Постанова № 76651862, 08.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2018 р. Справа№ 911/442/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Куксова В.В.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участі представників: не викликались

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2018 року у справі № 911/442/18 (Повний текст рішення складено та підписано:30.05.2018) (суддя - Ейвазова А.Р.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс»

про стягнення 49 763,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» про стягнення 49 763,74грн у т.ч.: 22 688,40грн 20% штрафу за поставку товару неналежної якості; 19134,40грн пені, нарахованої за не поставку товару у встановлений строк; 7940,94грн 7% штрафу за не поставку товару у строк більше 30 днів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2018 року у справі № 911/442/18 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» на користь Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» 22688,40 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості, 3365,96 грн. пені, нарахованої за порушення строку поставки, а також 922,51 грн. в рахунок часткового відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором.

В частині стягнення 15 768,44грн пені, нарахованої за порушення строку поставки, та 7940,94грн - 7% штрафу за прострочення поставки понад 30 днів відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у позові та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.08.2018 без повідомлення представників сторін.

30.07.2018 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (з доказами направлення позивачу), в якому він просив оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів зазначає, що оскільки сторони письмово виклали свою позицію щодо розгляду спору, справа є малозначною в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а сторони не обґрунтували необхідність розгляду справи з викликом представників сторін, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

22.06.2017 між Публічним акціонерним товариством «Сумихімпром» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валтекс» (продавець) укладено договір №27/22-06-17 ОБ постачання (надалі - Договір, а.с.25-31).

За умовами Договору, постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, зазначений у п. 1.3 Договору, а покупець - прийняти та оплатити такий товар.

Пунктом 1.3 Договору сторонами погоджено поставку черевиків з натуральної шкіри підвищеної комфортності з виливним методом кріплення підошви у кількості 2500 пар, за ціною 310,80грн з ПДВ за пару, на загальну суму 777 000,00грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник повинен передати (поставити) покупцю товар, якість якого відповідає нормативній документації для кожного виду товару та підтверджується паспортами якості або сертифікатами якості виробника.

Зокрема, товар має відповідати за технічними показниками: ДСТУ 3262-200 (ГОСТ 12.4.137-2001); черевики робітничі шкіряні з м'якими вставками у берцах, з жорстким підноском, на шнурках, литтєвого методу кріплення підошви; підошва двохшарова (поліуретан + гума), стійка до кислот КЩС, термостійка; союзка, задинка - юфть, вставка-шкіра, формована вкладена устілка; різноманітність розмірів черевиків повинна бути в інтервалі 36-47 (п.2.1 договору).

Як вказано у відповідному пункті договору, потрібні розміри черевиків будуть зазначатися додатково у письмовій заявці покупця.

У відповідності до п. 4.1 Договору покупець здійснює оплату у розмірі 100% вартості товару (партії товару), що постачається згідно договору, на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (партії товару) покупцем.

Згідно п. 5.1 договору, місце поставки - склад покупця (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12), при поставці товару автомобільним транспортом на умовах СРТ, на підставі письмової заявки покупця.

Строк та умови поставки визначені п.5.2 договору, відповідно до якого поставка товару (партії товару) здійснюється протягом 20-ти календарних днів з моменту отримання письмової заявки від покупця.

Відповідно до пп. 5.4, 5.5 договору: приймання товару за кількістю проводиться покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 (зі змінами і доповненнями); приймання товару за якістю проводиться покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція П-7).

Строк дії Договору - з моменту підписання сторонами договору по 31.12.2017, а в частині платіжних зобов'язань - до повного їх виконання (п. 10.1 Договору).

Положеннями п. 11.1 Договору сторони погодили, що зміни та доповнення до договору допускаються за взаємною згодою сторін, згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі».

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заявки покупця від 26.06.2017, останнім замовлено у постачальника черевики у кількості 400 пар (а.с.32). Доказів направлення такої заявки 26.06.2007 позивачем не надано, однак, представник відповідача підтвердив факт отримання відповідної заявки у такий день.

