Постанова № 76651696, 24.09.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018 місто Дніпро Справа № 904/9002/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Вечірка І.О.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 (головуючий суддя Юзіков С.В., судді: Петренко Н.Е., Рудь І.А.) про призначення експертизи у справі №904/9002/17:

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой", м. Дніпро

про стягнення 82 314 440,70 грн. заборгованості за кредитним договором №DNHL0000000853 від 17.12.08, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" 82 314 440,00 грн., з яких: 70 116 675,23 грн. - борг за кредитом, 8 414 001,03 грн. - борг з процентів, 3 783 764,44 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

09.07.18 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" борг за кредитним договором у розмірі 82 451 297,22 грн., посилаючись на те, що при підготуванні заперечень проти клопотання про призначення економічної судової експертизи, здійснено перерахунок складових заборгованості, в тому числі й пені, і виявлено, що в позовній заяві пеню заявлено до стягнення в сумі 3 783 764,44 грн. в меншому розмірі ніж дійсний розмір пені за період з 11.01.2017 по 25.09.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 для вирішення питань, які потребують спеціальних знань, призначено у справі №904/9002/17 судову експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що для вирішення спору необхідно встановити правильність нарахованих позивачем сум. Призначаючи у справі судову експертизу місцевий господарський суд врахував такі обставини: позивач двічі змінював первісний розрахунок позовних вимог вказуючи про помилки програми, за допомогою якої проведено нарахування; розрахунок відповідача не відповідає розрахунку позивача; до стягнення заявлена значна сума і для перевірки її розрахунків необхідні спеціальні знання.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 у справі №904/9002/17 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що проведення судової експертизи є недоцільним. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні взаємно суперечливі докази, а надумані відповідачем суперечності, викладені в контррозрахунку, спростовуються виписками, а також з урахуванням того, що висновок експерта може бути замінений іншими засобами доказування (аналіз виписок та умов договору), дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних не існує і відсутні підстави для призначення судової експертизи. Вважає, що суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів при розгляді справи по суті може самостійно здійснити аналіз умов договору та доказів по справі (банківські виписки, меморіальні ордери та платіжні доручення, розрахунки, контррозрахунки), що віднесено до компетенції суду.

Апелянт зазначає, що змінював розрахунок пені у зв’язку зі зміною розміром пені, яка підлягає стягненню.

Крім того, позивачем надані детальні пояснення щодо розбіжностей в розрахунках позивача та відповідача, що призвело до різних сум за результатами здійсненого розрахунку.

Апелянт вважає, що наявні у матеріалах докази взагалі не були досліджені місцевим господарським судом для того, щоб переконатися в необхідності призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Пархоменко Н.В., судді: Березкіна О.В., Вечірко І.О. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 у справі №904/9002/17, розгляд скарги призначений у судове засідання на 24.09.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами позивача і вважає ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 у справі №904/9002/17 про призначення судової економічної експертизи законною та обґрунтованою. Просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу без змін.

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу відповідач вказує, що судом правильно встановлено, що в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують наявність значних розбіжностей в розрахунках заявленої до стягнення суми, здійсненими як позивачем так і відповідачем, надані докази є взаємосуперечливими, при цьому беззаперечною є складність розрахунків відповідно до умов кредитного договору, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою належної перевірки здійсненого розрахунку заборгованості виникла дійсна потреба у призначенні відповідної судової економічної експертизи із залученням відповідних фахівців у даній сфері, контррозрахунок, наданий відповідачем, значно відрізняється від розрахунку позивача. Зазначає, що основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, зокрема, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів. З посиланням на практику Європейського суду з прав людини відповідач стверджує, що призначена судом у даній справі судова експертиза, як один із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи складає невід'ємну частину судової процедури, та забезпечить дотримання встановлених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прав відповідача на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У судовому засідання, яке відбулося 24.09.2018, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 24.09.2018 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" 82 314 440,00 грн., з яких: 70 116 675,23 грн. - борг за кредитом, 8 414 001,03 грн. - борг з процентів, 3 783 764,44 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

09.07.18 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" борг за кредитним договором у розмірі 82 451 297,22 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" подане клопотання про призначення судово-економічної експертизи, обґрунтоване тим, що в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують наявність значних розбіжностей в розрахунках заявленої до стягнення суми, здійсненими як позивачем, так і відповідачем, надані докази є взаємосуперечливими, при цьому, беззаперечною є складність розрахунків відповідно до умов кредитного договору, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою належної перевірки здійсненого розрахунку заборгованості виникла дійсна потреба у призначенні відповідної судової економічної експертизи із залученням відповідних фахівців у даній сфері.

На вирішення експерта відповідач просив поставити наступні питання:

- чи підтверджується документально факт надання ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитних коштів за кредитним договором №DNНL0000000853 від 17.12.2008?

- чи відповідає розрахунок позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Перспектива Інвестстрой" умовам кредитного договору №DNНL0000000853 від 17.12.2008, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Перспектива Інвестстрой"?

- у випадку невідповідності розрахунку позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Перспектива Інвестстрой" за умовами кредитного договору №DNНL0000000853 від 17.12.2008, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Перспектива Інвестстрой", який є належний розмір позовних вимог?

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 у справі №904/9002/17 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експерту поставлено наступні питання:

"1. Чи відповідає розрахунок позовних вимог ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" до ТОВ "Перспектива Інвестстрой" умовам кредитного договору №DNHL0000000853 від 17.12.08, укладеного ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" з ТОВ "Перспектива Інвестстрой"?

