реєстраційні документи здаються до підрозділу МВС).

Повернутий структурному підрозділу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції автомобіль підлягає огляду в установленому порядку для визначення його придатності для подальшої експлуатації, ступеня зносу та розрахункової вартості.

Автомобілі, придатні для подальшої експлуатації, за рішенням структурного підрозділу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції пропонуються у порядку черговості та без зняття з обліку інвалідам, у тому числі інвалідам унаслідок трудового каліцтва (за письмовою згодою інваліда, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда), для використання до отримання нового автомобіля, забезпечення яким здійснюється після закінчення десятирічного строку користування автомобілем, придатним для подальшої експлуатації. Строк користування автомобілем, придатним для подальшої експлуатації, визначається починаючи з дати отримання автомобіля попереднім користувачем з урахуванням строку експлуатації.

Непридатні для подальшої експлуатації автомобілі здаються головними, районними управліннями соціального захисту або управліннями виконавчої дирекції підприємствам, що здійснюють заготівлю та переробку металобрухту.

Повернутий автомобіль структурний підрозділ з питань соціального захисту населення здає підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видає в порядку черговості особі з інвалідністю, яка перебуває на обліку. Така особа з інвалідністю знімається з обліку на десятирічний строк, який визначається починаючи з дати отримання автомобіля попередньою особою з інвалідністю, з урахуванням строку його експлуатації померлою особою з інвалідністю (абзац 9 пункту 41 Порядку №999).

Отже, виходячи із змісту наведеного, слід зазначити, що вказана норма Порядку №999 регулює питання, які виникають у разі повернення автомобіля структурному підрозділу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції, серед яких: зняття з обліку повернутого автомобіля в підрозділі МВС; огляд повернутого автомобіля в установленому порядку для визначення його придатності для подальшої експлуатації, ступеня зносу та розрахункової вартості; забезпечення інвалідів автомобілями, придатних для подальшої експлуатації.

Суд звертає увагу, що обчислення строку користування автомобілем, про який зазначено у абаці 3 пункту 18 Порядку №999 та про який вказує позивач в адміністративному позові, стосується саме строку для визначення придатності автомобіля для подальшої експлуатації, і ніяким чином не може застосовуватись при обчислення строку для безоплатної передачі у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою.

В свою чергу, положення абзацу 9 пункту 41 Порядку №999, визначає поняття "десятирічного строк з урахуванням строку його експлуатації померлою особою з інвалідністю" для врегулювання питання визначення десятирічного терміну, протягом якого особа, яка має права на забезпечення автомобілем згідно Порядку №999, знімається з відповідного обліку.

Окрім того, як уже зазначалось судом вище, питання забезпечення інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою врегульоване окремим розділом Порядку №999, при цьому умови безоплатної передачі у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою визначені абзацом 7 пункту 41 вказаного Порядку.

Автомобіль марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, яким з 19.12.2005 користувався ОСОБА_2 (батько позивача) та який в подальшому (з 20.12.2012) перереєстрований на ім’я позивача, визнаний гуманітарною допомогою, що підтверджується протоколом Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 01.12.2005 за №26/ГД-10718 (а.с.53).

Таким чином, для врегулювання спірних правовідносин стосовно безоплатної передачі у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, застосовуються положення абзацу 7 пункту 41 Порядку №999, яким визначено основну умову такої передачі – "користування" особою автомобілем, визнаним гуманітарною допомогою понад 10 років, а не "строк експлуатації транспортного засобу" незалежно від кількості користувачі, які мають право на забезпечення автомобілями відповідно до Порядку №999.

Необхідно врахувати й те, що відповідно до пункту 1 Протоколу №3 засідання Робочої групи з питань гуманітарної допомоги при облдержадміністрації від 08.05.2018, було скасовано пункт 3 рішення Робочої групи від 14.11.2107 за №7 в частині передачі безоплатно у власність особі з інвалідністю ОСОБА_1 легковий автомобіль, визнаного гуманітарною допомогою, яким він був забезпечений через органи соціального захисту населення, оскільки на момент звернення позивач не користувався автомобілем 10 років, як це передбачено в абзаці 7 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 (а.с. 23-24).

З урахуванням наведеного, суд дійшов переконливого висновку про відсутність правових підстав для безоплатної передачі у власність ОСОБА_1 автомобіля марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315, який 01.12.2005 визнаний гуманітарною допомогою, так як строк користування позивачем даним автомобілем становить менше 10-ти років, і відповідно Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, відмовляючи у передачі позивачу у власність даного автомобіля та видачі довідки, необхідної для переоформлення транспортного засобу, діяв правомірно, в силу вимог абзацу 7 пункту 41 Порядку №999.

Слід також відзначити, що за змістом абзацу 7 пункту 41 Порядку №999 питання про безоплатну передачу у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, не входить до повноважень відповідача у даній справі, так як відповідне рішення приймає виключно обласна державна адміністрація.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

За таких умов, суд вважає вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Водночас, суд зазначає, що Законом України від 19.12.2017 за №2249-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Закону України "Про гуманітарну допомогу", Закону України "Про реабілітацію інвалідів в України", серед яких зокрема слова "інвалідів" замінено словами "осіб з інвалідністю" та слова "дитина-інвалід" замінено словами "дитина з інвалідністю".

Вказані зміни не впливають на вирішення спору по суті та не змінюють висновок суду про відсутність підстав для безоплатної передачі у власність позивачу автомобіля марки Volkswagen-VW", 2002 року випуску, об'єм двигуна 1800 см3, кузов №WVWZZZ7MZ2V031315.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб’єкта владних повноважень судового збору.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3), вул. Людкевича, 5, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300.

Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код юридичної особи 25925236), вул. Л. Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ ОСОБА_6