В силу ч.1 ст.75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до видаткової накладної №1567 від 20.07.2017 (а.с.39), відповідачем згідно експрес-накладної №59000271205153 від 21.07.2017 (а.с.38) направлено позивачу на виконання умов вказаного договору 400 пар черевиків.

26.07.2017 працівниками позивача при прийнятті товару згідно накладної №1567 від 20.07.2017 складено акт про виявлені недоліки поставленого товару (а.с.33) та листом від 26.07.2017 №27/2077 викликано уповноважених представників сторін для спільної прийомки товару за якістю (а.с.34).

Відповідно до акту приймання продукції (товарів) за якістю від 01.08.2017 (а.с.35), складеного за участю представників позивача та відповідача, зафіксовано, що з 400 пар 365 пар черевиків вартістю 113 442,00грн поставлено з браком. Зокрема, відповідно до докладного опису виявлених недоліків сторонами зазначено, що: взуття не відповідає вимогам покупця по повноті: на черевику вказано розмір, який не відповідає розміру черевика (наприклад вказано №43, а по факту №42); в партії черевиків частково в середині черевика виступають металеві елементи кріплення, які давлять на стопу працівника; в партії черевиків частково в середині черевика виступають напливи полімерних речовин.

За висновком комісії, відповідні черевики підлягають поверненню (заміні).

Листом №387/к від 03.08.2017 відповідач повідомив, що забере взуття у кількості 365 пар для усунення полімерних матеріалів та металевих елементів, а також проведе додаткову апробацію по збільшенню черевиків по повноті, про що повідомить пізніше (а.с.40).

Згідно листа від 03.08.2017 №123/08 відповідач повідомив позивача про те, що з 09.08.2017 він повідомить позивача про можливість збільшення черевиків за повнотою (а.с.41)

07.08.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою про заміну товару неналежної якості у кількості 365 пар та сплату 22 688,40грн штрафу за поставку товару неналежної якості та 907,54грн пені за порушення строків поставки товару (а.с.42-44), що підтверджується описом вкладення та квитанцією про прийняття поштового відправлення (а.с.45,46).

Відповідно до накладеної на повернення №51 від 08.08.2017 позивачем повернуто відповідачу 365 пар взуття вартістю 113 442,00грн (а.с.48).

09.08.2017 листом №1031 відповідач повідомив позивача, що робота зі збільшення повноти взуття не дала позитивних результатів, а також зазначив, що 365 пар взуття, яке було забрано на доопрацювання, 14.08.2017 буде готово до відвантаження.

26.12.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату неустойки у загальному розмірі 50 078,73грн (а.с.49-51).

У відповідь на претензію відповідач 17.01.2017 листом за вих.№49/01 (а.с.52) (зареєстровано позивачем 18.01.2018) визнав вимоги позивача про нарахування пені у розмірі 907,54грн за прострочення поставки товару (8 днів) та 22 688,40грн штрафу за поставку неякісного товару. З відповідним листом відповідачем направлений позивачу проект додаткової угоди про припинення дії договору поставки.

25.01.2018 позивач листом за вих№15-296 (а.с.53) відмовився від пропозиції про укладення додаткової угоди про припинення дії договору та сплату штрафних санкцій.

Отже, сторонами не досягнуто згоди щодо укладення відповідної додаткової угоди.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором за порушення зобов'язання в частині поставки товару у встановлений договором строк та відповідності такого товару узгодженій у договорі якості.

Згідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Як встановлено умовами договору, сторони домовились, що поставка товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції П-7.

У відповідності до п. 14 Інструкції П-7 визначено, що приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо).

У акті, складеному сторонами, зазначені певні дефекти товару, з якими відповідач погодився та повідомив позивача про їх усунення та готовність до відвантаження товару після усунення таких дефектів 14.08.2017.

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що у Договорі сторонами погоджено про поставку продукції, що має відповідати ДСТУ 3962-200 (ГОСТ 12.4.137-2001), проте у акті, складеному сторонами, не вказано про невідповідність 365 пар взуття вимогам саме цього стандарту за повнотою, натомість зазначено, що такий товар не відповідає покупцю по повноті. Зокрема, у такому акті не вказано, якої повноти був товар, який надійшов і якому стандарту він не відповідає (які є відхилення).