2. У випадку невідповідності розрахунку позовних вимог ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" до ТОВ "Перспектива Інвестстрой" умовам кредитного договору №DNHL0000000853 від 17.12.08, укладеного ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" з ТОВ "Перспектива Інвестстрой", визначити розмір боргу ТОВ "Перспектива Інвестстрой" перед ПАТ Комерційний банк "Приватбанк, зокрема, тіла кредиту, боргу з процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за наведеним договором?"

Задовольняючи клопотання про призначення судової експертизи, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач двічі змінював первісний розрахунок позовних вимог, посилаючись на помилки програми, за допомогою якої проведено нарахування, а також, що розрахунок відповідача не відповідає розрахунку позивача, та те, що до стягнення заявлена значна сума і для перевірки її розрахунків необхідні спеціальні знання.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних мотивів.

Стаття 177 Господарського процесуального кодексу України визначає, що завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з’ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження проводиться підготовче засідання (частина 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України).

У підготовчому судовому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів тощо (пункт 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

За частиною 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

- для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Отже, при призначенні судової експертизи обов’язковим є визначення предмета доказування та з'ясування дійсної потреби у спеціальних знань для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмету доказування.

Як вбачається з оскарженої ухвали суду, суд першої інстанції в порядку підготовчого провадження правильно визначив предмет доказування, а саме, що для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи необхідно встановити фактичну суму стягнення.

Так місцевий господарський суд встановив, що в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують наявність розбіжностей в розрахунках заявленої до стягнення суми, здійсненими як позивачем, так і відповідачем, надані докази є взаємосуперечливими, при цьому, беззаперечною є складність розрахунків відповідно до умов кредитного договору, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою належної перевірки здійсненого розрахунку заборгованості виникла дійсна потреба у призначенні відповідної судової економічної експертизи із залученням відповідних фахівців у даній сфері, контррозрахунок, наданий відповідачем значно відрізняється від розрахунку позивача.

Місцевий господарський суд правильно відзначив, що метою призначеної у даній справі судової експертизи є здійснення належної перевірки розрахунку, але при цьому не обґрунтував, чому такий правовий аналіз не може бути зроблений безпосередньо судом на підставі зібраних у даній справі доказів.

Так, в матеріалах справи містяться заперечення Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" проти призначення експертизи (а.с. 55-61, том 5), в якому детально надані пояснення стосовно причин розбіжностей у розрахунках здійснених позивачем та відповідачем. Зокрема, щодо розбіжностей по нарахуванню відсотків зазначено про те, що відповідач здійснює їх нарахування з розрахунку 365 днів у році, а позивач здійснює нарахування відповідно до пунктів 4.11 та 4.12 кредитного договору з розрахунку 360 днів у році. Також, Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" наведені детальні приклади розрахунків та детальні пояснення щодо періодів виникнення прострочення, в межах яких заявлені до стягнення пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Питання про призначення судової економічної експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, зокрема:

- визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню;

- максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності;

- визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів;

- здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб;

- у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста;

- у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи;

- з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Однак формулюючи питання, які слід вирішити судовому експерту, місцевий господарський суд не вказав, з яких саме нарахувань мають місце розбіжності, що підлягають дослідженню та аналізу із застосуванням спеціальних знань, як і не вказав конкретних доказів, які є суперечливими, а тому підлягають дослідженню саме фахівцями, а не судом.

Зазначаючи про існуючі між сторонами спору розбіжності у розрахунку заборгованості при застосуванні умов означеного кредитного договору, суд також переклав правову оцінку їх застосування на судового експерта.

Таким чином, місцевий господарський суд не визначив змісту спірних правовідносин та не окреслив коло фактичних даних, що входять до предмета доказування, та підлягають встановленню із застосуванням фахових знань шляхом проведення судової експертизи. При цьому суд не навів переконливих доводів, чому такі фактичні дані не можуть бути встановлені безпосередньо судом, зокрема, шляхом проведення звіряння взаємних розрахунків між сторонами з огляду на значну кількість поданих сторонам до справи платіжних документів та інших доказів, та шляхом проведення власного аналізу доказів у даній справі.

Відтак, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про необхідність призначення в даній справі судової експертизи на предмет здійснення належної перевірки розрахунку позовних вимог позивача.

Враховуючи, що укладаючи кредитний договір відповідач мав усвідомлювати зміст його умов та порядок дій, які будуть виконуватись сторонами, характер зобов’язань, які при цьому виникають тощо; певний період часу відповідач виконував умови кредитного договору без ускладнень в розумінні його змісту, тому відмова судом в клопотанні відповідача про призначенні у даній справі судової експертизи, не є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Як правильно посилався відповідач, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід’ємну частину судової процедури. Більш того, суд вирішує питання отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (Заяви №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Разом із цим Європейський суд з прав людини неодноразово констатував у своїх рішеннях, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційної скарги у тому, що при прийнятті оскарженої ухвали про призначення у даній справі судової експертизи місцевим господарським судом були зроблені висновки, які не в повній мірі відповідають обставинам справи, та мало місце порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які регулюють порядок призначення судових експертиз, наслідком чого й стало неправильне вирішення даної справи з питання призначення у даній справі судової експертизи.

Передчасне призначення судової експертизи призвело до прийняття господарським судом і неправильного рішення про зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи положення наведених норм та вищезазначені фактичні обставини справи, ухвала господарського суду про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі підлягає скасуванню.

Таким чином, наявні підстави, передбачені статтею 280 Господарського процесуального кодексу України, для скасування ухвали місцевого господарського суду.

У зв'язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 269, 275, 280 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 про призначення експертизи у справі №904/9002/17 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 про призначення експертизи у справі №904/9002/17 скасувати.

Справу №904/9002/17 направити на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня прийняття.

Повна постанова складена - 25.09.2018.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.О. Вечірко