Рішення № 76656581, 06.09.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3748/15

Провадження № 2/367/2223/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Карабаза Н.Ф.,

при секретарі - Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану в якій позивач зазначає, що 26 грудня 2014 року він та ОСОБА_4 було уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 2708. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ним була набута у власність земельна ділянка площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1. П. 12 договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_4 повідомила його, що на межі відчужуваної земельної ділянки виходить паркан власника сусідньої земельної ділянки - ОСОБА_2. У зв'язку з цим йому в грудні 2014 року було здійснено встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1. На підставі вищезазначеного встановлення в натурі меж земельної ділянки був складений зведений план за адресою: АДРЕСА_1. Зведеним планом встановлено, що паркан, який встановлено межі належної відповідачу земельної ділянки, відстанню від 71 до 74 сантиметрів виходить на територію належної йому на праві власності земельної ділянки. 03 березня 2015 року ним був направлений лист-вимога № 2 відповідачу. Даним листом-вимогою він вимагав демонтувати паркан та перенести його за межі земельної ділянки, належної йому на праві власності. Даний лист-вимога отриманий особисто відповідачем 20 березня 2015 року, що підтверджується відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, станом на 03 червня 2015 року відповідач не надав йому жодної відповіді на вищевказаний лист-вимогу та, відповідно, вимогу не виконав. Таким чином, своїми діями відповідач порушує права власності позивача щодо земельної ділянки. 25.05.2017 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій він зазначив, що відповідно зведеного плану, який здійснений КП «Ірпінським ЗБК» вбачається, що паркан між земельними ділянками сторін у справі побудований відповідачами на земельній ділянці ОСОБА_1 у зв'язку з чим відповідачі самовільно захопили частину його земельної ділянки, а саме від точки Б до точки В на 0,74 м та точки А до точки Г на 0,71 м. Просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 демонтувати паркан, зведений на земельній ділянці ОСОБА_1 та звільнити вказану земельну ділянку.

В судове засідання позивач, представник третьої особи ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_6 пояснив, що в 2004 році коли погоджували межі в натурі від ОСОБА_4 претензій не було, погодила межі, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши письмові матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2014 року ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: Київська область, Ірпінська міська рада, АДРЕСА_1, кадастровий номер відчужуваної земельної ділянки - НОМЕР_1. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.2014 року № 31734639 земельна ділянка площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) належить ОСОБА_1.

Згідно договору дарування земельної ділянки від 29.07.2009 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею: 0,0999 га. у межах згідно планом.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.09.2015 року № 44187630 житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3.

Згідно висновку експерта № 9069 судової земельно-технічної експертизи за цивільною справою № 367/3748/15 існує накладення земельних ділянок на АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_2, та на АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1. Площа даного накладення складає 5 м.кв. Паркан (огорожа) будинку на АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_2 виходить за межі даної земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_1 кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на АДРЕСА_1. Дане порушення складає від 0,23 м. в північній частині паркану (огорожі) до 0,009 м в південній частині паркану (огорожі).

Відповідно до ст. 41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею: 0,0999 га. у межах згідно планом, що підтверджується договором дарування земельної ділянки позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану задоволенню не підлягають.

Порядок відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначений в Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376. Розділом ІУ зазначеної Інструкції передбачено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснюється виконавцем, яким є юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою, у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів суміжних земельних ділянок або уповноваженої ним (ними) особою.

Відновлення та визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відноситься до робіт з землеустрою та може виконуватись тільки юридичними або фізичними особами, які отримали відповідну ліцензію на проведення таких робіт.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Згідно з п. 3.10. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських неодиничних мереж не повинна перевищувати: у містах Києві, Севастополі, містах обласних центрах та містах обласного підпорядкування 0,1 м.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану - задовольнити частково усунувши перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: НОМЕР_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 демонтувати паркан, зведений на земельній ділянці ОСОБА_1 та звільнити вказану земельну ділянку 0,23 м в північній частині паркану (огорожі), а в решті позову слід відмовити.

Керуючись п. 3.10. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, ст. ст. 91, 103 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану - задовольнити частково усунувши перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: НОМЕР_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 демонтувати паркан, зведений на земельній ділянці ОСОБА_1 та звільнити вказану земельну ділянку 0,23 м в північній частині паркану (огорожі).

В решті позову відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя Н.Ф. Карабаза