Між тим, відповідно до п.29 Інструкції П-7, за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю складається акт, у якому зазначається, зокрема: номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими здійснювалась перевірка якості продукцію; висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.

Натомість у акті зазначено про те, що товар не відповідає покупцю по повноті і з цим погодились представники сторін, підписавши такий акт. Однак, додаткових вимог щодо повноти товару договір не містить, а всі зміни до такого договору мали вноситись у тій формі, у якій його укладено, тобто - письмовій.

В силу ч.1 ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, з урахуванням відсутності угоди сторін щодо змін умов договору у встановленій формі в частині вимог до повноти товару та відсутності у акті опису дефекту та зазначення, що такий товар не відповідає вимогам певного стандарту ДСТУ, який визначає інші параметри, а також вказівка, що товар за повнотою не відповідає вимогам саме покупця, на думку суду є недоведеним факт поставки відповідачем товару, який за повнотою не відповідав узгодженому сторонами параметру повноти.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

У відповідності до п. 7.5 Договору у разі порушення строків постачання товару (партії товару) по договору постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості не поставленого у строк товару (партії) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості не поставленого в строк товару (партії) згідно ст. 231 ГК України

Згідно п. 7.6 Договору за передання покупцеві товару неналежної якості постачальник зобов'язується за вимогою покупця сплатити останньому штраф у розмірі 20% від вартості поставленого товару неналежної якості.

Так, враховуючи умови договору товар мав бути поставлений позивачу 17.07.2017, оскільки строк поставки 20 календарних днів з моменту отримання письмової заявки від покупця. Отже, поставивши позивачу товар, що не оспорюється відповідачем, лише 24.07.2017, відповідач допустив порушення умов Договору.

Позивач розраховує розмір пені за прострочення строку поставки з 17.07.2017 по 23.07.2017 на суму 124 320,00грн (400 пар взуття) та з 24.07.2017 по 31.12.2017 на суму 113 442,00грн (365 пар взуття).

Проте, суд не погоджується з таким періодом нарахуваннями, оскільки відповідач листом від 09.08.2017 повідомив позивача про усунення інших недоліків товару у кількості 365 пар (визначених в спільному акті сторін, крім повноти взуття) та про те, що 14.08.2017 такий товар в кількості 365 пар буде готовий до відвантаження.

У відповідності до ч. 2 ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Проте, позивачем не вчинено дій щодо повідомлення про готовність прийняти такий товар, а його вимоги щодо поставки товару - взуття іншої повноти є безпідставними, зважаючи на вищевказані обставини, які свідчать про відсутність домовленості сторін у належній формі щодо поставки взуття за іншими параметрами по повноті, а також не доведення факту невідповідності поставленого товару узгодженій за взаємною згодою умові повноти.

З урахуванням зазначеного, пеня за прострочення поставки товару з 15.08.2017, а також штрафу за прострочення поставки більше 30 днів (станом на 15.08.2017 товар ще не був прострочений більше 30 днів) нараховані необґрунтовано і вимоги у відповідній частині правомірно відхилено судом першої інстанції.

Так, відповідно до арифметично правильного розрахунку, розмір пені складає 3365,96грн, а саме: за період з 17.07.2017 по 23.07.2017 на суму 124 320,00грн - 870,24грн та за період з 24.07.2017 по 14.08.2017 на суму 113 442,00грн - 2495,72грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 15768,44 грн. задоволенню не підлягають з наведених вище обставин.

Вимога в частині стягнення 22 688,40грн - 20% штрафу за поставку товару неналежної якості обґрунтована, з урахуванням встановлення факту поставки товару 24.07.2018 з недоліками, що визнано відповідачем, а тому така вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2018 року у справі № 911/442/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2018 року у справі № 911/442/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги з дотриманням положень ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 25.09.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді В.В. Куксов

О.В. Тищенко