Постанова № 76657002, 24.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9531/17 Номер провадження 22-ц/775/1164/2018

Єдиний унікальний номер 243/9531/17

Номер провадження 22-ц/775/1164/18

Категорія: 55

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мірути О.А.,

суддів: Краснощокової Н.С., Хейло Я.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Бахмуті Донецької області цивільну справу № 243/9531/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористані відпустки на рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2018 року (суддя Пронін С.Г.),

В С Т А Н О В И В :

27.10. 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі ПАТ «Українська залізниця») в якому просить: стягнути заборгованості по заробітній платі за періоди: березень-квітень 2017 року у сумі 8021,08 гривень та з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року у сумі 13 979,39 гривень та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 13 979, 39 гривень, посилаючись на наступне.

Він перебував у трудових відносинах з відповідачем з 18.07.2016 року по 31.05.2017 року, працюючі в якості електромеханіка дільниці. В день звільнення 31.05.2017 року відповідач не виплатив йому заборгованість із заробітної плати за період березень-квітень 2017 року та з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року та грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки.

Рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період березень-квітень 2017 року у сумі 8021,08 гривень, за період роботи з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року, в тому числі компенсацію за невикористану відпустку, у розмірі 13 979, 39 гривень з яких підлягають утриманню податки і обов»язкові платежі.Стягнуто судові витрати на правову допомогу у розмірі 550 гривень та судовий збір в розмірі 704,80 гривень

В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що відповідач повинен бути звільнений від відповідальності за невиконання ним обов»язків, передбачених законодавством про працю в зв»язку з форс-мажорними обставинами, а саме перебування в зоні АТО. Філією забезпечено процедуру розрахунку зі звільненими працівниками (у тому числі і позивачем) згідно норм законодавства України на підконтрольній території України (Донецька область м.Лиман), але ОСОБА_1 своїм правом не скористалася.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Українська залізниця» з 18.07.2016 року по 31.05.2017 року (а.с.7-10,12).

31 травня 2017 року ОСОБА_1 був звільнений з посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем і оскільки повний розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 проведений не був, з підприємства підлягають стягненню суми не виплачені при звільненні в примусовому порядку.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються статтями 115, 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата повинна сплачуватись двічі на місяць. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі за періоди: березень-квітень 2017 року та з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року є законними.

Вирішуючи спір щодо стягнення з ПАТ «Українська залізниця» на користь позивача компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінив представлені сторонами матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності та дійшов обгрунтованого висновку про законність вимог позивача в цій частині.

У своїх висновках судом першої інстанції правильно враховані положення ст.83 КЗпП України та Закон України «Про відпустки», які визначають, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки.

Факт роботи ОСОБА_1 та невиплати йому компенсації за 45 днів щорічної відпустки підтверджується представленими доказами і, зокрема, довідкою розрахунком невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення ОСОБА_1 та розрахунком оплати відпускних (а.с.12).

Законом України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст. 116 КЗпП України, не передбачено.

Тому посилання відповідача на висновки Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 не є підставою для скасування рішення з відмовою ОСОБА_1 у позові в повному обсязі, оскільки його вимоги повязані з виплатами, встановленими ст. 116 КЗпП України при звільненні.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 19 та п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст. 375, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Привантого акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку, як така що ухвалена у малозначній справі, не підлягає.

Судді: